майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
10 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1195/22 (906/1543/25)
Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О. за участю секретаря судового засідання Фещенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" про стягнення 300 000,00 грн у межах справи №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3",
за участю учасників судового процесу:
від позивача: арбітражний керуючий Микитюк А.І. - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (у режимі відеоконференції);
- від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи: Нечитайло Т.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (довіреність від 10.04.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.07.2018 серії ЧК № 000961) (у режимі відеоконференції),-
у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (далі - боржник, банкрут, ТОВ "Агро-Сем 3").
Постановою господарського суду від 19.03.2024, зокрема, відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Агро-Сем 3"; призначено ліквідатором ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича.
24.11.2025 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" (далі - відповідач, ТОВ "Полігран-Трейд") про стягнення 300 000,00 грн. У позовній заяві, серед іншого, позивачем заявлено клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна", третя особа).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу № 906/1195/22 (906/1543/25) розподілено судді Костриці О.О.
Зважаючи на перебування судді Костриці О.О. у щорічній відпустці, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 24.11.2025, керуючись пунктом 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України в редакції від 11.11.2024 №39 (із змінами і доповненнями) та пунктом 6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів від 02.04.2025 №2, постановлено здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 906/1195/22 (906/1543/25).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу № 906/1195/22 (906/1543/25) розподілено судді Гнисюку С.Д.
Ухвалою від 27.11.2025 господарський суд (суддя Гнисюк С.Д.) прийняв позовну заяву ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до ТОВ "Полігран-Трейд" про стягнення 300 000,00 грн до розгляду та відкрив провадження щодо її розгляду у межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем-3"; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; призначив судове засідання для розгляду справи по суті; залучив ТОВ "Суффле Агро Україна" до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 01.12.2025 відповідно до пункту 6.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Житомирської області 02.04.2025 №2, у зв'язку з виходом судді Костриці О.О. з щорічної відпустки, справу №906/1195/22 (906/1543/25), яка перебувала у провадженні судді Гнисюка С.Д. передано для подальшого розгляду судді Костриці О.О., в провадженні якого перебуває справа № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3".
Ухвалою від 02.12.2025 господарський суд (суддя Костриця О.О.) прийняв до свого провадження справу №906/1195/22 (906/1543/25) за позовом ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до ТОВ "Полігран-Трейд" про стягнення 300 000,00 грн у межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем-3"; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 08.01.2026 о 10:00 год.
Ухвалою від 08.01.2026 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 10.02.2026 о 10:40 год (а.с. 70-71).
Відповідач у судове засідання 10.02.2026 повноважного представника не направив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - ухвали господарського суду від 08.01.2026 в електронний кабінет ТОВ "Полігран-Трейд" (а.с. 73).
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ТОВ "Полігран-Трейд" мало доступ до судових рішень та мало можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, ТОВ "Полігран-Трейд" належним чином повідомлене про відкриття провадження у справі №906/1195/22(906/1543/25), дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 10.02.2026 ліквідатор ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражний керуючий Микитюк А.І. підтримав позовні вимоги у повному обсязі
Представник третьої особи зазначив про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи не подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, а також те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, наявність у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Житомирської області,
ухвалою господарського суду від 28.02.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3".
Постановою Господарського суду Житомирської області від 19.03.2024, зокрема, визнано банкрутом ТОВ "Агро-Сем 3"; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І.
У процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Агро-Сем 3" ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Микитюк А.І. виявив, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку боржника НОМЕР_1 , відкритому у Акціонерному товаристві "Креді Агріколь Банк" (а.с. 20 на звороті даної справи та т. 16 а.с. 221-223 справи № 906/1195/22 про банкрутство), ТОВ "Агро-Сем 3" здійснило платежі на рахунок відповідача, а саме:
- 19.04.2022 платіжним дорученням № 92 на суму 8 400,00 грн з призначенням платежу: "За карбамiт згiдно рахунку № ПТ000000648 вiд 19.04.2022 року, в т.ч. ПДВ 1 400,00 грн";
- 19.04.2022 платіжним дорученням № 91 на суму 943 600,56 грн з призначенням платежу: "За карбамiт згiдно рахунку № ПТ000000648 вiд 19,04,2022 року, в т.ч. ПДВ 157 266,76 грн".
Отже, разом ТОВ "Агро-Сем 3" сплачено на користь ТОВ "Полігран-Трейд" 952 000,56 грн.
Ліквідатору ТОВ "Агро-Сем 3" не вдалося встановити будь-якого документального підтвердження для перерахування вказаних коштів та реального здійснення вищезазначених господарських операцій (як власне зазначених договорів, так і доказів їх виконання).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1195/22 від 03.12.2024 зобов'язано колишнього керівника ТОВ "Агро-Сем 3" ОСОБА_1 надати ліквідатору ТОВ "Агро-Сем 3" Микитюку А.І. бухгалтерські і інші документи та активи банкрута, а саме: оригінали реєстраційних документів, печатки, штампи підприємства; документи на підтвердження наявних майнових активів та майнових прав на активи, їх місцезнаходження; оригінали фінансової, податкової звітності та звітності до органів статистики, пенсійного фонду та фондів соціального страхування за період діяльності підприємства; головні книги, бухгалтерську та кадрову документацію за період підприємницької діяльності підприємства; книги з нарахувань заробітної плати працівникам, накази по особовому складу за період підприємницької діяльності боржника; відомості про дебіторську заборгованість (перелік дебіторів, їх адреси, сума боргу, дата виникнення боргу, підстави виникнення боргу: договори, накладні, акти виконаних робіт та інше); відомості про кредиторську заборгованість (перелік кредиторів, їх адреси, сума боргу, дата виникнення боргу, підстави виникнення боргу: договори, накладні, акти на поставку товарів, виконаних робіт та інше); перелік договорів на передачу майна боржником іншим особам в оренду, позику, безоплатне користування тощо, чи перелік майна переданого без таких договорів; відомості про заборгованість із заробітної плати (відомість: ПІБ, ідентифікаційний номер, сума боргу станом на 28.09.2023); оригінали договорів купівлі-продажу, акти прийому-передач ТМЦ, оригінали експертних оцінок майна (в разі їх проведення); оригінали документів, що підтверджують право користування земельними ділянками; матеріальні та інші цінності підприємства, майнові активи, права на активи.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 10.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77452567 з виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 03.12.2024 у справі № 906/1195/22 (а.с. 19-20).
Разом з тим, у межах виконавчого провадження колишнім керівником ТОВ "Агро-Сем 3" ОСОБА_1 також не було передано ліквідатору ТОВ "Агро-Сем 3" Микитюку А.І. документи та майно банкрута.
05.05.2025 ліквідатор ТОВ "Агро-Сем 3" Микитюк А.І. направив відповідачу вимогу за № 1 від 29.04.2025 про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 952 000,56 грн (а.с. 21-22), яку останній залишив без розгляду та задоволення.
За викладених обставин, позивач зазначив, що "Полігран-Трейд" зобов'язане повернути ТОВ "Агро-Сем 3" 952 000,56 грн безпідставно набутих коштів. При цьому, виходячи з принципу диспозитивності, права учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, визначати предмет позову та обсяг позовних вимог, обов'язку суду розглядати справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог, у поданому до суду позові ліквідатор ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражний керуючий Микитюк А.І. просить стягнути з ТОВ "Полігран-Трейд" 300 000,00 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
В силу приписів частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 ГПК України), тобто є справами виключної підсудності.
Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
Положення пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються незалежно від суб'єктного складу сторін, якщо одна із сторін перебуває в процедурі банкрутства.
Окрім того, виходячи із диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь-якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника.
Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 640/26320/20, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Господарський суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є позовна заява ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до ТОВ "Полігран-Трейд" про стягнення 300 000,00 грн, тобто предметом якої є майнова вимога боржника.
За викладених обставин, враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство, зазначені вище позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. підлягають розгляду у порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство.
Розглядаючи позов у межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, у тому числі тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства, сутність якого полягає в тому, щоб під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що наведені позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК України).
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 02 .02.2021 у справі № 925/642/19).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 .01.2021 у справі № 916/1415/19, від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
Одними з фундаментальних принципів цивільних відносин є справедливість, добросовісність і розумність. Це означає, що суб'єкти цивільних правовідносин повинні діяти добросовісно і розумно для досягнення легітимності у виникненні прав та обов'язків.
Ці принципи стосуються також прав та обов'язків, які виникають на підставі договорів як однієї з форм правочину.
Відповідно до частини 2 статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 статті 13 ЦК України).
При здійсненні цивільних прав особа повинна дотримуватися моральних засад суспільства (частина 4 статті 13 ЦК України).
Відповідно до частини 6 статті 13 ЦК України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити положенням цього Кодексу, іншому цивільному законодавству, інтересам держави і суспільства, а також моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути укладений у формі, встановленій законом, і бути спрямованим на досягнення реальних правових наслідків, що ним передбачені. Правочин, укладений батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.
Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив безпідставне перерахування відповідачу 19.04.2022 грошових коштів в загальному розмірі 952 000,56 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статті 1212 ЦК України з мотивів відсутності обов'язку у позивача перераховувати грошові кошти, внаслідок відсутності господарських правовідносин між сторонами на зазначену в позові суму.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Вирішення питання про стягнення безпідставно набутих коштів залежить від висновків про наявність/відсутність між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких здійснено відповідне перерахування заявлених до стягнення коштів.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частини 1, 2 статті 642 ЦК України).
ТОВ "Агро-Сем 3" перераховано на рахунок ТОВ "Полігран-Трейд" грошові кошти на загальну суму 952 000,56 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а.с. 20 на звороті даної справи та т. 16 а.с. 221-223 справи № 906/1195/22 про банкрутство).
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, банківські виписки з рахунків є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням операцій, виконаних за операційний день.
Матеріали справи не містять доказів наявності правових підстав для оплати ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Полігран-Трейд" грошових коштів у загальному розмірі 952 000,56 грн, зокрема, розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або інші докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення сторонами договору купівлі-продажу / поставки як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб. Будь-яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в банківських виписках у графі "призначення платежу", як і доказів того, що між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Полігран-Трейд" був укладений договір, спрямований на настання реальних наслідків, суду не надано. Виключно зазначення при здійсненні оплати у графі "призначення платежу" номеру рахунку є недостатнім для висновку про наявність будь-яких договірних відносин між сторонами.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.
Традиційно в доктрині цивільного права зобов'язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. "condictio sine causa" - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.
Кондикційні зобов'язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.
Безпідставне збагачення може полягати як у так званому "фактичному" збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в "юридичному" збагаченні, коли набувач отримує суб'єктивне право на предмет збагачення.
Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність встановлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Положення статті 1212 ЦК України застосовуються лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України. Важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання, передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19.
У даному випадку, перерахування ТОВ "Агро-Сем 3" на рахунок відповідача грошових коштів на загальну суму 952 000,56 грн відповідно до платіжних доручень № 91 від 19.04.2022 та № 92 від 19.04.2022 здійснено за відсутності правових підстав (юридичного факту). Внаслідок такого перерахування майновий стан відповідача збільшився за рахунок набуття грошових коштів, тоді як майновий стан ТОВ "Агро-Сем 3" відповідно зменшився.
Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах всіх трьох необхідних елементів виникнення кондикційних правовідносин - факт набуття відповідачем майна (грошових коштів в розмірі 952 000,56 грн), факт набуття відповідачем цього майна саме за рахунок позивача, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, відсутність між сторонами господарських правовідносин щодо купівлі-продажу та/або поставки карбаміту, які регулюються договором, що свідчить про відсутність правових підстав для оплати позивачем вартості карбаміту.
Докази повернення відповідачем грошових коштів позивачу в матеріалах справи відсутні. Докази наявності у відповідача підстав для утримання грошових коштів, які перераховані позивачем, також відсутні у матеріалах справи.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях ГПК України.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).
За частиною 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на межі заявлених позивачем вимог, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. та стягнення з ТОВ "Полігран-Трейд" на користь ТОВ "Агро-Сем 3" 300 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Отже, судовий збір, що підлягав сплаті позивачем при зверненні до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення 300 000,00 грн становить 3600,00 грн (300000,00 грн х 1,5% х 0,8).
Ліквідатор ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражний керуючий Микитюк А.І. при зверненні до господарського суду з позовною заявою з вимогою про стягнення 300 000,00 грн сплатив судовий збір у розмірі 3600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.11.2025 № 118 (а.с. 5) та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 24.11.2025 (а.с. 28).
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3600,00 грн.
Керуючись статтями 2, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігран-Трейд" (65049, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 55, приміщення 8, ідентифікаційний код 43462455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, с. Семенівка, вул. Героїв Майдану,1, ідентифікаційний код 34066111) заборгованість в сумі 300 000,00 грн та 3600,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення у справі набирає законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.02.26
Суддя Костриця О.О.