Житомирський апеляційний суд
Справа №293/829/25 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.
Номер провадження №33/4805/254/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
11 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 08.07.2025 22 год 07 хв в с-щі Черняхів по вул Володимирській, 8 ОСОБА_1 керував автомобілем Форд, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначає про неправомірність зупинки транспортного засобу, а також про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння. Вважає, що ознаки сп'яніння, зазначені працівниками поліції, мають формальний характер та не узгоджуються з відеозаписом, згідно якого його поведінка є адекватною. Крім того, стверджує, що працівники поліції ввели його в оману, не роз'яснили порядок та правові наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також звертає увагу, що наявні у матеріалах справи документи підписані не ним, а пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення написані іншою особою. На обґрунтування своєї позиції в апеляційній скарзі посилається на практику судів у подібних правовідносинах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №385631 від 08.07.2025 вбачається, що 08.07.2025 22 год 07 хв в с-щі Черняхів по вул Володимирській, 8 ОСОБА_1 керував автомобілем Форд, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №385631 від 08.07.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Черняхівське ТМО (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від права керування транспортним засобом (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5175990 від 08.07.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.8); копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5930 чинне до 30.10.2025 (а.с.10); відеозаписом події (а.с.11).
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Обставини зафіксовані відеозаписом повністю спростовують доводи апеляційної скарги.
З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 , у якого працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від законної вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як із застосуванням спеціальних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, незважаючи на роз'яснення йому правових наслідків такої відмови. ОСОБА_1 було роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, він ознайомився зі складеними щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення та іншими процесуальними документами, які особисто підписав без будь-яких зауважень, а також власноруч надав пояснення. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.
Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та була зумовлена порушенням ним Правил дорожнього руху, про що його було повідомлено та притягнуто до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА № 5175990 від 08.07.2025. Як вбачається з відеозапису, апелянт ознайомився зі змістом зазначеної постанови без будь-яких заперечень, підписав її та отримав копію. Доказів скасування цієї постанови матеріали справи не містять, а ОСОБА_1 таких доказів не надано.
Слід також зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозапису вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, вимога поліцейського про проходження відповідного огляду була законною, а доводи захисту у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак алкогольного сп'яніння не є слушними. Крім того, відеозаписом зафіксовано неодноразові спроби водія домовитися з працівниками поліції про вирішення питання без складання адміністративних матеріалів.
Законодавством не передбачено обов'язкову участь свідків під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння за умови застосування відеозапису (ст.266 КУпАП), якому було надано оцінку, як належному та допустимому доказу.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, працівниками поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 №248738 від 16.02.2025 за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Посилання ОСОБА_1 на введення його в оману працівниками поліції та їх неправомірні дії під час огляду на стан сп'яніння є голослівними, не підтверджуються жодними доказами та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Судові рішення, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, преюдиційного значення для вирішення даної справи з огляду на встановлені у ній фактичні обставини не мають.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи, дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич