Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2700/25
Провадження № 2/382/405/26
11 лютого 2026 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/2700/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" (далі ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН") звернулося до Яготинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 31.01.2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3601907267/227230 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,00 грн. Дата надання кредиту: 21.01.2020 року, Строк кредиту: 25 днів, Валюта кредиту: UAH, Відсоткова ставка 1,85% (процентів) на добу. На підтвердження видачі Товариством, кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 31.01.2020 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом видачі кредитних коштів.
Також позивач зазначає, що 31.05.2021 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 3601907267/227230 від 31.01.2020 укладеним з ОСОБА_2 03.06.2021 року ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП", як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3601907267/227230 від 31.01.2020 до ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача. На підставі вищевикладеного орієнтовний розрахунок судових витрат ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" у зв'язку з невиконанням своїх фінансових зобов'язань відповідачем в рамках кредитного договору становить 12 922,40 грн в тому числі 10 500,00 грн витрати на професійну правову допомогу та 2 422,40 грн сплачений судовий збір за подачу до суду позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою від 04.12.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14.01.2026 року представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про розподіл, відшкодування, компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн, розгляд справи проводити за відсутності їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідачка подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина1статті 612 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 31.01.2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" (позикодавець) та відповідачем підписано договір позики № 3601907267/227230(далі - Договір), відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 Договору).
Відповідно до положень Договору він укладено дистанційно, в електронні формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором R93920. Сума позики за договором 2000 грн. У відповідності до умов договору кошти перераховані позичальнику в безготівковій формі. Дата повернення позики 24.02.2020; фіксована процентна ставка за день користування 1,85%.
31.05.2021 року між ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" (фактор) та ТОВ "ГОУФІНГОУ" (клієнт) укладено договір факторингу № 1-31/05/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги, а фактор приймає належні клієнту права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників; відповідно до витягу з реєстру боржників до ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" перейшло право вимоги до відповідача за договором №3601907267/227230в сумі 6329,60 грн.
03.06.2021 року ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП", як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 3601907267/227230 від 31.01.2020 до ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН"; відповідно до витягу з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №3601907267/227230в сумі 6329,60 грн.
Відповідно до приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Розглядаючи даний спір судом встановлено, що між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти. Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем надано не було, а право вимоги перейшло до позивача.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належних доказів на підтвердження погашення заборгованості за тілом кредиту та нарахованих у встановленому порядку процентів відповідачем не подано, натомість подано заяву про визнання позову.
Таким чином, дослідивши наявні докази в їх сукупності та враховуючи положення ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 6329,60 грн заборгованості.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 10 500 грн, надано Акт про отримання правової допомоги від 30.12.2025 та копію рахунку № 30.12.2025-104 від 30.12.2025 для перерахування коштів в розмірі 10500 на рахунок адвоката Пархомчука С. В., платіжну інструкцію № 9807 від 30.12.2025.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, визнання позову відповідачем, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті та неучасть представника у судових засіданнях у цій справі; з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають розподілу відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України із врахуванням визнання позову відповідачем.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 258-259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" 6329,60 грн заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" 1211,20 грн судового збору та 2000 грн витрат на правничу допомогу.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" повернути 1211,20 грн сплаченого ним судового збору з державного бюджету у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, код ЄДРПОУ: 44243120.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2026.
Суддя М. М. Нарольський