Справа № 305/17/26
Номер провадження 3/305/4/26
11.02.2026 Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., за участі секретаря Шемоти М.І., прокурора Чічака І.Я., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , 05.07.2024 звільнений із посади майстра лісу Говерлянського лісництва філії «Рахівське ЛДГ»,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Рахівського районного суду Закарпатської області надійшли протоколи №№1,2 від 02.01.2026 з матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Так, згідно з протоколами, ОСОБА_1 , який 05.07.2024 звільнений з посади майстра лісу Говерлянського лісництва філії «Рахівське ЛДГ», являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 № 958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 06.08.2024 опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «При звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 , який 05.07.2024 звільнений з посади майстра лісу Говерлянського лісництва філії «Рахівське ЛДГ», являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз. 2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 31.10.2025 подав щорічну декларацію особи, яка припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, та пояснив, що вчинив правопорушення без умислу, він дійсно подавав декларацію при звільненні, проте у зв'язку з перебоями електроенергії не помітив, що декларації залишилась в статусі чернетки та не була підписана.
Прокурор Чічак І.Я., в судовому засіданні вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, про які зазначено у протоколах. Просив, визнати останнього винуватим та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Згідно з абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією, є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно правову відповідальність.
Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові та службові особи державної лісової охорони.
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Наказом філії «Рахівське лісове дослідне господарство» ДСГП «Ліси України» від 01.07.2024 № 168-к звільнено ОСОБА_1 , майстра лісу Говерлянського лісництва, 05 липня 2024, за угодою сторін, згідно п.1 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Таким чином, ОСОБА_1 , зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2024 рік не пізніше 31 березня 2025.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2024, лише 31.10.2025 о 18:30 год., тобто несвоєчасно.
Крім того, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, був зобов'язаний подати до 00 год. 00 хв. 05.08.2024 декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями лише 06.08.2024 о 18:49 год., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні; а також декларацію особи, яка припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2024 у ОСОБА_1 відсутні.
Одним з основоположних принципів діяльності щодо запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки такі правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть сприяти підриву авторитету державних органів влади та зашкодити суспільним інтересам, тому таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.
За наведених вище обставин та законодавчих актів ОСОБА_1 , звільнившись 05 липня 2024, був зобов'язаний до 00 год. 00 хв. 05.08.2024 подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування й відповідно до інформації з офіційного сайту НАЗК ОСОБА_1 опублікував в Єдиному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію при звільненні тільки06.08.2024 о 18:49 год., тобто несвоєчасно, без поважних причин.
На підставі вищевикладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
Крім того, за наведених вище обставин та законодавчих актів ОСОБА_1 , звільнившись 05 липня 2024, був зобов'язаний до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року подати декларацію (після звільнення за 2024 рік) як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, але відповідно до інформації з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2024, лише 31.10.2025 о 18:30 год., тобто несвоєчасно, без поважних причин.
На підставі вищевикладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Обираючи стягнення ОСОБА_1 , враховую пом'якшуючі його відповідальність обставини те, що він правопорушення скоїв вперше, вину свою визнав, у вчиненому розкаявся. Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.
Згідно зі статтею 36 КпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, з огляду на викладене, приходжу до висновку, що у відношенні ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП, в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.Таке покарання, в даному випадку, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
У зв'язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 665 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 36, ч. 1 ст. 172-6, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали: №305/17/26, провадження №3/305/4/26 у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та №305/18/26, провадження №3/305/5/26, у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, присвоївши адміністративним матеріалам номер справи 305/17/26, провадження №3/305/4/26.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок), на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу 101 - судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №305/1251/24.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд на протязі 10 днів з дня її винесення.
Суддя Рахівського районного суду: В.Е. Ємчук