Справа № 405/7356/25
провадження № 1-в/405/262/25
09.02.2026 м. Кропивницький
Подільський районний суд м. Кропивницького у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представників ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції клопотання засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Криничуватка Устинівського району Кіровоградської області, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.11.2004 за ст.15. ч. 3 ст.185; ст. 104; ст.75 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;
2) вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29.04.2010 за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;
3) вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2010 за ч.3 ст. 185; ст. 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі до 3 років 6 місяців, з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців;
4) вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.06.2013 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2014 на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» не відбутий строк покарання - 2 роки 7 місяців 25 днів скорочено на 1/2, тобто на 1 рік 3 місяці 27 днів. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2015 звільнений 18.02.2015 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 6 місяців 6 днів;
5) вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07.02.2018 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців та звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;
6) вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.02.2022 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
7) вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2022 за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців;
8) вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 24.05.2022 за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
по теперішній справі засуджений вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2023 за ч. 2 ст. 156 КК України до 7 років позбавлення волі (з урахуванням вироку Кропивницького апеляційного суду від 23.10.2023),
про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким у виді обмеження волі,
встановив:
засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі.
В судовому засіданні засуджений підтримав своє клопотання, просив замінити невідбуту частину покарання більш м'яким, оскільки він хоче працювати та почати сплачувати суму позову про стягнення шкоди.
Вказав, що він не є інвалідом I та II групи, є паспорт, на останній роботі працював у цеху.
Засуджений підтримав позицію свого захисника.
Захисник в судовому засіданні підтримала клопотання засудженого ОСОБА_6 та просила його задовольнити, вказала, що згідно із матеріалами особової справи ОСОБА_6 вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2023 засуджено до 6 (шести) років позбавлення волі та приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 24.05.2022, остаточно визначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі. Також цим вироком суду стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 31713 грн. 36 коп.
За період відбування покарання засуджений ОСОБА_6 прагнув до праці та навчання, закінчив курси швачки, здобув професію електромонтера, брав участь у змаганнях, строковим договором був задіяний до виготовлення сітки. Адміністрацією колонії зазначено, що він не звернувся до комісії, а відразу звернувся до суду. Засуджений намагається залучатися до життя колонії, працює, прагне до змін у житті. Колонія не надає умов для праці, щоб виплачувати стягнення за вироком.
Вказала, що мати бездоганну поведінку у СІЗО неможливо. Показники поведінки ОСОБА_6 виправна колонія явно занизила; засудженому не вистачає 4 бали для заміни покарання більш м'яким; рішення виправної колонії неможливо оскаржити. Засуджений обмежений в своїх правах; показники висновку щодо ступеня виправлення засудженого є явно занижені; є порушення режиму, проте, данні порушення не злісні, не зухвалі, порушення погашені; стягнень немає, є заохочення; засуджений прагне змін у своєму житті. ОСОБА_6 не відшкодовує збитки за виконавчим листом, але намагається працювати, однак у колонії відсутня оплачувана робота, а засуджений бажає працювати та сплачувати збитки за виконавчим листом.
Представник колонії ОСОБА_5 вказав, що є порядок звернення до суду таким клопотанням, спочатку засуджений звертається до начальника колонії для отримання характеристики, а потім звертається з нею до суду. Останній раз у листопаді 2025 збиралась комісія, яка вирішила, що ОСОБА_6 не став на шлях виправлення. Начальник відділення роз'яснив засудженому цей порядок. Засудженого забезпечують роботою за яку він отримує кошти. Ведеться щоденник індивідуального плану. 08.01.2026 засуджений перевірявся.
Представник колонії ОСОБА_4 вказав, що засуджений не довів своє виправлення; нестабільно працював та на даний час не працює.
Прокурор заперечувала проти заміни ОСОБА_6 невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі, оскільки засуджений не став на шлях виправлення та враховуючи матеріали справи у задоволенні заяви засудженого необхідно відмовити.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 №268-Ш-23, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі (п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України).
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
З матеріалів особової справи вбачається, що вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2023 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років (а.о.с. 53- 57, Т.1).
Вироком Кропивницького апеляційного суду від 23.10.2023 вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2023 було скасовано в частині визначення початку строку відбуття покарання та ухвалено строк відбуття покарання обвинуваченому рахувати з 18.07.2023. (а.о.с. 64-68 Т.1)
Таким чином, судом встановлено, що початком строку відбування покарання засудженого ОСОБА_6 є 18.07.2023, а кінцем строку - 02.11.2028. На момент розгляду клопотання засуджений відбув 03 роки 03 місяці 05 дні строку покарання, призначеного судом за вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. На момент розгляду клопотання залишилося до відбуття призначеного строку покарання - 02 роки 08 місяці 25 дні.
Відповідно до досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи засудженого за № 268-Ш-23 в місцях позбавлення волі ОСОБА_6 перебуває з 18.07.2023, за час відбування покарання допустив 03 (три) порушення встановленого порядку відбування покарання, стягнення на даний час погашені та зняті у встановленому законом порядку (а.о.с. 12-13, 52-54, 148, 153 Т.1-2), має 1 (одне) заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці (а.о.с.159 -161 Т.2); з 09.11.2023 по 24.11.2023 відбував покарання в державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор»; з 24.11.2023 відбуває покарання в державній установі «Кропивницька виправна колонія».
Відповідно до характеристики на засудженого, ОСОБА_6 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик ймовірної небезпеки для суспільства. Результати реалізації заходів індивідуальної програми виконані частково; відсутня мотивація у засудженого до виконання заходів. На даний час засуджений не проявив належної мотивації до виконання заходів, а саме заборгованість за виконавчими документами не відшкодовує. Не виявлено потреби у плануванні нових завдань впливу на криміногенну потребу та у доповненні/плануванні інших заходів (актуальним є забезпечити заходи щодо контролю за виконанням обов'язків, визначених законом).
Також наявний негативний вплив алкоголю та осіб з антисоціальною спрямованістю, легка розумова відсталість, відсутність соціально - корисної зайнятості, які можуть призвести до рецидиву скоєння злочину.
Згідно висновку комісії щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_6 не став на шлях виправлення та не може бути представлений до заміни покарання у виді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки має загальний бал 60.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» під час розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Судовий розгляд клопотань (подань) про вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, здійснюється за правилами судового розгляду, визначеного статтями 318-380 КПК, з чого випливає обов'язковість дотримання судом принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.22 КПК).
Однак, клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 не містять достатніх відомостей про те, що засуджений протягом всього часу відбування покарання приймає активну участь у суспільному житті в установі виконання покарань та сумлінно виконує громадські доручення у процесі відбування покарання, прагне своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.
При оцінці поведінки засудженого, суд відмічає, що засуджений за час відбування покарання 3 рази порушував встановлений порядок відбування покарання, порушення виражалися у виді зберігання заборонених речей, порушенні розпорядку дня, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи у виді бесіди, попередження, догани.
З урахуванням сукупності викладених обставин, суд вважає, що засуджений, який раніше неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі за умисні тяжкі кримінальні правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, за які його було засуджено до позбавлення волі, відбув половину строку покарання, призначеного йому судом, за вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, не має саме тієї поведінки та ставлення до праці, які б свідчили про можливість застосування до нього такого заохочувального заходу, як заміна невідбутої частини покарання більш м'яким. Крім того зважаючи на висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_6 , останній має 60 балів за критерієм оцінки виправлення, що свідчить про те, що процес виправлення та перевиховання ОСОБА_6 не є послідовним та взірцевим.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
За таких обставин, судом не встановлено необхідних та достатніх підстав для застосування до засудженого ОСОБА_6 положень статті 82 КК України, та приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 376, 537, 539, КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким у виді обмеження волі - відмовити.
Копію ухвали суду направити до Державної установи «Кропивницька виправна колонія (№6)» для відома та вручення засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_8