Постанова від 09.02.2026 по справі 193/160/26

ЄУН 193/160/26

Провадження № 3/193/78/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 лютого 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О. В., з участі секретаря судового засідання Оселедець О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зелений Гай, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: невідомий,

про притягнення до адміністративної відповідальності

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 о 23:00 год, гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , повторно на протязі року вчинив домашнє насильство, психологічного характеру, а саме висловлювався в сторону своєї співмешканки ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрози, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань про можливість розгляду справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не направляв, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Між тим, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП з обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 872887 від 04.02.2026, у якому викладено всі обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, з яким він був ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі (а.с. 1);

- протоколом про прийняття заяви потерпілої ОСОБА_2 від 04.02.2026 про вчинення відносно нього зі сторони співмешканця ОСОБА_1 домашнього насильства (а.с. 3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 згідно яких вказала, що 04.02.2026 близько 19 год 30 хв. її співмешканець ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, потім почав ображати її нецензурною лайкою та під час розмови почав погрожувати їй фізичною розправою, хапатись за кухонні ножі, після чого вона вийшла на подвір'я та викликала поліцію (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який письмово вказав, що 04.02.2026 близько 23 год 00 хв., він прокинувся для того щоб підкинути дрова у піч, після чого до нього підійшла його співмешканка та зауважила, про те, що він гучно стукає по пічці. Почала його ображати нецензурною лайкою, одягнувшись вийшла на подвір'я, через деякий час повернулась у будинок вже із поліцією (а.с. 2);

- довідкою інспектора САП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст..лейтенанта поліції О. Бакун, згідно відомостей якої вбачається, що 12.11.2025 постановою Софіївського районного суду гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.7).

Наведені вище докази вказують на те, що ОСОБА_1 умисно вчинив дії психологічного характеру, які полягали у тому, що останній ображав нецензурною лайкою свою співмешканку гр. ОСОБА_2 , такі дії вчинені ним повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173- 2 КУпАП.

Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який за станом здоров'я є працездатним, офіційно не працевлаштований, вчинив правопорушення вдруге на протязі року, що характеризує особу правопорушника схильним до вчинення протиправних дій, при цьому аналізуючи його попередні вчинені ним адміністративні правопорушення, де потерпілою також була його співмешканка ОСОБА_2 , з урахуванням того, що раніше визначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу, ним не було виконано, за відсутністю пом'якшуючих обставин, тому суддя доходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт на мінімальну кількість годин визначена санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення та виховання особи правопорушника.

Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Оскільки кривдник ОСОБА_1 хоч і не вперше притягується до відповідальності за вчинення домашнього насильства і на переконання суду його дії не носили завідомо агресивний та насильницький характер щодо потерпілої, суд оцінивши його ціннісні орієнтири та моральні устої в сім'ї, рівень його самооцінки та інтелектуальні здібності, дійшов переконання про недоцільність його направлення на проходження у порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП, корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство у сім'ї.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).

Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Томинець

Попередній документ
134004118
Наступний документ
134004120
Інформація про рішення:
№ рішення: 134004119
№ справи: 193/160/26
Дата рішення: 09.02.2026
Дата публікації: 13.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.02.2026)
Дата надходження: 06.02.2026
Предмет позову: вчинив насильство в сім'ї
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТОМИНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ТОМИНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Заїка Сергій Володимирович