Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
33/824/634/2026
м. Київ Справа № 369/18199/25
10 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.
при секретарі Можарівській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Конюшко Дениса Борисовича на постанову Києво- Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року в справі про адміністративне правопорушенняза ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Києво- Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 11 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Денис Борисович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво- Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 змінював напрямок руху внаслідок чого трапилось ДТП. ДТП трапилось не під час перестроювання транспортного засобу. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 перевлаштувався задовго до ДТП та їхав в лівій смузі руху з метою подальшого розвороту. При цьому автобус який їхав позаду не дотримався безпечної дистанції та в?їхав в автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Зазначений механізм ДТП підтверджується розміщенням транспортних засобів на дорозі, схемою ДТП та пошкодженнями на авто. Ті пояснення на які посилається суд першої інстанції в своєму рішенні не можуть бути належними доказами, оскільки свідки не допитувались судом безпосередньо, окрім того цих свідків не було в момент ДТП.
В судове засідання призначене на 13 січня 2026 року з'явився ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Конюшко Д.Б., які підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення по даній справі, які за своїм змістом є аналогічними тим, що були зазначені в апеляційній скарзі.
Окрім того, в судовому засіданні 13 січня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Д.Б. заявив клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зазначене клопотання було задоволено судом та зобов'язано сторону захисту забезпечити явку свідків, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10 лютого 2026 року.
Київським апеляційним судом було направлено засобами поштового зв'язку судові повістки про виклик до суду свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте 02 лютого 2026 року зазначена поштова кореспонденція повернулась до суду без вручення, причина- «адресат відсутній».
В судове засідання 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Конюшко Д.Б. не з'явились, 09 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду від адвоката Конюшко Д.Б. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у з'язку з зайнятістю адвоката у розгляді іншої справи.
Вивчивши доводи заявленого клопотання суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні 13 січня 2026 року стороною захисту не висловлювалось будь яких заперечень з приводу наступної дати судового засідання та не повідомлялось суд про зайнятість захисника у цей день в розгляді іншої справи. Окрім того, в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено про причини неможливості прибуття в судове засідання ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2025 серії ЕПР1 № 468399, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулось їх зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1, 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До протоколу було додано схему місця ДТП, пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 має пошкодження, а саме: погнута установка, скоба заднього ліхтаря. Автомобіль «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 має пошкодження, а саме: розбите верхне і нижне лобове скло, верхне праве скло з переду, передні двері, деформація передньої частини кузова, потрощена панель приладів.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 29.09.2025 він рухаючись на автобусі як пасажир, на другому поверсі, на першому сидінні автобуса «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 по трасі М06 у напрямку м. Києва. Приблизно об 11:30 недоїзждаючи села Стоянка був свідком ДТП.
Зазначив, що автобус «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 рухався у лівій полосі, з правої полоси перед самим автобусом, без знаків повороту різко змінив траєкторію руху авто зеленого кольору, марки автомобіль «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 на ліву смугу та почав гальмувати, чим зробив ДТП. Водій автобуса застосував екстрене гальмування.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона їхала на автобусі на другому поверсі та її місце розташовувалось з правої сторони. Автобус «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 рухався по трасі М06 у напрямку м. Києва. Приблизно о 11:30 не доїхавши до с. Стоянка вона була свідком ДТП, авто «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 різко перестроївся з правої полоси в ліву, по який вони рухались, не включає сигнал повороту.
З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він 29.09.2025 рухався в лівій полосі з трьома смугами руху в одному напрямку по маршруту в напрямку м. Києва, недоїдаючи с. Стоянка, він здійснював випередження транспортних засобів. З правої полоси від його транспортного засобу, водій вантажного автомобіля «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 не переконавшись,що перестроювання буде безпечне та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не увімкнув лівий поворот та не надав дорогу його транспортному засобу, різко повернув ліворуч чим створив ДТП. Вважає, що іншій водій порушив п. 10.1, п. 10.3 ПДР. З метою уникнення зіткнення він використав екстрене гальмування.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він їхав по лівій полосі для того, щоб піти на розворот почав приторможувати щоб з'їхати на смугу розвороту вимкнув лівий поворот і із заду почув стук.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 468399 від 29.09.2025; схемою місця ДТП від 29.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від 29.09.2025.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об'єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.
Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.
Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2025 серії ЕПР1 № 468399, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулось їх зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1, 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 та водія ОСОБА_4 , який керував автобусом «VDL» д.н.з. НОМЕР_2 та наявність механічних ушкоджень транспортних засобів, що по суті в апеляційній скарзі не оспорюється.
Також як вбачається зі схеми ДТП водій автомобіля «ЗІЛ» д.н.з. НОМЕР_1 виконував маневр перестроювання руху і не переконався в тому, що рівнозначні учасники руху не перешкоджають йому здійснювати вказаний маневр та чи його дії не будуть ставити загрозу для інших учасників руху.
Тобто, саме дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з вказаним порушенням та дорожньо-транспортною пригодою, а тому саме ОСОБА_1 є винним у вчиненні даної ДТП.
А відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що автобус який їхав позаду не дотримався безпечної дистанції та в?їхав в автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , суд не приймає, оскільки такі доводи не підтверджуються доказами, а навпаки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема поясненнями свідків, які були пасажирами автобуса.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Конюшко Дениса Борисовича залишити без задоволення.
Постанову Києво- Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: