(у порядку ухвалення додаткового рішення)
10 лютого 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 370/1168/23
Апеляційне провадження № 22-з/824/226/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Протченко Богдани Орестівни у межах справи № 370/1168/23, -
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Протченко Б.О. у межах справи № 370/1168/23 - задоволено частково.
Визнано незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О., що полягає у невнесенні всіх відомостей та заяв ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Визнано незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О., що полягає у незакінченні виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 у строки, визначені частиною другою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О. вжити заходів щодо: закінчення виконавчого провадження згідно пунктом 5 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_1 , а також виключити запис з Єдиного реєстру боржників; надати інформаційну довідку про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Стягнуто з Протченко Б.О. на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн (а.с. 40-43).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 22 жовтня 2025 року представник приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О. - адвокат Цьвок Б.І. подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржувану ухвалу і відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Протченко Б.О. у межах справи № 370/1168/23 у повному обсязі (а.с. 49-52).
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О. - задоволено частково. Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року - скасовано і ухвалено нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця у межах справи № 370/1168/23 - задоволено частково. Визнано незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О., що полягає у невнесенні всіх відомостей та заяв ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Визнано незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О., що полягає у не закінченні виконавчого провадження НОМЕР_3 у строки, визначені частиною другою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О. вжити заходів щодо: закінчення виконавчого провадження згідно пунктом 5 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_1 , а також виключити запис з Єдиного реєстру боржників; надати інформаційну довідку про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у межах виконавчого провадження НОМЕР_3. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено (а.с. 167-175).
03 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн. за розгляд справи судом першої інстанції (а.с. 185-186).
04 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції (а.с. 189-201).
Заперечення на заяви про ухвалення додаткового рішення від приватного виконавця Протченко Б.О. не надходили.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 270 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заяви підлягають задоволенню з такихпідстав.
Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, другої ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини першої статті 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з пунктом 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Метою впровадження принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 (замовник) та АО «Агенція правового захисту» (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.2. якого метою укладення договору є надання правничої допомоги (адвокатських послуг) щодо захисту та представництва інтересів замовника ( ОСОБА_1 ) у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_4, НОМЕР_3, що відкриті на підставі виконавчих листів, виданих Макарівським районним судом Київської області згідно з рішенням від 25 вересня 2023 року у справі № 370/1168/23 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 08 липня 2019 року у сумі 57 961, 65 грн та 2 684, 00 грн судових витрат із сплати судового збору (а.с. 19-20).
Згідно з пунктом 4.1. договору про надання правничої допомоги від 15 вересня 2025 року, за надання правничої допомоги замовник сплачує на користь адвоката грошові кошти/винагороду у наступному розмірі:
- здійснення правового аналізу документів у спірних правовідносинах та надання консультаційних послуг - 2 000, 00 грн; складання скарги на рішення/дії або бездіяльність приватного виконавця - 7 000, 00 грн за кожне судове/підготовче засідання; складання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень та інших процесуальних документів - 5 000, 00 грн за кожний; здійснення представництва інтересів у суді - 4 000, 00 грн за кожне судове/підготовче засідання; складання відзиву, заперечень у суді апеляційної та касаційної інстанцій, апеляційної скарги касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд заочного рішення - 7 000, 00 грн за кожен процесуальний документ; надання правничої допомоги поза межами судового засідання (збирання доказів, ознайомлення з матеріалами судової справи тощо) - 2 000, 00 грн за 1 годину надання послуг.
Згідно з рахунком № 12 від 15 вересня 2025 року за договором про надання правничої допомоги від 15 вересня 2025 року та квитанцією до прибуткового ордеру № 3 від 15 вересня 2025 року, ОСОБА_1 сплатив за правничу допомогу до договору від 15 вересня 2025 року 7 000, 00 грн (а.с. 21, 22 зворот).
Оцінюючи подані скаржником ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду встановила, що зазначені витрати на правничу допомогу адвоката підтверджені.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четвертої ст. 137 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою, шостою ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Апеляційна скарга Протченко Б.О. не містить обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді першої інстанції.
Враховуючи, що суд позбавлений з власною ініціативою зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, у зв'язку з відсутністю відповідного клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про наявність підставі для стягнення з Проченко Б.О. на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 000, 00 грн.
Щодо витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. повідомив орієнтовних (попередній) розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, що становить від 7 000, 00 грн до 11 000, 00 грн, вказавши, що докази понесення будуть надані додатково, як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України (а.с. 118).
У своїй заяві про розподіл витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. просив суд поновити строк для подачі цієї заяви і вказав, що справу розглянуто без участі сторін про наявність постанови стало відомо лише 03 лютого 2026 року о 12:25 під час її оприлюднення в електронному кабінеті представника ОСОБА_1. (а.с. 190).
Так, Київським апеляційним судом 29 січня 2026 року було ухвалено постанову за результатами розгляду апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Київської області Протченко Б.О. на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року.
Разом з тим, заяву про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції було подано 04 лютого 2026 року, тобто представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. надіслав заяву про розподіл витрат на правничу допомогу з пропуском п'ятиденного строку.
Однак, ОСОБА_1 та його представник не брали участі у судовому засіданні 29 січня 2026 року під час ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у даній справі (а.с. 166).
Разом з тим, в матеріалах справи міститься звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, згідно з яким Ковальов В.М. отримав постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року 03 лютого 2026 року 12:30:38 (а.с. 178).
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та долучити такі докази до матеріалів справи.
Метою впровадження принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Так, 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 (замовник) та АО «Агенція правового захисту» (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.2. якого метою укладення договору є надання правничої допомоги (адвокатських послуг) щодо захисту та представництва інтересів замовника ( ОСОБА_1 ) у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_4, НОМЕР_3, що відкриті на підставі виконавчих листів, виданих Макарівським районним судом Київської області згідно з рішенням від 25 вересня 2023 року у справі № 370/1168/23 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 08 липня 2019 року у сумі 57 961, 65 грн та 2 684, 00 грн судових витрат із сплати судового збору (а.с. 200-201).
Згідно з пунктом 4.1. договору про надання правничої допомоги від 15 вересня 2025 року, за надання правничої допомоги замовник сплачує на користь адвоката грошові кошти/винагороду у наступному розмірі:
- здійснення правового аналізу документів у спірних правовідносинах та надання консультаційних послуг - 2 000, 00 грн; складання скарги на рішення/дії або бездіяльність приватного виконавця - 7 000, 00 грн за кожне судове/підготовче засідання; складання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень та інших процесуальних документів - 5 000, 00 грн за кожний; здійснення представництва інтересів у суді - 4 000, 00 грн за кожне судове/підготовче засідання; складання відзиву, заперечень у суді апеляційної та касаційної інстанцій, апеляційної скарги касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд заочного рішення - 7 000, 00 грн за кожен процесуальний документ; надання правничої допомоги поза межами судового засідання (збирання доказів, ознайомлення з матеріалами судової справи тощо) - 2 000, 00 грн за 1 годину надання послуг.
Відповідно до звіту про виконання договору щодо надання правничої допомоги (детальний опис правничої допомоги) від 03 лютого 2026 року на виконання умов договору На виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 15 вересня 2025 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Агенція правового захисту» в особі старшого партнера Ковальова В.М. та гр. ОСОБА_1 , були надані наступні послуги щодо захисту його прав та інтересів у апеляційному провадженні у справі № 370/1168/23 (провадження 22-1/824/3694/2026):
- підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу приватного виконавця Протченко Б.О. на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року:
- 03 грудня 2025 року подано клопотання про долучення доказів (інформація з сайту Укрпошти про доставлення листа, довідку з Єдиного реєстру приватних виконавців України;
- 05 січня 2026 року подано клопотання про долучення доказів (лист АПВУ від 25 грудня 2025 року № 1301/01-14 про виявлені порушення та подання Дисциплінарної комісії приватних виконавців):
- 15 січня 2026 року подано заяву про розгляд справи без участі боржника та його представника.
Результатом наданих правничих послуг у справи № 370/1168/23 (провадження 22-ц/824/3694/2026) є винесення постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, якою було скасовано ухвалу суду 1-ї інстанції з підстав неналежного повідомлення приватного виконавця про розгляд справи, та знову прийнято постанову аналогічного змісту (а.с. 199).
Аналогічні послуги вказані в акті прийому-передачі наданих послуг від 03 лютого 2026 року, вартість яких, згідно з п. 4.1. договору, вказана у розмірі 7 000, 00 грн. Відповідно до пункту 2 акту, замовник отримав надані послуги без зауважень на загальну суму 7 000, 00 грн без ПДВ (а.с. 199 зворот).
Згідно з рахунком № 3 від 03 лютого 2026 року за договором про надання правничої допомоги від 15 вересня 2025 року та квитанцією до прибуткового ордеру № 3 від 03 лютого 2026 року, ОСОБА_1 сплатив за правничу допомогу до договору від 15 вересня 2025 року 7 000, 00 грн (а.с. 196-197 зворот).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четвертої ст. 137 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою, шостою ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, від Протченко Б.О. не надходило.
Відтак, оскільки суд позбавлений з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, у зв'язку з відсутністю відповідного клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про наявність підставі для стягнення з Проченко Б.О. на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000, 00 грн
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 452 ЦПК України, -
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Ковальову Віктору Михайловичу строк на подачу доказів понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Протченко Богдани Орестівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн, понесені у суді першої інстанції, та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн, понесені у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов