Справа № 371/765/24 Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3243/2025 Доповідач: ОСОБА_2
02 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Кам'янка, Апостолівського району, Дніпропетровської області, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта середня, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 16.08.2023 року Богуславським районним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки та на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначено покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 16 серпня 2023 року за ч.1 ст. 309 КК України та за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 постановлено обчислювати з моменту його затримання, тобто з 01.05.2024 року.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 12.03.2024 року на насіння соняшника загальною масою 608 кілограм, яке знаходиться в 22 білих поліетиленових мішках, яке належить СТОВ «Зоря»; та насіння соняшнику загальною масою 122 кілограма, яке знаходиться в 4 білих поліетиленових мішках, яке належить СТОВ «Зоря».
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 23.04.2024 року на мотоблок червоного кольору марки КАМА модель НТ135Е із саморобним металевим причепом.
Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ч.4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки. Вирок щодо ОСОБА_8 не оскаржено.
Згідно вироку, у ОСОБА_8 01.03.2024 року в умовах воєнного стану, оголошеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 23.08.2022, №757/2022 від 16.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 №734/2023 від 06.11.2023 та №49/2024 від 05.02.2024) повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме насіння соняшнику врожаю 2023 року, яке зберігається в приміщенні зерносховища, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ».
01.03.2024 ОСОБА_8 , перебуваючи в межах населеного пункту с. Владиславка Обухівського району Київської області, під час спілкування зі своїм знайомим ОСОБА_7 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна та обернення його на власну користь запропонував останньому викрасти зерно насіння соняшника врожаю 2023 року з приміщення зерносховища, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить СТОВ «Зоря». На пропозицію ОСОБА_8 , ОСОБА_7 погодився, вступивши таким чином з ним у злочинну змову.
З метою реалізації свого злочинного задуму 02.03.2024 року, приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , взяв рюкзак, до якого поклав 20 білих поліетиленових мішків, зав'язки до них та ріжкові ключі, після чого спільно з ОСОБА_7 вирушив пішки до зерносховища належного СТОВ «Зоря», яке розташоване за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свій злочинний задум ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 02.03.2024 приблизно о 22.00 годині, прийшов до зерносховища, належного СТОВ «Зоря», яке розташоване за адресою: вул. Лугова, 2 с. Гулі Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області.
Після цього ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю власника та очевидців своєї з ОСОБА_7 злочинної діяльності, перебуваючи поряд з приміщенням зерносховища за допомогою фізичної сили та ріжкових ключів, які ним були заздалегідь заготовлені, відкрутив спільно з ОСОБА_7 саморізи з пресшайбою, які кріпили металеві листи на раму вхідних дверей до зерносховища.
В подальшому ОСОБА_8 таємно, спільно з ОСОБА_7 проникли до вказаного приміщення, де вони відшукали та таємно, повторно викрали чуже майно, а саме належне СТОВ «ЗОРЯ» 500 кілограм насіння соняшника врожаю 2023 року, завантаживши його до 20 білих поліетиленових мішків, які були заздалегідь заготовлені ОСОБА_8 .
Після цього ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 , діючи спільно та узгоджено один з одним, відчинивши браму зерносховища винесли мішки із зерносховища та сховали їх в лісопосадці.
В подальшому щоб вчинення злочину залишилось непоміченим для власника та сторонніх осіб, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , за допомогою фізичної сили прикріпили металеві листи на раму вхідних дверей до зерносховища та за допомогою ріжкових ключів, які ними були заздалегідь заготовлені, прикрутив спільно з ОСОБА_7 саморізами з пресшайбою металеві листи до рами вхідних дверей.
Після цього ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 , діючи спільно та узгоджено один з одним, з місця вчинення злочину зникли, а здобутим злочинним шляхом майном розпорядились на власний розсуд.
Вартість таємно викраденого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 майна, а саме: 500 кілограм насіння соняшнику врожаю 2023 року становить 7500 гривень.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 завдали потерпілій юридичній особі Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» майнову шкоду на суму 7500 гривень.
Крім того встановлено, що 05.03.2024 року в ОСОБА_8 в умовах воєнного стану, оголошеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 23.08.2022, №757/2022 від 16.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 №734/2023 від 06.11.2023 та №49/2024 від 05.02.2024) повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме насіння соняшнику врожаю 2023 року, яке зберігається в приміщенні зерносховища, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ».
05.03.2024 ОСОБА_8 , перебуваючи в межах населеного пункту с. Владиславка Обухівського району Київської області, під час спілкування зі своїм знайомим ОСОБА_7 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна та обернення його на власну користь запропонував останньому викрасти зерно насіння соняшника врожаю 2023 року з приміщення зерносховища, що розташоване за адресою: вул. Лугова, 2 с. Гулі Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області, яке на праві власності належить СТОВ «Зоря». На пропозицію ОСОБА_8 , ОСОБА_7 погодився, вступивши таким чином з ним у злочинну змову.
З метою реалізації свого злочинного задуму 05.03.2024 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , взяв рюкзак, до якого поклав 22 білих поліетиленових мішків, зав'язки до них та ріжкові ключі, після чого спільно з ОСОБА_7 вирушив пішки до зерносховища належного СТОВ «Зоря», яке розташоване за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свій злочинний задум ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 05.03.2024 приблизно о 23.00 годині прийшов до зерносховища, належного СТОВ «Зоря», яке розташоване за адресою: вул. Лугова, 2 с. Гулі Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області.
Після цього ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю власника та очевидців своєї з ОСОБА_7 злочинної діяльності, перебуваючи поряд з приміщенням зерносховища, за допомогою фізичної сили та ріжкових ключів, які ним були заздалегідь заготовлені, відкрутив спільно з ОСОБА_7 саморізи з пресшайбою, які кріпили металеві листи на раму вхідних дверей до зерносховища.
В подальшому ОСОБА_8 таємно, спільно з ОСОБА_7 проникли до вказаного приміщення, де вони відшукали та таємно, повторно викрали чуже майно, а саме належне СТОВ «ЗОРЯ» 600 кілограм насіння соняшника врожаю 2023 року, завантаживши його до 22 білих поліетиленових мішків, які були заздалегідь заготовлені ОСОБА_8 .
Після цього ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 , діючи спільно та узгоджено один з одним, відчинивши браму зерносховища, винесли мішки із зерносховища та сховали їх в лісопосадці.
В подальшому, щоб вчинення злочину залишилось непоміченим для власника та сторонніх осіб ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , за допомогою фізичної сили прикріпили металеві листи на раму вхідних дверей до зерносховища та за допомогою ріжкових ключів, які ними були заздалегідь заготовлені, прикрутив спільно з ОСОБА_7 саморізами з пресшайбою металеві листи до рами вхідних дверей.
Після цього ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_7 , діючи спільно та узгоджено один з одним, з місця вчинення злочину зникли, а здобутим злочинним шляхом майном розпорядились на власний розсуд.
Вартість таємно викраденого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 майна, а саме: 600 кілограм насіння соняшнику врожаю 2023 року становить 9000 гривень.
Своїми діями ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 завдали потерпілій юридичній особі Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» майнову шкоду на суму 9000 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_7 , не погоджуючись з вироком суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Миронівського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року у справі №371/765/24. Ухвалити новий вирок, яким обрати ОСОБА_7 покарання у більш м'якому вигляді, яке не пов'язане з позбавленням волі (строк з випробувальним терміном).
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що призначене покарання є абсолютно несправедливим для нього і таким, що не відповідає тяжкості злочину та розміру шкоди.
Звертає увагу на те, що судом не враховано наявність в ОСОБА_7 . ВІЛ хвороби, хоча довідка наявна в матеріалах справи.
Разом з тим, судом не враховано, що потерпілим не заявлявся цивільний позов і він не має до ОСОБА_7 матеріальних претензій.
Крім того, судом не враховано факт співпраці ОСОБА_7 зі слідством та щире каяття у вчинені даного злочину.
Зазначає про те, що в контексті наявного економічного стану в Україні, розмір збитків, які нанесені потерпілому є незначними, і тому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5,6 років є занадто суворим та несправедливим
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Висновки суду відносно фактичних обставин справи, винності обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не заперечуються.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України вимог вищезазначених норм кримінального закону повною мірою дотримався.
Призначаючи обвинуваченому вид та розмір покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України врахував, що ОСОБА_7 раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, підлягає покаранню за вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, спосіб його життя, дану на особу посередню громадську характеристику, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, не перебуває на військовому обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_2 , свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному об'ємі, критичного ставиться до скоєного, дав чіткі викривальні показання, запевнив суд про недопустимість в подальшому вчинення злочинів. Обставин, які б обтяжували чи пом'якшували покарання обвинуваченого, згідно ст.ст. 66,67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, призначене ОСОБА_7 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Також, не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи ОСОБА_7 щодо можливості застосування до нього вимог ст.75 КК України. Так, положення ст. 75 КК України вже застосовувалися до ОСОБА_7 , як це вбачається з вироку Богуславського районного суду Київської області від 16.08.2023 року. Проте належних висновків обвинувачений не зробив та під час виконання цього покарання знову вчинив аналогічний злочин.
Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що суд не врахував у повній мірі всіх обставин справи, а саме факт співпраці ОСОБА_7 зі слідством та щире каяття у вчинені даного злочину.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, місцевий суд в повній мірі дослідив матеріали провадження та надав правильну оцінку особі обвинуваченого.
Водночас, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо того, що судом першої інстанції не враховано наявність у ОСОБА_7 ВІЛ-інфекції, є безпідставними. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що довідка про стан здоров'я ОСОБА_7 дійсно міститься в матеріалах справи, та з неї вбачається, що стан здоров'я ОСОБА_7 - задовільний (т.3, а.с. 194). Разом з тим, у разі потреби, ОСОБА_7 може отримувати необхідну кваліфіковану медичну допомогу працівниками медичних частин в установах відбування покарань. Таким чином, зазначена обставина не є такою, що може істотно вплинути на визначення міри покарання ОСОБА_7 .
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про неврахування судом першої інстанції того, що потерпілим не заявлявся цивільний позов і він не має до ОСОБА_7 матеріальних претензій, то колегія суддів зауважує, що позиція потерпілого може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність, що цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду наведеною у постанові від 21 лютого 2019 року у справі №742/584/18.
Посилання ОСОБА_7 на те, що, з огляду на економічну ситуацію в Україні, розмір заподіяних потерпілому збитків є незначним, колегія суддів також вважає безпідставними. Так, економічний стан у державі не належить до переліку обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні міри покарання як пом'якшуючі.
Інших доводів, які б вказували на призначення занадто суворого покарання та необхідність визначення покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, апеляційна скарга не містить.
Призначене судом покарання відповідає вимогам закону, є справедливим і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, підстав для його пом'якшення чи застосування ст. 75 КК України за апеляційними доводами обвинуваченого ОСОБА_7 не встановлено, а тому його апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Керуючись ст.ст.405,407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення судового рішення.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4