Номер провадження 22-ц/821/476/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №693/1323/25 Категорія: 304090000 Коцюбинська Ю.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
10 лютого 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
судді Василенко Л. І., Карпенко О. В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Цокало Т. М. на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 01.12.2025 (повний текст складено 01.12.2025, суддя в суді першої інстанції Коцюбинська Ю. Д.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
у вересні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість:
- за кредитним договором №8531862 у розмірі 19745 гривень;
- за кредитним договором №05335-03/2025 у розмірі 8484 гривні,
а всього в загальному розмірі 28229, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування вимог вказано на те, що позивач у справі набув права вимоги до боржників за укладеними договорами факторингу, у тому числі, і щодо відповідача ОСОБА_1 на суму боргу, заявлену до стягнення.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 01.12.2025 позов задоволено з посиланням на обґрунтованість тверджень позивача про невиконання позичальником взятих на себе за договорами кредитних зобов'язань.
Представник відповідача подала 31.12.2025 на вказане рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити шляхом зменшення заборгованості за кредитним договором №8531862 від 25.10.2024 з 19745,00 грн до 6508,45 грн, а за кредитним договором №05335-03/2025 з 8484,00 грн до 7890,00 грн, а також зменшення судових витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору пропорційно до відхиленої частки позову, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування вказано на те, що строк кредитування по договору №8531862 від 25.10.2024 складає 14 днів, отже нарахування відсотків по кредиту поза його межами є протиправним.
Пеня за період дії воєнного стану в державі позивачем нарахована неправомірно та всупереч приписам п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України (в редакції з 17.03.2022).
Аналогічні обґрунтування містять заперечення скаржника щодо нарахування позичальнику за договором про надання фінансового кредиту №05335-03/2025 від 03.03.2025 штрафу у сумі 594,00 грн.
За договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8531862 від 25.10.2024 п.2.2.4. передбачено обов'язок позичальника сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 719,55 грн за надання кредиту, що є протиправним, адже умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Виходячи з аналізу п.2.2.4 умов договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8531862 від 25.10.2024 за яким передбачено обов'язок позичальника сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 719,55 грн за надання кредиту, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Отже сплата позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 719,55 грн суперечить положенням ЗУ «Про захист прав споживачів» та не підлягає стягненню з відповідача.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже за таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що 25.10.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8531862, згідно якого позичальник отримав у кредит грошові кошти у розмірі 6500 грн строком на 14 днів (п.п.2.2.1.-2.2.2. Договору).
Згідно до підпунктів 2.2.3.-2.2.4 Договору: процентна ставка 0,01% фіксована; комісія за надання кредиту 11,07% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 719,55 грн); дата надання кредиту 25.10.2024; дата повернення кредиту 07.11.2024; денна процентна ставка/день - 0,80%; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) за день - 5,00%; пеня - 5,0% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1870,07%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 7228 грн.
Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Кредитодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.
Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором (п.2.5. Договору).
Відповідно до п. 10.5.1. Договору, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п.2.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Пунктом 10.5.1. Договору передбачено, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.10.6. Договору, сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу та процентів за понадстрокове користування кредитом, у разі їх нарахування, становить 5 (п?ять років).
Договір підписаний позивачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що позивач до моменту підписання Договору вивчив його та Правила надання грошових коштів у кредит, що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya, їх зміст, суть, об'єм зобов?язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.11. Договору).
До Договору кредиту позивач додав Додаток №1 - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої дата видачі кредиту/дата платежу - з 25.10.2024-07.11.2024; кількість днів у розрахунковому періоді - 14; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 6500,00 грн; сума кредиту за договором/ погашення суми кредиту - 6500,00 грн; проценти за користування кредитом - 8,45 грн; комісія за надання кредиту - 719,55 грн; реальна річна процентна ставка - 1870,00%; загальна вартість кредиту - 7228,00 грн.
14.06.2021 між позивачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого передано за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.
До договору факторингу №14/06/21 між позивачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено ряд додаткових угод: №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №48 від 21.02.2025.
Згідно витягу з Реєстру боржників №43 від 21.02.2025. до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19745 грн, що підтверджується актом прийому передачі Реєстру Боржників №43 від 21.02.2025 та платіжною інструкцією від 28.02.2025 №669.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 8531862 від 25.10.2024 за період з 21.02.2025 по 31.07.2025, відповідач станом на 31.07.2025 має сплати на користь позивача заборгованість в загальній сумі 19745 грн.
Крім того, 06.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 05335-03/2025, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 6000 грн. строком на 120 днів (п.п.1.1.-1.2. Договору) зі сплатою відсотків в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості та комісією за видачу кредиту в сумі 600,00 грн (п.п.1.4. Договору). Договір підписаний електронним підписом Y699.
Відповідно до п. 1.6 Договору, кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-2266 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
До Договору позивач додав підписаний електронним підписом W246 паспорт споживчого кредиту, в якому сторони обумовили осносні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
25.04.2025 між позивачем та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу №250425, у відповідності до умов якого передано за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.
Згідно до Реєстру боржників від 25.04.2025 до договору факторингу №250425 від 25.04.2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 8484 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 05335-03/2025 від 03.03.2025 за період з 25.04.2025 по 31.07.2025, платіжною інструкцією № 22703 від 29.04.2025 та актом прийому-передачі Реєстру Боржників.
Отже факт укладення вищевказаних договорів знайшов своє підтвердження та не заперечується при апеляційному перегляді справи.
У порушення умов вищевказаних договорів, а також приписів ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаними договорами не виконав, тому має непогашену заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 28229 грн, з приводу стягнення якої було подано позов у цій справі.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення суми боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за кредитними договорами та не повернув їх у визначені строки, сплативши погоджені сторонами договорів відсотки по кредиту, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.
При цьому апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що строк кредитування по договору №8531862 від 25.10.2024 складає 14 днів, отже нарахування відсотків по кредиту поза його межами є протиправним, з урахуванням такого.
Як вірно зауважує скаржник, відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч.2 ст.1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку ВП ВС від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
У даному випадку п. 6.1 кредитного договору від 25.10.2024 передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, за кожен день користування кредитом, починаючи з другого дня користування та включаючи дунь його повернення до повного погашення заборгованості за договором.
Отже відсотки по кредиту за таких умов можуть правомірно нараховуватися не лише за 14 днів з моменту надання кредитних коштів, а за всю кількість днів фактичного використання позичальником отриманих у кредит коштів.
Надаючи оцінку аргументам скаржника про те, що позивач неправомірно нарахував заборгованість за комісією по кредиту, апеляційний суд враховує таке.
З аналізу змісту п.6.2 договору кредиту від 25.10.2024 вбачається, що комісія по кредиту сторонами договору встановлюється за адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки на надання кредиту. Відповідні послуги полягають у аналізі заявки та наданні пропозиції з укладення кредитного договору, а також швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.
Відтак сторони договору самостійно погодили перелік послуг, які кредитор вчиняє в інтересах позичальника у процесі надання кредитних коштів.
Відтак аргументи скаржника про те, що встановлення комісії по договору є несправедливим свого підтвердження не знайшли.
При цьому скаржник не обґрунтував, що при наданні послуг з оформлення кредиту відповідні дії кредитор вчиняє у своїх інтересах, а також, що сплата позичальником за таких умов комісії є несправедливою, суперечитиме принципу добросовісності чи буде наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача.
Водночас за приписами п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За обставин даної справи пеня по договору кредиту від 25.10.2024 нарахована відповідача після введення у державі воєнного стану, отже відповідні позовні вимоги на суму 12517 грн є такими, що суперечать вимогам п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України та з цих підстав мають бути відхилені.
Також мають бути відхилені з таких же підстав позовні вимоги про стягнення 594 грн штрафу за договором кредиту №05335-03/2024, який укладено 03.03.2025 тобто також після введення у державі воєнного стану
Вказаних приписів законодавства суд першої інстанції, вирішуючи спір у зазначеній частині вимог, не врахував.
Отже рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 01.12.2025 у даній справі слід змінити, скасувавши через неправильне застосування судом норм матеріального права (п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України) в частині вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 12517 грн пені за кредитним договором від 25.10.2024 та 594 грн штрафу за кредитним договором від 03.03.2025, які мають бути відхилені, та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, в решті - залишити без змін.
Отже апеляційна скарга представника відповідача підлягає до часткового задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (щодо судових витрат позивача) - 54% чи до відхиленої частини (щодо судових витрат відповідача) - 46% за розгляд справи судом першої інстанції з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 1635,12 грн судового збору, за апеляційний перегляд справи з позивача на користь відповідача слід стягнути 1000,21 грн судового збору та 2300 грн витрат на правничу допомогу, які підтверджено відповідними доказами.
На підставі приписів ч.10 ст.141 ЦПК України після взаємозаліку стягуваних сум судового збору остаточно слід стягнути за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій з відповідача на користь позивача 634,91 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 01.12.2025 у даній цивільній справі - змінити, скасувавши в частині вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 12517 грн пені за кредитним договором від 25.10.2024 та 594 грн штрафу за кредитним договором від 03.03.2025 та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення 12517 грн пені за кредитним договором від 25.10.2024 та 594 грн штрафу за кредитним договором від 03.03.2025 - відхилити.
Остаточно визначити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №8531862 у розмірі 7 228 грн та за кредитним договором №05335-03/2025 у розмірі 7890 грн.
У решті рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 01.12.2025 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій 634,91 грн судового збору.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 2300 грн витрат на правничу допомогу за апеляційний перегляд справи.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 10.02.2026.
Суддя-доповідач
Судді