СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/54/26
ун. № 759/29718/25
06 січня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021 року,-
ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна.
В обґрунтування вимог заявник зазначає, що вже упродовж понад 3 років з моменту реєстрації кримінального провадження право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку ніким не оспорювалось, не вчинялось будь яких дій, пов'язаних з оглядом та вилученням земельної ділянки.
В судове засідання заявник не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12021111140000595 від 20.10.2021 року ухвалою слідчого судді від 02.12.2022 року у справі №759/17344/22 накладено арешт, серед іншого, на земельну ділянку, яка належать на праві власності ОСОБА_2 : кадастровий номер3222487000:004:0250, площа 0,1082 га.
Слідчим суддею встановлено, що з моменту накладення арешту на вказане майно пройшло понад 3 роки, що фактично протягом тривалого часу позбавляє власника майна гарантованого йому ст. 41 Конституції України права.
Окрім того, прокурор у судове засідання не прибув, додаткових доказів чи документів на спростування доводів клопотання не надав, також не надав і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
При цьому, слід зазначити, що прокурор зобов'язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.
Таким чином, слідчий суддя враховує, що з моменту накладення арешту на зазначений об'єкт нерухомого майна, й до моменту вирішення питання скасування арешту майна минуло понад 3 роки, протягом яких у сторони обвинувачення об'єктивно було вдосталь часу для з'ясування правової природи об'єктів не рухомого майна, в тому числі, для надання додаткових доказів на підтвердження їх відповідності об'єктів кримінально-протиправних дій та речового доказу у кримінальному провадженні, за відсутності таких додаткових відомостей, й з огляду на вищенаведену правову позицію заявника, слідчий суддя вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що в ході розгляду клопотання не було доведено необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна вказаних земельних ділянок, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання заявника підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021 року - задовольнити.
Скасувати арешт земельної ділянки кадастровий номер 3222487000:04:004:0250, накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2022 у справі №759/17344/22.
Зобов'язати державного реєстратора або слідчого внести відповідний запис про скасування обтяження №48997031 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1