Справа № 161/3034/26
Провадження № 1-кс/161/1220/26
м. Луцьк 11 лютого 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.
В обґрунтування скарги зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження №42013020010000450 від 18.09.2013 не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки виготовлена не на офіційному бланку та є незаконною, тому, не погоджуючись з рішенням дізнавача про закриття кримінального провадження, просить скасувати постанову дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.
Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про проведення розгляду скарги без її участі, скаргу підтримує.
Від дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 надійшла заява про проведення розгляду скарги без його участі, скаргу просить залишити без задоволення.
Крім того, від дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 надійшли матеріали кримінального провадження №42013020010000450 від 18.09.2013.
Луцька окружна прокуратура, яка про час, дату та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином, явку прокурора у кримінальному провадженні в судове засідання не забезпечила, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження №42013020010000450, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 304 КПК України скаргу на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження подано ОСОБА_3 , яку визнано потерпілою в межах даного кримінального провадження, та у строки, передбачені КПК України.
Положеннями ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або із наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим, дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Втім, дізнавачем під час прийняття постанови від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження №42013020010000450, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, даних вимог закону дотримано не було, достатніх доказів в обґрунтування мотивів прийняття такого рішення не наведено, як і не наведено даних щодо вчинення всіх необхідних дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, що є суттєвим порушенням та безпосередньо впливає на законність прийнятого рішення.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у ній фактично описується перебіг досудового розслідування і перелічуються проведенні у вказаному кримінальному провадженні слідчі дії, при цьому дізнавач не вдається до будь-якого аналізу їх результатів і не співставляє їх із доводами ОСОБА_3 .
Водночас, з досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2024 скасовано постанову дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 20.09.2023 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.
У вказаній ухвалі, серед іншого, зазначено, що при проведенні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні необхідно виконати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.11.2020 та вказівки прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 22.01.2021, а також, в разі необхідності, провести інші слідчі (розшукові) дії для встановлення об'єктивної істини у даному провадженні.
В подальшому, постановою дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України, закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
При цьому, після скасування постанови про закриття кримінального провадження від 20.09.2023 лише витребувано інформацію з ДКП «Луцьктепло», тобто ухвалу слідчого судді в повній мірі не виконано, як і не виконано вказівок прокурора.
Отже, досліджуючи обґрунтованість поданої скарги встановлено, що дізнавачем при закритті провадження не дотримано процесуального порядку винесення постанови, зокрема, досудове розслідування проведено поверхнево, неповно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак, оцінивши прийняте дізнавачем вищевказане рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки не містить мотивів прийняття даного рішення з його належним обґрунтуванням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що дізнавач без проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробив передчасний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Так, в ході подальшого досудового розслідування необхідно в повному обсязі виконати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2024, а також, в разі необхідності, провести інші слідчі (розшукові) дії для встановлення об'єктивної істини у даному провадженні.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Згідно з ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, що підлягають доказуванню покладається на слідчого, прокурора та, у встановленим КПК України випадках, - на потерпілого.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини»).
Отже, враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування, який зобов'язаний належним чином відповідно до вимог кримінального процесуального закону застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, не було вжито всіх можливих передбачених законом заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин у кримінальному провадженні №42013020010000450 від 18.09.2013, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законного процесуального рішення.
Водночас, положеннями ч. 6 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
При цьому, слід враховувати, що вимоги до складу реквізитів документів, змісту і розташування реквізитів документів, бланків та оформлення документів встановлені «Інструкцією з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України», затвердженої Наказом МВС від 27.07.2012 № 650. Зокрема, відповідно до п. 2.1. вказаної Інструкції, однією з вимоги до змісту та розташування реквізитів документів є зображення Державного Герба України, який на бланках з кутовим розташуванням реквізитів розміщується на верхньому березі бланка над серединою рядків з назвою організації, а на бланках з поздовжнім розташуванням реквізитів - у центрі верхнього берега. Розмір зображення: висота - 17 мм, ширина - 12 мм.
Разом з цим, при дослідженні постанови дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України, яка міститься в матеріалах закритого кримінального провадження №42013020010000450, копія якої вручена потерпілій ОСОБА_3 , слідчим суддею встановлено, що постанова не містить обов'язкового реквізиту офіційного бланку - Державного Герба України, а тому не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Крім того, відповідно до висновку, який викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15 (провадження № 51-4584кмо18), за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
Враховуючи вказаний висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду та положення ст. 39-1, 40-1, 110 КПК України, аналогічно й рішення про призначення (визначення) дізнавача, який здійснюватиме дізнання у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що матеріали кримінального провадження №42013020010000450 від 18.09.2013 (прошиті та пронумеровані на 278 аркушах) не містять підписаної службовою особою постанови, яка б підтверджувала повноваження дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , який прийняв рішення про закриття кримінального провадження №42013020010000450 від 18.09.2013, на здійснення дізнання у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України, підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України - задовольнити.
Постанову дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 23.01.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013020010000450 від 18.09.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1