Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/25827/25
Провадження №1-кп/523/1065/26
04.02.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3
у присутності обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025163490000718 від 13.11.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно, в силу ст.89 КК України не маючого судимості.
Зі змісту обвинувального акту зареєстрованого та фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
Встановив:
12.11.2025 року приблизно о 11:30 годині, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, продовженого Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» за №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 7.11.2022р., №58/2023 від 6.02.2023р., №254 від 1.05.2023р., №451 від 26.07.2023р., №734 від 6.11.2023р., №49 від 5.02.2024р., №271/2024 від 6.05.2024р., №469/2024 від 23.07.2024р., №740/2024 від 28.10.2024р., №26/2025 від 14.01.2025 року, №235/2025 від 15.04.2025 року; №478/2025 від 14.07.2025 року, №793/2025 від 20.10.2025 року, Законами України №2119-ІХ від 15.03.2022р., №2212-ІХ від 21.04.2022р., №2263-ІХ від 22.05.2022р., №2500-IX від 15.08.2022р., №2738-IX від 16.11.2022р., №2915-IX від 7.02.2023р., №3057-IX від 2.05.2023р., №3275-IX від 27.07.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3564-IX від 6.02.2024р., №3684-IX від 8.05.2024р., №3891-IX від 23.07.2024р., №4024-ІХ від 29.10.2024р., №4220-IX від 15.01.2025р., №4356-ІХ від 16.04.2025р., №4524-ІХ від 15.07.2025р., №4643-ІХ від 21.10.2025р., знаходячись біля магазину «Продукти», розташованому за адресом: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд.104, діючи навмисно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, скориставшись сприятливими умовами, що майно потерпілого залишилося без нагляду, та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав припаркований біля входу магазину належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед червоно-чорного кольору марки «Top Rider» вартістю 6099,86 гривень, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 6099,86 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно, у вказаний в обвинувальному акті день - 12.11.2025 року у першій половині дня, проходячи повз магазину «Продукти», розташованому по вул. Чорноморського козацтва, буд.104 у м. Одесі, біля входу побачив припаркований велосипед червоно-чорного марки «Top Rider», переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, так як власник зайшов до магазину, підійшов до велосипеду, сів на нього та поїхав, покинувши місце скоєння злочину. Невдовзі був затриманий співпрацівниками поліції.
Вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, що скоїв крадіжку у період дії оголошеного воєнного стану, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, висловлюючи щире каяття та не оспорюючи кваліфікацію дій. Причину вчинення кримінального правопорушення пояснив тяжким матеріальним становищем. Завданий потерпілій збиток відшкодований шляхом повернення викраденого майна, будь-яких претензій до нього не має.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінальних правопорушень в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_4 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.185 ч.4 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена в умовах воєнного стану та його вина повністю доказана.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що в силу ст.89 КК України вважається особою не маючої судимості, що підтверджується спец. вимогою УІАП ГУНП в Одеській області, датованої 17.11.2025 року та долученої стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження, що приймається судом до уваги в якості характеризуючих даних, має постійне місце проживання, неофіційно працює, завданий збиток відшкодований шляхом повернення викраденого майна, також суд приймає до уваги добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, усвідомлення своєї провини, його негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України судом не встановлено.
Вивченням матеріалів з'ясовано, що під час досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи за №2921/25 від 14.11.2025 року, однак процесуальні витрати відсутні.
Водночас встановлено, що слідчим суддею Пересипського районного суду міста Одеси 18.11.2025 року була постановлена ухвала про накладення арешту на велосипед червоно-чорного кольору марки «Top Rider», добровільно виданого ОСОБА_4 .
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами.
Статтею 174 ч.4 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси за №523/24316/25 (Пр.№1-кс/523/7774/25) від 18.11.2025 року про накладення арешту на вилучене майно, а саме велосипед після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, при ухваленні вироку ОСОБА_4 втрачає статус обвинуваченого, тому з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна та речовий доказ - велосипед червоно-чорного кольору марки «Top Rider», який переданий потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку -вважати повернутим за належністю власнику - ОСОБА_6 .
Також встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме DVD-R диск з відеозаписом з камер спостережень магазину «Продукти», розташованому по вул. Чорноморського козацтва, 104 у м. Одеса, долученого до матеріалів кримінального провадження за №12025163490000718 від 13.11.2025 року, який суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
До обвинувального акту матеріали кримінального провадження №12025163490000718 від 13.11.2025 року не долучались, суду лише були надані документи щодо речових доказів та характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, оцінюючи обставини скоєного кримінального правопорушення, спосіб та мотив, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні свою вину визнав повністю, його щире каяття, негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, те, що він є особою, що не має судимості, наявне постійне місце проживання, працює, хоча неофіційно, приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_4 під час судового провадження, з якої вбачається, що він усвідомив протиправність своїх дій, зробив висновки, має бажання вести законослухняний спосіб життя, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, враховуючи думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 174, 349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, призначивши йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - два роки.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем проживання засудженого.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси за №523/24316/25 (Пр.№1-кс/523/7774/25) від 18.11.2025 року, якою був накладений арешт на велосипед - скасувати.
Речовий доказ - велосипед червоно-чорного кольору марки «Top Rider», який переданий потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутим за належністю.
Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписом з камер спостережень магазину «Продукти», розташованому по вул. Чорноморського козацтва, 104 у м. Одеса, долученого до матеріалів кримінального провадження за №12025163490000718 від 13.11.2025 року в якості речових доказів - зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_7