Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 лютого 2026 року № 520/17593/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при призначенні та розрахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 15 травня 2025 року пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2014, 2015 та 2016 роки;
- визнати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 963020135759 від 09 травня 2025 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 15 травня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2022, 2023 та 2024 роки, - протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 15 травня 2025 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2022, 2023 та 2024 роки, яка зазначена у Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 963020135759 від 09 травня 2025 року є протиправною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Представником відповідача подано до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позову, оскільки діяв в межах чинного законодавства.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 01 грудня 2017 року перебуває на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з призначенням пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 09 грудня 2012 року). Водночас фактична виплата зазначеної пенсії не здійснювалася, оскільки з 08 грудня 2017 року вона продовжила працювати на посаді вчителя, у зв'язку з чим виплату пенсії припинено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 досягла пенсійного віку та звернулась 15 травня 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 04 квітня 2025 року № 1058-IV.
15 травня 2024 року позивачу призначено пенсію за віком, однак при розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
02 червня 2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про проведення перерахунку її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2022, 2023 та 2024 роки.
Однак, відповідно до рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 963020135759 від 09 травня 2025 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 40 Закону при первинному призначенні пенсій та відповідно до ч. 3 ст. 45 цього Закону при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, які після призначення пенсії по інвалідності продовжували працювати та набули не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Тобто Відповідач вважає, що 15 травня 2025 року відбулося переведення з одного виду пенсії на інших в порядку Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення ст. 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. (абз. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)
Згідно із ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Нормою ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У свою чергу нормою ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду України. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17.
Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені висновки Верховного Суду збігаються з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Розглядаючи аналогічні справи у своїх постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 11.03.2025 у справі № 560/15252/23 також виснував, що якщо пенсіонеру спочатку призначено пенсію за вислугою років згідно Закону №1788-ХІІ, а потім він звертається за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше, то в цьому випадку має місце призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Тому позивач має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Аналогічна правова позиція Верховного Суду також висловлена в його постановах від 14.02.2018 року по справі №465/5246/17, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі №185/860/17, від 06.02.2019 року у справі №333/1856/17.
З огляду на вищевказане суд зазначає, що звернувшись 15 травня 2025 року із заявою про призначення пенсії за віком позивач просила виплачувати їй пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за яким до цього пенсію жодного разу не отримувала.
ОСОБА_1 не здійснювала перехід з одного виду пенсії на інший, а отже 15 травня 2025 року мало місце призначення позивачу пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.
За офіційною інформацією з сайту Пенсійного фонду України середня заробітна плата за 2022 рік - 13 376,21 грн, за 2023 рік - 14 308,46 грн., за 2024 рік - 17 486,60 грн. Для призначення нових пенсій у 2025 році застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, тобто за 2022-2024 роки.
Таким чином ще з 15 травня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком повинні застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивачки за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки. Однак такі вимоги ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не виконано.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 963020135759 від 09 травня 2025 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 15 травня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2022, 2023 та 2024 роки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З метою належно захисту та поновлення прав позивача суд вважає за можливе визнати протиправним дії Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 15.05.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 15.05.2025 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням виплачених сум.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 963020135759 від 09 травня 2025 року про відмову про проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за віком з 15 травня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередніх 2022, 2023 та 2024 роки.
Визнати протиправним дії Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.05.2025 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мороко А.С.