10 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16285/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Полтавській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі з 10 серпня 2007 року по 15 вересня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі з 10 серпня 2007 року по 15 вересня 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що під час проходження в період з 10 серпня 2007 року по 15 вересня 2017 року служби в Державній кримінально-виконавчої службі, на її працівників розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліції. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань. Позивач уважає, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому - до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Стислий зміст заперечень відповідачів, пояснення третьої особи.
Відповідач позов не визнав. У наданому відзиві до суду відповідач зазначив, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
09.12.2025 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 08.12.2025.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Відповідно до послужного списку позивача №Д-004470, він з 10.08.2007 по 10.07.2010 був курсантом Чернігівського коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань, з 11.08.2010 по 01.04.2013 - інспектором Полтавського слідчого ізолятора, з 01.04.2013 по 15.09.2017 - проходив службу у Державній установі "Надержинська виправна колонія (№65).
Відповідно до довідки від 05.08.2025 Державної установи "Надержинська виправна колонія (№65) позивач з 01.04.2013 по 15.09.2017 проходив службу у Державній установі "Надержинська виправна колонія (№65).
З 21.04.2023 позивач прийнятий на службу в Національній поліції відповідно до наказу від 21.04.2023 № 197 о/с "По особовому складу".
Наказом ГУНП в Полтавській області від 17.05.2023 №248о/с відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" оголошено стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за стаж служби та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, що становить 00 років 00 місяців 11 днів.
04.06.2025 позивач звернувся з рапортом на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області, у якому просив зарахувати до стажу служби у поліції наявну на момент прийняття на службу у Національну поліцію України вислугу років з 10.08.2007 по 15.09.2017, що в календарному обчисленні становить 10 років 1 місяць 5 днів, у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідач листом від 16.09.2025 повідомив позиваяча про відсутність правових підстав для зарахування служби у Державній кримінально-виконавчій службі України до вислуги років поліцейського, оскільки вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції, визначений статтею 78 Закону №580-VIII та в ньому відсутня служба в органах виконання кримінальних покарань.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VІІІ (Закон набрав чинності 07 листопада 2015 року) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною першою статті 78 Закону №580-VІІІ стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга статті 78 Закону №580-VІІІ).
Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Як визначено частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
01 січня 2004 року набрав чинності Кримінально-виконавчий кодекс України, пунктом 5 Прикінцеві положення якого було установлено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
23 червня 2005 року прийнятий Закон України №2713-IV Про Державну кримінально-виконавчу службу України (далі - Закон №2713-IV). Закон визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Як установлено частиною першою статті 14 Закону №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
За приписами частини другої статті 14 названого Закону служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
За змістом частини четвертої статті 14 Закону №2713-IV громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу.
Також відповідно до частин шостої, сьомої статті 14 цього Закону особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; 4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби; 5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.
Частна п'ята статті 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях частини п'ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10 листопада 2015 року та від 06 грудня 2016 року) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV. Згідно з преамбулою Статуту його дія поширюється і на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 (стосувався зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13 травня 2010 року по 03 липня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі) дійшов правового висновку, що на працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України Про державну службу), під час проходження ними служби в період, що досліджується (з 13 травня 2010 року по 03 липня 2017 року), розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України Про міліцію та відповідні норми Закону України Про Національну поліцію, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Верховний Суд у своїх висновках вказував, що з огляду на тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, підлягає зарахуванню стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Цей висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 та від 01 серпня 2023 року у справі №240/30024/21, який зазначив, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а тому має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Як встановлено судом, відповідно до послужного списку позивача №Д-004470, він з 10.08.2007 по 10.07.2010 був курсантом Чернігівського коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань, з 11.08.2010 по 01.04.2013 - інспектором Полтавського слідчого ізолятора, з 01.04.2013 по 15.09.2017 - проходив службу у Державній установі "Надержинська виправна колонія (№65).Відповідно до довідки від 05.08.2025 Державної установи "Надержинська виправна колонія (№65) позивач з 01.04.2013 по 15.09.2017 проходив службу у Державній установі "Надержинська виправна колонія (№65).
З огляду на наведене на позивача під час проходження служби в період з 11.08.2007 по 15.09.2017 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та він мав такий же правовий статус, як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції.
Натомість до спірних правовідносин суд у цій справі відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує останні правові висновки Верховного Суду у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 та від 01 серпня 2023 року у справі №240/30024/21.
Стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, позивачу не зараховано. Відповідач не заперечує належність позивача у період проходження ним служби в Державній кримінально-виконавчій службі до числа осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, однак протиправно не зарахував йому до стажу служби в поліції службу у Державній кримінально-виконавчій службі України з 11.08.2010 по 15.09.2017, що впливає на визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки. У цілях встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби зараховується календарно.
За встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства, визначених частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивачу до стажу служби в поліції календарного строку служби у Державній кримінально-виконавчій службі України 11.08.2010 по 15.09.2017 та зобов'язання Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати позивачу до стажу служби в поліції службу у Державній кримінально-виконавчій службі України з 11.08.2010 по 15.09.2017.
Щодо періоду навчання у відомчому навчальному закладі, то суд зазначає.
Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 520/903/19 здійснив правовий висновок щодо врахування часу навчання до вислуги років для обчислення стажу служби в поліції:
"22. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що при вирішенні питання щодо стажу позивача, відповідач повинен був врахувати приписи ч. 4 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію", якими фактично питання порядку обчислення вислуги років в поліції делеговано Кабінету Міністрів України та, за таких обставин, керуючись пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 (далі по тексту - Постанова №393), зарахувати до вислуги років позивача час навчання у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
23. Висновок, що позивач підпадає під коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено на підставі того, що позивач після закінчення навчання у ВНЗ згідно направлення на роботу був призначений на офіцерську посаду слідчого Харківського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області з подальшим присвоєнням офіцерського звання "лейтенант міліції", що підтверджено копією послужного списку, який наявний в матеріалах справи.
24. З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд не погоджується з огляду на викладене нижче.
30. Таким чином, Верховний Суд, приходить до висновку, що пункт 2 Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку ст. 78 Закону України "Про національну, оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.
31. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію".
32. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
33. При цьому делегування частиною 4 статті 78 Закону України "Про національну поліцію" Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію".
У вичерпному переліку видів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції, визначеному частиною 2 статті 78 Закону № 580-VII, відсутній час навчання в будь-якому навчальному закладі, а тому в зарахуванні до стажу служби в поліції періоду навчання позивача з 10.08.2007 по 10.07.2010, коли позивач проходив навчання курсантом Чернігівського коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань, для визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки суд відмовляє.
Отже, позов слід задовольнити частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,2 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,2 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, буд. 83, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо незарахування до стажу служби в поліції ОСОБА_1 вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 11.08.2010 по 15.09.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 11.08.2010 по 15.09.2017.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,2 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза