про повернення позовної заяви
10 лютого 2026 року Київ № 320/65130/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач 22.12.2025 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з позовом до Ірпінської міської ради.
Просив:
- визнати протиправними дії комісії Ірпінської міської ради щодо відмови у наданні позивачу компенсації за знищене майно за заявою № ІП-17.12.2024-407768;
- скасувати рішення про відмову (відхилення повідомлення), зафіксоване у застосунку «Дія» 17.12.2024;
- зобов'язати Ірпінську міську раду (комісію з розгляду питань щодо надання компенсації) повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання компенсації за 3/5 частки знищеного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у формі житлового сертифіката згідно з Порядком № 600.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 12.01.2026 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали; оригіналу документа про доплату 1211,20 грн судового збору.
На виконання вимог ухвали, від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та докази доплати судового збору.
Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до прохальної частини позову, позивач просив суд скасувати рішення, зафіксоване у застосунку «Дія» 17.12.2024.
При цьому, із цим позовом звернувся до суду засобами поштового зв'язку 22.12.2025.
У заяві про поновлення строку позивача зазначає, що житловий будинок, за який він намагається отримати компенсацію, належить йому на праві спільної часткової власності (3/5 частки). Інший співвласник помер на території Російської Федерації. Тривалий час позивач витратив на спроби встановити контакт з його спадкоємцями та отримати від них згоди на компенсацію або документи про смерть співвласника. Оскільки спадкоємці відмовляються легалізувати свідоцтво про смерть та вступати у спадщину, позивач був вимушений шукати інші шляхи юридичного вирішення питання, що потребувало додаткових консультацій та збору архівних документів. Зазначив, що неможливість отримання згоди іншого співвласника (або його спадкоємців) створила виняткові юридичні труднощі, які перешкоджали вчасному зверненню за судовим захистом.
17.12.2024 позивачем було подано заяву про надання спірної компенсації, яка була відхилена.
Із метою отримання належного правового захисту, 11.08.2025 позивачем укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом. 03.12.2025 адвокат в інтересах позивача надіслала до відповідача адвокатський запит з проханням надати інформацію щодо підстав відхилення заяви позивача про зруйноване майно.
Стверджує ненадання відповіді на адвокатський запит, що унеможливлювало підготовку обґрунтованої позовної заяви у більш ранній термін. Таким чином уважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, які не залежали від його волі.
Інших поважних причин пропуску названого строку, окрім зазначеного, заява не містить.
За результатами вивчення змісту заяви, судом не встановлено поважних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду, виходячи з такого.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом, а повідомлені у заяві підстави, суд не визнає поважними.
Окремо суд зазначає, що твердження про надсилання адвокатського запиту від 03.12.2025 та неотримання на нього відповіді, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені документально, а надані докази такого надсилання не є належними та допустимими, з огляну на таке.
Як видно зі скриншоту скриньки електронної пошти, адвокатський запит від 03.12.2025 надсилався на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не є офіційною адресою електронної пошти відповідача, оскільки такими є inform@imr.gov.ua та irpin_mvk@ukr.net.
Крім того, адвокатський запит був сформований та надісланий на невідому адресу електронної пошти майже через один рік із дня, коди позивачу стало відомо про порушення його прав, що не свідчить про поважність причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 12.01.2026, що набрала законної сили 12.01.2026 та є обов'язковою до виконання, а із повідомлених у заяві доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Крім того, документи подані в порядку усунення недоліків позовної заяви, поверненню не підлягають.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.