10 лютого 2026 року місто Київ № 320/21067/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві 18.02.2025 стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 :
- №13449240207, яким за порушення вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 152 990,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 538 247,50 грн.;
- №13447240207, яким за порушення вимог п. 292.1, п. 292.3, п. 292.6, ст. 292, п. 291.4 ст. 291, пп. 293.4.1 п. 293.4 ст. 293, пп. 298.2.3.3 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 розділу XIV ПК України збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 75 973,94 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 18 993,49 грн.;
- №13450240207, яким за порушення вимог п. 44.6, ст. 44, п. 85.2, ст. 85, п. 177.10, ст. 177 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн.;
- №13452240207, яким за порушення вимог пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 з урахуванням п. 44.6; ст. 44, пп. 177.4.5, п.177.4, ст. 177 ПК України нараховано військовий збір в сумі 1 427 742,83 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 356 935,71 грн.;
- №13453240207, яким за порушення вимог п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 з урахуванням п. 44.6, ст. 44, пп. 177.4.5, п. 177.4, ст. 177 ПК України нараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами результатами річного декларування 17 132 913,92 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 4 283 228,48 грн.;
- №13455240207, яким за порушення вимог пп. 49.18.4 п. 49.18, п. 49.2 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 340,00 грн.;
- №13456240207, яким за порушення вимог пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 8 000,00 грн.
Підставами позову визначено: відсутність підстав, визначених Податковим кодексом України, для проведення перевірки; порушення порядку оформлення результатів перевірки посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві; необґрунтованість висновків Акту перевірки щодо порушень, виявлених під час її проведення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, який є аналогічним за змістом акту перевірки від 10.01.2025 №1428/Ж5/26-15-24-02-07/ НОМЕР_1 . У відзиві вказано, що у зв'язку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, платник податків ОСОБА_1 у періоди з 01.01.2022 по 31.03.2022 та з 01.08.2023 по 31.12.2023 зобов'язана була здійснювати фінансово-господарську (підприємницьку) діяльність, використовуючи загальну систему оподаткування.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому вказано, що розраховуючи податкові зобов'язання та штрафні санкції за вказані податкові періоди (з огляду на висновок, зроблений у п. 2.3 Акту перевірки про обов'язок ФОП перейти на загальну систему оподаткування), головний державний інспектор ГУ ДПС у м. Києві не врахувала суми фактично сплаченого ФОП за цей час податку, що вказує на порушення вимог ПК України, зокрема нарахуванням сум одного й того ж податку за один і той же період діяльності.
15.07.2025 протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 23.09.2025.
У судовому засіданні 23.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та наданням документів не в повному обсязі на запит Головного управління ДПС у м. Києві від 12.07.2024 №13760/Ж12/26-15-24-02-08-08, наказу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 7640-П від 14.11.2024 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", повідомлення за № 2577/26-15-24-02-08 від 15.11.2024, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним інспектором відділу особливо важливих перевірок самозайнятих та фізичних осіб управління податкового аудиту фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві - Івашків Оксаною Ярославівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (податкова адреса: АДРЕСА_1 ), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.06.2018 по 31.12.2023 дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 25.06.2018 по 31.12.2023 відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами такої перевірки контролюючим органом складено акт від 10.01.2025 №1428/Ж5/26-15-24-02-07/3013607483 (далі - Акт перевірки), яким встановлено такі порушення:
п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями - ненадання в повному обсязі документів, пов'язаних з предметом перевірки, у тому числі книги обліку доходів та витрат;
пп. 49.18.4, п. 49.18, п. 49.2 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями - неподання до Головного управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Святошинському районі м. Києва) податкової декларації про майновий стан та доходи за 2022 р.;
п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177, п. 44.6 ст. 44, пп. 177.4.5 п. 177.4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями - заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2022 р. - 2023 р. на загальну суму - 95 182 855,13 грн. (у т.ч. за 2022 р. - 1 432 743,65 грн., за 2023 р. - 93 750 111,48 грн.) у результаті чого не нараховано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму - 17 132 913,92 грн. (у т.ч.: за 2022 р. - 257 893,86 грн., за 2023 р. - 16 875 020,06 грн.);
пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням п. 44.6 ст. 44, пп. 177.4.5 п. 177.4 Податкового кодексу України - занижено суми чистого оподатковуваного доходу за 2022 р. - 2023 р. на загальну суму - 95 182 855,13 грн. (у т.ч. за 2022 р. - 1 432 743,65 грн., за 2023 р. - 93 750 111,48 грн.) у результаті чого не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму - 1 427 742,83 грн. (у т.ч. за 2022 р. - 21 491,15 грн., за 2023 р. - 1 406 251,68 грн.);
п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України - несвоєчасно подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за I кв. 2019 р. до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва Головного управління ДПС у м. Києві;
п. 292.1, п. 292.3, п. 292.6 ст. 292, п. 291.4 ст. 291, пп. 293.4.1 п. 293.4 ст. 293, пп. 298.2.3.3 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме: занижено обсяги доходу від реалізації товарів (наданих послуг) в IV кв. 2021 р. на загальну суму - 345 496,97 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з єдиного податку в IV кв. 2021 р. на загальну суму - 49 413,94 грн., та порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування;
п. 292.1, п. 292.3, п. 292.6 ст. 292 розділу XIV Податкового кодексу України, пп. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зі змінами, внесеними Законом № 2142-ІХ від 24.03.2022 року - занижено обсяги доходу від реалізації товарів (наданих послуг) у жовтні 2022 р., лютому 2023 р. на загальну суму - 1 328 000,0 грн. (у т.ч. в жовтні 2022 р. - 100 000,0 грн., в лютому 2023 р. - 1 228 000,00 грн.), відповідно, що призвело до заниження податкового зобов'язання з єдиного податку на загальну суму - 26 560,0 грн. (у т.ч. жовтні 2022 р. - 2 000,0 грн., лютому 2023 р. - 24 560,0 грн.);
пп. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - несвоєчасно подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з Додатками 1, 5, 4ДФ з Таблицями 1, 5, 6) за IV кв. 2022 р. до ДПІ у Святошинському р-ні Головного управління ДПС у м. Києві;
абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року зі змінами та доповненнями - несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за III кв. 2019 р. на загальну суму - 672,24 грн.;
вимог абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року зі змінами та доповненнями - несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок із суми заробітної плати та інших виплат на загальну суму - 4 920,72 грн.;
п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України - занижено суму зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму - 2 152 990,0 грн. (у т.ч. за січень 2022 р. - 49 672,0 грн.; лютий 2022 р. - 59 126,0 грн., березень 2022 р. - 173 021,0 грн., вересень 2023 р. - 1 871 171,0 грн.);
пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України - ненадання документів у повному обсязі на письмовий запит від 12.07.2024.
На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 18.02.2025 №13449240207, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 152 990,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 538 247,50 грн.;
від 18.02.2025 №13447240207, яким збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 75 973,94 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 18 993,49 грн.;
від 18.02.2025 №13450240207, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1020,00 грн.;
від 18.02.2025 №13452240207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1 427 742,83 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 356 935,71 грн.;
від 18.02.2025 №13453240207, яким нараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами результатами річного декларування 17 132 913,92 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 4 283 228,48 грн.;
від 18.02.2025 №13455240207, яким застосовано штрафні санкції в сумі 340,00 грн.;
від 18.02.2025 №13456240207, яким застосовано штрафні санкції в сумі 8 000,00 грн.
Не погоджуючись із винесеними ГУ ДПС у м. Києві податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Право контролюючих органів проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, визначено пунктом 75.1 статті 75 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, встановлений пунктом 78.1 статті 78 ПК як вичерпний.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено можливість проведення перевірки в разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується нормами статті 73 ПК та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок № 1245).
Згідно з абзацами першим-п'ятим пункту 73.3 статті 73 ПК контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (абзаци шостий - сімнадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК).
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) (абзац шістнадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК).
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надати відповідь на такий запит (абзац двадцятий пункту 73.3 статті 73 ПК).
За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Верховний Суд в постанові від 03.02.2022 в справі №640/19884/19 зазначив, що аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об'єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження.
Вимоги, які висуваються до змісту запиту, як нормативно визначені, не підлягають розширеному тлумаченню. Однак, ці вимоги не стосуються дискреційних повноважень контролюючого органу щодо змісту та форми викладення у запиті підстав для витребування інформації.
Не зазначення у запиті про надання інформації підстав для його надіслання та інформації, яка це підтверджує, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, відсутність на запиті печатки контролюючого органу звільняє платника податків від обов'язку виконати запит, що прямо встановлено нормою абзацу двадцятого пункту 73.3 статті 73 ПК.
З акту перевірки вбачається, що підставою для проведення перевірки стало наданням документів не в повному обсязі на запит Головного управління ДПС у м. Києві від 12.07.2024 №13760/Ж12/26-15-24-02-08-08.
У запиті Головного управління ДПС у м. Києві від 12.07.2024 №13760/Ж12/26-15-24-02-08-08 "Про надання пояснення та його документального підтвердження ФОП ОСОБА_1 " вказано, що ФОП ОСОБА_1 відбулося різке збільшення обсягів доходів від здійснення господарської діяльності, разом із тим, у платника відсутні в достатній кількості офіційно працевлаштовані наймані працівники, які прийняті на посади, що дають змогу реалізовувати товари, здійснювати його навантаження/розвантаження, перевезення та сортування, відсутня інформація щодо залучення інших суб'єктів господарювання, які були задіяні у господарській діяльності платника, відсутня інформація щодо реєстрації та використання в господарській діяльності РРО/ПРРО, відсутні інші ресурси необхідні для провадження діяльності та отриманням доходів у значних обсягах. Також встановлено, що сума задекларованих доходів не відповідає сумі виплачених доходів контрагентами (ознака 157) відображених у відомостях з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб. З метою перевірки повноти нарахування та сплати податків, ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження (копії документів) завірені та скріплені печаткою (за наявності) за період 25.06.2018 по 31.12.2023 щодо господарської діяльності, зазначено перелік документів, які пропонується надати. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства.
Позивач зазначає, що не заперечується відповідачем, що платником податків до перевірки документи надавалися відповідно до супровідних листів: від 15.08.2024, від 06.12.2024, від 17.12.2024, від 27.12.2024, від 02.01.2025, від 03.01.2025.
Контролюючий орган зазначає про надання документів не в повному обсязі, однак не конкретизує яких саме документів платником податків не надано.
Первинні документи щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 разом із супровідними листами, які направлялися до ГУ ДПС у м. Києві, додано до матеріалів справи.
Зі змісту письмового запиту Головного управління ДПС у м. Києві від 12.07.2024 №13760/Ж12/26-15-24-02-08-08 "Про надання пояснення та його документального підтвердження ФОП ОСОБА_1 " вбачається, що він фактично не містить належним чином визначених підстав, зазначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для направлення такого запиту.
Запит ГУ ДПС у м. Києві від 12.07.2024 №13760/Ж12/26-15-24-02-08-08 "Про надання пояснення та його документального підтвердження ФОП ОСОБА_1 " не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки в ньому не зазначено конкретних підстав для направлення запиту у контексті походження та змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації отримані відомості про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, так само, як і не зазначено конкретних фактів, що свідчать про порушення позивачем податкового та/чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.
Ураховуючи вище викладене, суд доходить до висновку, що у ГУ ДПС у м. Києві не було підстави для проведення позапланової документальної перевірки стосовно позивача, у зв'язку з чим перевірка, за результатами якої складено акт від 10.01.2025 №1428/Ж5/26-15-24-02-07/ НОМЕР_1 , не створює правових наслідків, у тому числі підстав для прийняття стосовно позивача актів індивідуальної дії.
Разом із тим, судом установлено, що у ході розгляду цієї справи, позивачем було надано суду відповідні первинні документи щодо здійснення господарської діяльності в перевірюваний період, а саме: опис діяльності підприємства на 01.07.2024, витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 09.08.2024, договір оренди, договір суборенди нежитлового приміщення, накази про прийняття на роботу, договори підряду, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2023 року, договори постачальників, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, розрахункові відомості, оборотно-сальдова відомість, звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску поквартально, банківські виписки, книгу обліку доходів.
Отже, у позивача наявні первинні документи щодо операцій, вчинених у перевірюваному періоді, за якими ним здійснювався облік показників його податкової звітності за вказаний період та такі документи в повному обсязі надано контролюючому органу.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
У вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок.
Постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об'єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом у кожній конкретній справі.
До того ж Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 підтримала усталену в судовій практиці позицію, що нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
У цій справі застосовними є висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Таким чином, з огляду на те, що запит Головного управління ДПС у м. Києві від 12.07.2024 №13760/Ж12/26-15-24-02-08-08 "Про надання пояснення та його документального підтвердження ФОП ОСОБА_1 " не містить жодної з підстав, зазначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, призначення перевірки та висновки за результатами такої перевірки є протиправними. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 50264,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15140,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.02.2025 №13449240207, від 18.02.2025 №13447240207, від 18.02.2025 №13450240207, від 18.02.2025 №13452240207, від 18.02.2025 №13453240207, від 18.02.2025 №13455240207, від 18.02.2025 №13456240207.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15140,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );
відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.