10 лютого 2026 року Справа № 280/978/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24, код ЄДРПОУ 26622199)
Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 22990368)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України (далі - відповідач 1), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України щодо нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року починаючи з 14.04.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року починаючи з 01.02.2023 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-ІХ станом на 01.01.2025 року, починаючи з 18.06.2025 року, з урахуванням виплачених сум.
2. Зобов'язати Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України (ЄДРПОУ - 26622199) видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу за посадою «начальник відділу по роботі з сім'ями управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України окладу за військовим званням «полковник», відсоткової надбавки за вислугу років (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (390% посадового окладу)) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%(посадового окладу), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року починаючи з 14.04.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року починаючи з 01.02.2023 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-ІХ станом на 01.01.2025 року, починаючи з 18.06.2025 року, з урахуванням виплачених сум.
3. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (ЄДРПОУ - 22990368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу за посадою «начальник відділу організації соціального супроводу - заступник начальника управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України», окладу за військовим званням «полковник», відсоткової надбавки за вислугу років (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: ((65 відсотків від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (390% посадового окладу)) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%(посадового окладу), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ станом на 01.01.2022 року починаючи з 14.04.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ станом на 01.01.2023 року починаючи з 01.02.2023 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-ІХ станом на 01.01.2025 року, починаючи з 18.06.2025 року, з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 N 44.
Відповідно до приписів частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку, що справа не підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду та підлягає передачі за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Судом, встановлено, що місцезнаходження відповідача 1 та відповідача 2 згідно матеріалів справи - 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24 та 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6 відповідно.
Також, як свідчить копія паспорту громадянина України позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
В свою чергу, представник Лисенка Михайла Вікторовича у позовній заяві в якості місця проживання позивача зазначає таку адресу: АДРЕСА_1 . На підтвердження адреси місця проживання позивача до суду надано копію договору оренди житлового приміщення за зазначеною адресою від 08.01.2026 року. При цьому, представник позивача покликається на те, що дана справа підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду.
Аналізуючи вказані обставини, суд зазначає, що правовідносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-ІV (далі - Закон України №1382-ІV) та Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 №1871-IX (далі - Закон України №1871-IX).
У відповідності до статті 3 Закону України № 1382-IV, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; - місце проживання - житло місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;
Статтею 2 Закону України №1871-IX визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Положеннями статті 4 Закону України №1871-IX передбачено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Статтею 5 Закону України №1871-IX визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Вказане свідчить, що в розумінні статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження), відомості про яке внесено до паспорта цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Доказів реєстрації місця проживання чи перебування позивача за вказаною ним адресою АДРЕСА_1 до матеріалів позову не надано. При цьому, договір оренди позивачем квартири за вказаною адресою не є підтвердженням реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача за цією ж адресою.
З урахуванням викладеного, фактичне місце проживання позивача без реєстрації (декларування) та виконання встановленого статтею 5 Закону України №1871-IX обов'язку, не може вважатися місцем проживання (перебування, знаходження) останнього, «зареєстрованим у встановленому законом порядку» для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у позивача уповноваженого представника, який до того ж зареєстрований у системі ЄСІКС «Електронний Суд» не свідчить про істотне ускладнення або неможливість реалізації позивачем процесуальних прав внаслідок направлення справи за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.8 ст.29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно приписів статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Керуючись ст.ст.19, 20, 29, 30, 241, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24, код ЄДРПОУ 26622199), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 22990368) передати за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26a, Київ, 01133).
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В.Конишева