10 лютого 2026 року Справа № 280/987/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 43315529)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
05.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо не зняття арешту з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Бердянського відділу ДВС у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.09.2018 року в межах виконавчого провадження №56367996 та не внесення запису до Єдиного реєстру боржників, до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна про скасування запису арешт нерухомого майна;
зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Бердянського відділу ДВС у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.09.2018 року у виконавчому провадженні №56367996, вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна та скасування запису в Єдиному реєстрі боржників.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлена ставка судового збору у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, позивач при зверненні із даним позовом повинен був сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у сумі 1064,96 грн.
При цьому, до позовної заяви додано платіжну інструкцію від 15.12.2025 на суму 1211,20 грн.
Проте, судом встановлено, що сума судового збору за вказаним документом не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України у межах даної адміністративної справи, так як за вказаним платіжним документом судовий збір зараховано в межах іншої адміністративної справи, а саме №280/11120/25.
Отже, вказаний фіскальний чек позивачем вже було надано до Запорізького окружного адміністративного суду разом із іншою позовною заявою, що виключає можливість її врахування як доказу сплати судового збору у даній адміністративній справі.
Суд також зазначає, що Законом України “Про судовий збір» не передбачено можливості зарахування коштів, сплачених у якості судового збору по справі, що не поверталися із відповідного бюджету після сплати банком, як таких, що надають право на розгляд повторно заявлених позовних вимог цього ж позивача, але уже по іншій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 року у справі №809/1092/18.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 43315529) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева