Справа №: 297/3905/25
11 лютого 2026 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин В. М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВІДДІЛУ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полонне, Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 , начальника відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б),
за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 340241 від 14.11.2025 року: 14 листопада 2025 року о 18 годині 10 хвилин під час здійснення раптової перевірки порядку організації та несення служби начальника відділення моніторингу обстановки ОСОБА_1 в населеному пункті Запсонь (територія Косоньської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено відсутність майора ОСОБА_1 в населеному пункті Запсонь на залізничному вокзалі «Косино», який мав здійснювати перевірку поїздів на факт виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації та для здійснення фільтраційно-перевірочних заходів відносно громадян України призовного віку в період із 15:00 години по 20:00 годину 14 листопада 2025 року. В ході вжиття заходів щодо встановлення місця перебування майора ОСОБА_1 було встановлено, що майор ОСОБА_1 знаходився в спальному приміщенні на території військового містечка відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим залишив місце несення служби раніше закінчення часу несення служби.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 9 пункту 11 глави 2 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1261 від 19 жовтня 2015 року, п.п. 11, 19 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
В суд 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з'явився, 09 лютого 2026 року повторно подав заяву про відкладення розгляду справи, долучивши довідку про знаходження на стаціонарному лікуванні станом на 09 лютого 2026 року в КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегово" ЗОР. Крім цього, 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 було подано на електронну пошту суду заяву про перенесення судового засідання, призначеного на 11 лютого 2026 року у формі електронного звернення громадян, яку суд визнає неналежно оформленою у відповідності до вимог щодо подання заяв, клопотань учасників справи.
Наведене підтверджує, що про місце, дату і час розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином.
При цьому, за письмовим клопотанням ОСОБА_1 30 січня 2026 року судом вже було відкладено розгляд справи з метою не порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.
Разом з цим, станом на дату розгляду справи (11 лютого 2026 року), судом не отримано жодних заперечень чи письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або її захисника.
Крім цього, матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 про розгляд справи у разі його неприбуття без його участі, з його слів надруковано вірно, зауважень та доповнень не має, свою провину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.
Незважаючи на вказані обставини, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в призначений день до розгляду справу в суд не з'явилась.
Отже, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , за наявними в справі письмовими доказами, визнавши його неявку безпідставною, позаяк, інформації щодо його перебування на стаціонарному лікуванні станом на 11 лютого 2026 року судом не отримано.
У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду даної справи не є обов'язковою.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З отриманих судом матеріалів, в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.
Вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 14.11.2025 року; копію службового посвідчення ОСОБА_1 ; копію Витягу з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) від 14.11.2025 року; копію Витягу з розділу «Список особового складу» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) від 14.11.2025 року; заяву ОСОБА_1 ; суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, тобто порушення правил несення прикордонної служби в умовах особливого періоду, а саме: відсутність ОСОБА_1 в населеному пункті Запсонь на залізничному вокзалі «Косино», де він мав здійснювати перевірку поїздів на факт виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації та для здійснення фільтраційно-перевірочних заходів відносно громадян України призовного віку.
На підставі наведеного, з метою недопущення в майбутньому вчинення ОСОБА_1 аналогічного правопорушення, суд приходить до висновку, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 172-18, ст. 283, ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН