11 лютого 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 ,обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №72025261020000077 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , комірника Миронівського м'ясопереробного заводу «ЛЕГКО», не одруженого, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України,-
Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2025 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 204 КК України та йому призначене покарання: за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів; за ч. 2 ст. 204 КК України у виді 3 роки позбавлення волі, з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування основного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та встановлені відповідні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст.72 КК України покарання призначене за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу виконується самостійно.
Вирішено долю речових доказів. Стягнуто процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 7633 грн. 44 коп.
На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 із проханням скасувати вирок в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом положень ч. 1 ст. 70 КК України.
Провадження№11-кп/822/55/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_7
Категорія: ч. 1,2 ст. 204 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Вказує, що ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 204 КК України та ч. 2 ст. 204 КК України, і це є самостійними складами злочинів та охоплюють різні об'єктивні ознаки, різні види покарань.
Твердить, що у разі засудження за сукупністю злочинів суд зобов'язаний визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або повного чи часткового складання покарань.
Посилається на Пленум ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та позицію Верховного Суду (справа №461/2570/20 від 16.12.2021 року) про те, що суд не може уникнути застосування ст.70 КК України у випадку сукупності злочинів. Не визначення остаточного покарання є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що положення ч. 3 ст. 72 КК передбачає не самостійне виконання покарань, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного виконання цих покарань.
Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 204 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів; за ч. 2 ст. 204 КК України у виді 3 років позбавлення волі, з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років позбавлення волі, штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
Відповідно до ч. 3 ст.72 КК України покарання призначене за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, поклавши також обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Згідно вироку, обвинувачений ОСОБА_6 маючи прямий злочинний умисел, що полягав у збуті незаконно виготовлених підакцизних товарів (тютюнових виробів), всупереч вимогам ст.ст. 215, 226 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 із змінами, ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 із змінами, «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 із змінами, у період з січня 2025 року по серпень 2025 року в невстановлених слідством осіб через мережу Інтернет систематично здійснював придбання незаконно виготовлених тютюнових виробів різних торгових марок, які не марковані марками акцизного податку України. Зберігання з метою подальшого збуту вищевказаних незаконно виготовлених тютюнових виробів, ОСОБА_6 здійснював у житлових та не житлових приміщеннях, розташованих за адресою фактичного місця свого проживання: АДРЕСА_1 .
Так, 30.06.2025 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно виготовлених підакцизних товарів, ОСОБА_6 через відділення «Нової пошти» (Київська область, Обухівський район, м. Миронівка) на адресу закупного (м. Чернівці) здійснив збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме: пачки для сигарет у кількості 100 штук з написом марки «Marlboro», сигарети марок: «Marlboro», «Rothmans», «Lifa», «Chesterfield», «Camer» в кількості по 2 пачки кожного виду, загальна кількість 10 пачок. Відповідно до висновку фізико - хімічного дослідження № 460 від 02.09.2025 року зразки тютюнових виробів марки «Marlboro», «Rothmans», «Lifa», «Chesterfield», «Camer» (сигарети з фільтром, сигарети без фільтра) не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» (р.4.11).
Відтак, 18.08.2025 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно виготовлених підакцизних товарів, ОСОБА_6 через відділення «Нової пошти» (Київська область, Обухівський район, м. Миронівка) на адресу закупного (м. Чернівці, вулиця Ярослава Мудрого, 200) здійснив збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме: пачки для сигарет у кількості 60 штук з написом марки «Marlboro», сигарети марок: «Marlboro», «Lifa», «Chesterfield», «Milano» різних марок в кількості 38 пачок. Відповідно до висновку фізико - хімічного дослідження № 462 від 02.09.2025 року зразки тютюнових виробів марки «Marlboro», «Lifa», «Chesterfield», «Milano» (сигарети з фільтром, сигарети без фільтра) не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» (р.4.11).
15.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці проведено обшук в житлових та нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 (адреса фактичного проживання громадянина ОСОБА_6 ), за результатом якого виявлено та вилучено: 930 пачок сигарет без марок акцизного податку, 4 тис. шт. сигарет, 36 тис. етикеток для пачок різних марок, 17200 сигаретних гільз, 10 кг тютюнової сировини - тютюну, чорнові записи та мобільний телефон. Також знайдено обладнання для виготовлення сигарет: тютюнорізку, станки для наповнення гільз та пакування пачок, плівку для пакування. Відповідно до висновку фізико - хімічного дослідження № 461 від 02.09.2025 зразки тютюнових виробів марок «Dark Horse», без назви, «Marlboro», «Lifa», «Chesterfield red», «Chesterfield bly», «Milano», «Camer» (сигарети з фільтром, сигарети без фільтра) не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» (р.4.11).
Крім того, ОСОБА_6 у період з січня 2025 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по серпень 2025 року в невстановлених слідством осіб через мережу Інтернет систематично здійснював придбання комплектуючих для виготовлення тютюнових виробів, а саме: сигаретних гільз, етикеток для тютюнових пачок різних марок. Незаконне виготовлення тютюнових виробів, ОСОБА_6 здійснював за допомогою обладнання для виготовлення сигарет: тютюнорізки, станку для наповнення гільз та пакування пачок, у житлових та не житлових приміщеннях, розташованих за адресою фактичного місця свого проживання: АДРЕСА_1 .
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Районним судом досліджувались докази у порядку, що встановлений ч.3 ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ст. 394 КПК України висновки суду в частині доведеності винуватості, правильності кваліфікації апелянтом не оспорюються, і судова колегія не наводить в ухвалі доводів на підтвердження таких висновків.
Перевіряючи доводи прокурора щодо неправильного застосування районним судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні остаточного покарання ОСОБА_6 , колегія суддів дійшла до наступного.
Згідно вимог ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Положенням ч.3 ст.72 КК України передбачено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.
При цьому,у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів, рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду та розміру,але не до його частини .
Судова колегія вважає, що при призначенні обвинуваченому покарання, суд першої інстанції таких вимог не дотримався.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, районний суд правильно призначив ОСОБА_6 покарання за кожною із частин ст. 204 КК окремо, а саме: за ч. 1 ст. 204 КК України штраф у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів; за ч. 2 ст. 204 КК України у виді 3 років позбавлення волі, з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
Разом із тим,суд не призначив остаточного покарання на підставі ст.70 ч.1 КК України,а на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнив ОСОБА_6 від відбування одного із призначених основних покарань у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та встановив відповідні обов'язки.
Також вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене за ч. 1 ст. 204 КК України у вигляді штрафу виконувати самостійно.
Отже,всупереч вимогам закону, районний суд при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України не призначив остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, тобто не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню.
За таких обставин застосування ст. 75 КК України лише до покарання, яке призначене за однією зі статей обвинуваченому, є грубим порушенням вимог закону.
У апеляційній скарзі прокурор просила призначити ОСОБА_6 покарання за ст. 204 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, за ст. 204 ч. 1 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років позбавлення волі, штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
Відповідно до ч. 3 ст.72 КК України покарання призначене за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, поклавши також обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Разом з тим, така конструкція остаточного покарання суперечить вимогам закону, оскільки ст. 75 КК України застосовується лише до остаточно призначеного покарання на підставі ст. 70 КК України, а не до його частини (позбавлення волі), як просить прокурор.
При цьому ст. 75 КК України не застосовується до покарання у виді штрафу.
Оскільки прокурор не порушує питання про призначення реального покарання у виді позбавлення волі,без застосування ст.75 КК України,а штраф виконувати окремо, апеляційний суд не може погіршити становище обвинуваченого.
За таких умов судова колегія вважає, що остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 може бути призначене лише шляхом застосування принципу поглинення менш суворого основного покарання (штрафу) більш суворим (позбавленням волі), та до остаточно призначеного основного покарання у виді позбавлення волі застосувати ст. 75 КК України.
Додаткове покарання виконується самостійно.
Така юридична конструкція відповідатиме вимогам закону та не погіршуватиме становище обвинуваченого.
Отже, апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково та вирок змінити відповідно до ст.ст.407,409,413 КПК України. Підстав для ухвалення нового вироку відповідно до ст. 420 КПК України, як просить прокурор, немає.
Керуючись ст.ст.404,405,407,409,411,413,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2025 року щодо ОСОБА_6 за ч.1, ч.2 ст.204 КК України змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_6 покарання:
за ч.1 ст.204 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів;
за ч. 2 ст. 204 КК України у виді 3 років позбавлення волі, з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених,вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном на 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя доповідач: Судді:
_______________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2