Справа № 635/1283/26
Провадження № 1-кп/635/847/2026
11 лютого 2026 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 07.02.2026 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.02.2026 включно із можливістю внесення застави у розмірі 266 240грн. Необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків,
передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо обвинувачений буде перебувати на волі, а саме:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що обвинувачений являється військовослужбовцем військової служби, місцезнаходження військової частини, в якій він проходить військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть
бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того, вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду;
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючи або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин;
п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме дезертирство, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину. Крім цього останній може продовжити вчиняти злочин у якому обвинувачується.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, просив задовольнити.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні прошив вирішити питання за клопотанням прокурора на розсуд суду.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 16.09.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.02.2026 та встановлено розмір застави в розмірі 266240 грн.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 14 лютого 2026 року.
У зв'язку із спливом строку запобіжного заходу прокурор звернувся із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину. Санкція інкримінованого обвинуваченому злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватості, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КК України, існує.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінують обвинуваченому, ту обставину, що обвинуваченому інкримінується злочинпроти встановленого законодавством порядку несення військової служби.
Враховуючи, що свідки на даний час не допитані, суд вважає наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи окремі обставини справи, суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів, залишивши без змін раніше визначений розмір застави.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 217, 331 КПК України,суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити на шістдесят днів - до 11 квітня 2026 року включно.
У разі внесення застави ОСОБА_4 обов'язки, що встановлені ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 07 лютого 2026 р., залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Суддя ОСОБА_1