18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"11" лютого 2026 р. м. Черкаси Справа № 925/161/26
Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 03328652, вул. Мазепи Івана, буд. 117, м. Черкаси, Черкаська обл., 18003,
про видачу судового наказу,
09.02.2026 до Господарського суду Черкаської області від Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради надійшла заява про видачу судового наказу з вимогою стягнути з фізичної особи-підприємця Соболя Віктора Володимировича заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів в сумі 1066,75 грн.
Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням боржником зобов'язань за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення, знешкодження та захоронення) від 13.01.2020 № 1993 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суддя зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
У заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету. (п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України)
Так заявник у поданій заяві зазначив боржника - фізичну особу-підприємця Соболя Віктора Володимировича з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 та поштову адресу боржника - АДРЕСА_1 .
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру. (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. (ч. 1 ст. 10 цього ж Закону)
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером 1695701952 зареєстрована фізична особа-підприємець Соболь Віктор Володимирович, адресою місцезнаходження якого є АДРЕСА_2 , яка є відмінною від адреси боржника, яка вказана заявником в заяві про видачу судового наказу.
З викладеного випливає, що заявником порушено вимогу п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України оскільки зазначено неправильну адресу місцезнаходження боржника в частині зазначенням номеру будинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ Наказне провадження ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. (ч. 1, 2 ст. 148 ГПК України)
У заяві повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. (п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України)
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Тобто із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу випливає, що наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів випливає, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором). Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Отже для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
В обґрунтування стягнення заявленої заборгованості у заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що на виконання умов Договору заявником за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно було надано боржнику послугу з вивезення твердих побутових відходів на суму 766,10 грн, а також послугу із знешкодження та захоронення твердих побутових відходів за цей же період на суму 300,65 грн. Проте боржник порушивши умови Договору, не повністю оплатив надану послугу. Загальний розмір заборгованість боржника становить 1066,75 грн (766,10 грн + 300,65 грн). виконання умов Договору заявником за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно було надано боржнику послугу з вивезення твердих побутових відходів на суму 766,10 грн, а також послугу із знешкодження та захоронення твердих побутових відходів за цей же період на суму 300,65 грн. Проте боржник порушивши умови Договору, не повністю оплатив надану послугу. Загальний розмір заборгованість боржника становить 1 066,75 грн (766,10 грн + 300,65 грн).
На підтвердження вищезазначеного заявник додає до заяви про видачу судового наказу рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.03.2011 № 252 та від 29.05.2015 № 564, рішення Черкаської міської ради від 15.08.2023 № 45-14, договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення, знешкодження та захоронення) від 13.01.2020 № 1993 (далі - Договір), розрахунок розмірів заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами з врахуванням сум індексу інфляції та 3 % річних за Договором № 471 від 01.01.2021.
Відповідно до п. 3.2. Договору Виконавець по завершенню розрахункового періоду надання послуг складає акт виконаних робіт та надає його Замовникові. Замовник на протязі трьох робочих днів з моменту отримання акту підписує його або надає Виконавцеві письмові зауваження щодо його змісту.
Згідно з п. 3.3. Договору Акти передачі-приймання наданих послуг повинні підписуватися керівником підприємства Замовника. В разі, якщо Акти передачі-приймання наданих послуг підписуються уповноваженою особою, то повноваження такої особи мають бути підтверджені належним чином оформленим дорученням.
Заявником до заяви про видачу судового наказу не надано ні відповідних Актів виконаних робіт, ні Актів передачі-приймання наданих послуг, ні доказів направлення таких актів на адресу боржника та їх отримання чи неотримання останнім.
Наведене не переконання судді не є належним доказом отримання замовником послуг з поводження побутовими відходами (вивезення, знешкодження та захоронення) за договором та виникнення у замовника обов'язку з оплати вартості таких послуг.
Крім того, номер та дата Договору, який зазначений заявником в розрахунку розмірів заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами з врахуванням сум індексу інфляції та 3 % річних є відмінними від номеру та дати договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення, знешкодження та захоронення) від 13.01.2020 № 1993, який укладений між заявником та боржником, та копія якого додана заявником до заяви про видачу судового наказу.
Наведене в сукупності свідчить про те, що заборгованість фізичної особи-підприємця Соболя Віктора Володимировича в розмірі 1 066,75 грн не є безспірною та заявником не додано належних доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як зазначено вище, ГПК України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої за яви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Отже суддя дійшла висновку, що наявні також підстави, визначені п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" № 4695-IX від 03.12.2025 і становить 3 328 грн.
Отже за подачу заяви про видачу судового наказу, заявник повинен був сплатити до Державного бюджету України судовий збір у сумі 332,80 грн (3 328 грн х 0,1).
Водночас на підтвердження доказів сплати судового збору, заявником до заяви про видачу судового наказу долучено платіжну інструкцію № 87348 від 29.01.2026 на суму 332 грн.
Тобто заявником не доплачено судовий збір в сумі 0,80 грн (332,80 грн - 332 грн).
За таких обставин, платіжна інструкція № 87348 від 29.01.2026 не є належним та допустимим доказом оплати судового збору за подання до Господарського суду Черкаської області заяви про видачу судового наказу у справі № 925/161/26 в повному обсязі.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене суддя відмовляє у видачі судового наказу з підстав, визначених у п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. (ч. 2 ст. 152 ГПК України)
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. (ч. 2 ст. 151 ГПК України)
Керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 234, 254 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Комунальному підприємству "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Соболя Віктора Володимировича заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів в сумі 1 066,75 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копію ухвали надіслати Комунальному підприємству "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради через систему "Електронний суд", фізичній особі-підприємцю Соболю Віктору Володимировичу - поштою.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА