ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2026Справа №910/14209/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд"
до 1. Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" 2. Приватного підприємства "Гремі"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на
стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер"
про визнання недійсним договору
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Сукорянський Є.О.
від відповідача-1:Старик В.М.
від відповідача-2:Старик В.М.
від третьої особи:не з'явився
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" та Приватного підприємства "Гремі", в якому просить суд визнати недійсним укладений відповідачами Договір №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" вказує, що у ТОВ "Сент Софія Буд" та ПП "Прогресбуд-2000" існували взаємні, однорідні (грошові) зобов'язання, підтверджені одним і тим самим судовим актом - рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі №910/4171/25, яке набрало законної сили 14.10.2025, у зв'язку з чим позивач скористався своїм правом, передбаченим статтею 601 Цивільного кодексу України на проведення зарахування шляхом направлення 22.10.2025 засобами поштового зв'язку та через Електронний суд ЄСІТС заяви від 22.10.2025 №22/10/2025 про припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Однак 04.11.2025 позивачем засобами поштового зв'язку було отримано повідомлення від 31.10.2025 про те, що 16.10.2025 між Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" (як первісним кредитором) та Приватним підприємством "Гремі" (як новим кредитором) було укладено Договір №1 про відступлення права вимоги, згідно якого відповідач-1 відступив на користь відповідача-2 усі свої права грошової вимоги, які виникли на підставі судових рішень проти двох боржників: ТОВ "Сент Софія Буд" та ТОВ "Прем'єр Буланжер".
Позивач стверджує, що даний правочин був укладений відповідачами з метою позбавлення ліквідності Приватного підприємства "Прогресбуд-2000", що позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" реальної можливості на примусове виконання рішенням суду та відповідно свідчить про умисне невиконання відповідачем-1 рішення суду.
Крім того, позивач вважає, що після відступлення спірних прав вимоги на користь відповідача-2 борг ТОВ "Прем'єр Буланжер" більше не належить відповідачу-1, а отже позивач втратив можливість отримати від ТОВ "Прем'єр Буланжер" кошти в рахунок свого стягнення.
Відтак, на думку позивача, Договір №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025 є фраудаторним, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 відкрито провадження у справі №910/14209/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер"; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 16.12.2025.
Разом із позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд:
1. заборонити Приватному підприємству "Гремі" вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію прав кредитора, що випливають з Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025.
2. заборонити Приватному підприємству "Гремі" звертатися до Господарського суду міста Києва, приватних чи державних виконавців із заявами про заміну сторони (стягувача) у будь-яких судових справах та/або виконавчих провадженнях, де боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", якщо така заміна ґрунтується на Договорі №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025;
3. заборонити іншим особам вчиняти дії та приймати рішення щодо процесуальної заміни стягувача з "Прогресбуд-2000" на Приватне підприємство "Гремі" у всіх виконавчих провадженнях, де боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", якщо підставою для такої заміни є Договір №1 про відступлення права вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" про забезпечення позову задоволено частково та заборонено Приватному підприємству "Гремі" до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/14209/25 вчиняти будь-які дії (в тому числі, але не виключно відчужувати набуті ним права вимоги), спрямовані на реалізацію прав кредитора, що випливають з Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025, укладеного між Приватним підприємством "Гремі" та Приватним підприємством "Прогресбуд-2000".
09.12.2025 представником Приватного підприємства "Гремі" та Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов, в якому представник відповідачів вказує, що відповідачами правомірно реалізувано визначене законом суб'єктивне право на укладення договору цесії, що не суперечить вимогам законодавства. Щодо вчинення позивачем правочину зарахування однорідних зустрічних вимог, то представник відповідачів вказує, що за інформацією трекінгу відправлень вебпорталу "Укрпошта" поштове відправлення №0101511005800 не було вручене відповідачеві-1, а отже його зміст не був доведений у зазначений спосіб, в той час як електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" призначений для обміну процесуальними документами й доказами та не передбачає обміну документами ділового характеру. Крім того, представник відповідачів звертає увагу суду, що з наданих позивачем документів вбачається, що документ під назвою Заява про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог був надісланий від фізичної особи ОСОБА_1 , а не юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", яка має власний електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд". На думку представника відповідачів, направлення документа ділового характеру через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" не є належним способом обміну таким документом, не передбачене ані чинним законодавством, ані договором між сторонами, направлений від особи іншої, ніж є стороною зобов'язання. Тому відповідачі вважають, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не була належним чином доведена до відома відповідача-1, а відтак таке зарахування не відбулося. Також представник відповідачів повідомляє суд, що зобов'язання позивача перед відповідачем-1, підтверджене рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 у справі №910/4171/25, було припинене внаслідок його примусового виконання в межах виконавчого провадження, а не зустрічного зарахування, як про те стверджує позивач. До того ж, представник відповідачів стверджує, що відступлення права вимоги у зазначеній частині не є підставою для визнання договору недійсним та не спричиняє порушення прав позивача, позаяк не вплинуло на майнову сферу останнього. Недійсність переданої вимоги має значення виключно для правовідносин між сторонами договору цесії. При цьому, представник відповідачів вказує, що відступлене право вимоги до позивача не є тим майном, на яке позивач може звернути стягнення задля задоволення власних вимог, в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" не доведено факту зменшення платоспроможності відповідача-1, не зазначено обставин, що свідчать про неможливість виконання рішення суду за рахунок іншого майна боржника. До відзиву на позов, представником відповідачів долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідачі очікують понести витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн кожний.
11.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду на наявність безумовних підстав для залишення відзиву без розгляду у зв'язку з порушенням норм процесуального законодавства щодо строків його подання. Попри наведене, позивач зазначає, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду (справа №369/11268/16-ц) договори, спрямовані на уникнення виконання зобов'язання (фраудаторні правочини), є недійсними на підставі ст. 13 та ст. 234 ЦК України. На думку позивача, ознаки фраудаторності Договору №1 від 16.10.2025 є очевидними та кричущими: Договір укладено через 2 дні після набрання законної сили рішенням у справі №910/4171/25 (14.10.2025), яким підтверджено борг ПП "Прогресбуд-2000" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на суму близько 1 млн грн. Позивач звертає увагу суду, що ПП "Прогресбуд-2000" відступило ліквідний актив (право вимоги за рішеннями суду) в обмін на обіцянку оплати з відстрочкою до 31.12.2026. На думку позивача, така поведінка не має жодної розумної економічної мети, окрім як виведення активу для шкоди кредитору (позивачу), враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" є "чистим кредитором" у відносинах з ПП "Прогресбуд-2000" (сальдо на користь позивача перевищує 2,5 млн грн), єдиною метою цесії було розірвання зв'язку взаємності вимог для блокування зарахування. Крім того, позивач зазначає, що направив заяву 22.10.2025 належним чином (поштою та через систему "Електронний суд") і на момент вчинення заяви про зарахування позивач не знав і не міг знати про "таємне" відступлення права вимоги, тому відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, на думку позивача, його дії щодо зарахування вимог до первісного кредитора є правомірними і мають юридичну силу погашення боргу. Позивач акцентує увагу суду, що фактично ліквідний актив було замінено на неліквідну обіцянку, на яку неможливо звернути стягнення, в той час як право вимоги, яке стало предметом оскаржуваного договору, було єдиним відомим ліквідним активом відповідача-1. Іншого нерухомого чи рухомого майна, за рахунок якого можна було б погасити борг у розмірі понад 3 млн грн, у відповідача-1 не виявлено, і відповідачі у своєму відзиві жодним доказом не спростували цю тезу. У змісті відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" просить суд залишити без розгляду відзив Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" та Приватного підприємства "Гремі" на позовну заяву у зв'язку з пропуском встановленого судом процесуального строку без поважних причин.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 задоволено клопотання позивача; витребувано у відповідачів належним чином засвідчену копію додатку до Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025, а також зобов'язано надати суду оригінал зазначеного договору із додатком для огляду в наступне засідання; поновлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов; долучено відзив на позов до матеріалів справи та прийнято його до розгляду; встановлено відповідачам строк для надання належним чином засвідченої копії додатку до Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025 - до 01.01.2026, а позивачу та третій особі для реагування на такий доказ до - 10.01.2026; закрито підготовче провадження у справі №910/14209/25; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/14209/25 по суті на 20.01.2026.
26.12.2025 Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" через систему "Електронний суд" було подано витребуваний ухвалою суду від 16.12.2025 доказ.
08.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що зміст Додатку №1 свідчить про те, що оспорюваний Договір укладено не з метою ведення господарської діяльності чи отримання ліквідності первісним кредитором (відповідачем-1), а виключно з метою ухилення від виконання зобов'язань перед позивачем та унеможливлення проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки пункт 2 додатку прямо вказує, що ПП "Прогресбуд-2000" (відповідач-1) відступив право вимоги, не отримавши за це жодної копійки реальних коштів на момент укладення договору. При цьому обов'язок оплати у нового кредитора (відповідача-2) виникає лише під відкладальною умовою і у розмірі 30% від номінальної вартості активу. На думку позивача, з економічної точки зору такий договір є абсурдним для первісного кредитора, який має значну заборгованість перед позивачем (понад 3 млн грн за судовими рішеннями) і замість того, щоб погасити свої борги шляхом зарахування (ст. 601 ЦК України), ПП "Прогресбуд-2000" фактично безоплатно передає свій актив підконтрольній або пов'язаній третій особі. Позивач вважає, що дисконт у розмірі 70% у сукупності з відстроченням оплати до моменту стягнення свідчить про відсутність ринкового характеру угоди.
В судове засідання 20.01.2026 з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідачів проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Третя особа явку свого представника у призначене на 20.01.2026 судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце, дату та час засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наступним.
Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 про повідомлення дати, часу та місця засідання була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер" 18.12.2025 о 16 год. 45 хв., про що судом було отримано інформацію 18.12.2025 о 17 год. 03 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 18.12.2025 вручена третій особі 18.12.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на належне повідомлення третьої особи про призначене на 20.01.2026 судове засідання, суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер".
В судовому засіданні 20.01.2026 судом завершено розгляд справи №910/14209/25 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/4173/25 (набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) первісний позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" пеню у розмірі 40 489,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 320,71 грн, 3% річних у розмірі 3 532,35 грн, штраф у розмірі 27 319,41 грн та судовий збір у розмірі 967,95 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/4173/25 (набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 430,69 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025, залишеного без змін постановою Північного апеляційного госоподарського суду від 14.10.2025, у справі №910/4171/25 (набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) первісні позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" пеню у розмірі 249 408,95 грн, штраф у розмірі 11 023,73 грн, інфляційні втрати у розмірі 52 527,34 грн, 3% річних у розмірі 5 119,18 грн та судовий збір у розмірі 4 771,18 грн. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги зустрічного позову задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" штраф в розмірі 986 624,24 грн та судовий збір у розмірі 11 839,49 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі №910/4166/25 (не набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) первісні позовні вимоги Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" пеню у розмірі 983,86 грн, штраф у розмірі 11 817,56 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 930,90 грн, 3% річних у розмірі 147,58 грн та судовий збір у розмірі 1 969,78 грн. В іншій частині у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" неустойку у розмірі 167 979,99 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 у справі №910/4168/25 (набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) первісний позов Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" пеню у розмірі 327,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 130,21 грн, 3% річних у розмірі 19,63 грн, штраф у розмірі 19 617,14 грн та судовий збір у розмірі 2 902,55 грн. В іншій частині у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" штраф у розмірі 1 859 365,73 грн та судовий збір у розмірі 22 312,39 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/3139/25 (не набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" борг у розмірі 84 496,86 грн, пеню у розмірі 33 962,23 грн, штраф у розмірі 21 908,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 436,37 грн, 3% річних у розмірі 3 832,84 грн та судовий збір у розмірі 2 654,36 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/5086/25 (набрало законної сили станом на дату розгляду справи №910/14209/25) позовні вимоги Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" задовольнити повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" борг у розмірі 14 533,65 грн, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Із наведеного вбачається, що судовими рішеннями по справам №910/4173/25, №910/4171/25, №910/4166/25 та №910/4168/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" кошти у загальному розмірі 456 757,56 грн. При цьому, цими ж рішеннями суду по справам №910/4171/25, №910/4166/25 та №910/4168/25 стягнуто з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" кошти у загальному розмірі 3 050 544,24 грн.
22.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" було здано до установи поштового зв'язку лист на адресу Приватного підприємства "Прогресбуд-2000", в якому містилось заява про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №22/10/2025 від 22.10.2025, в якій позивач, посилаючись на ст. 601 Цивільного кодексу України, повідомив відповідача-1 про зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" і Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" на суму 322 850,38 грн, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" перед Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" відсутня, а заборгованість Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" становить 675 613,35 грн. При цьому, позивач просив відповідача-1 утриматися від дій, спрямованих на отримання наказу Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" 249 408,95 грн пені, 11 023,73 грн штрафу, 52 527,34 грн інфляційних втрат, 5 119,18 грн 3% річних та 4 771,18 грн судового збору, а всього 322 850,38 грн, та пред'явлення його до органів державної виконавчої служби (державних виконавців) або до приватних виконавців, для примусового виконання.
Факт направлення засобами поштового зв'язку заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №22/10/2025 від 22.10.2025 підтверджується описом вкладення до цінного листа від 22.10.2025, накладною відділення поштового зв'язку №0101511005800 та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 22.10.2025. Однак за інформацією АТ "Укрпошта" лист з трек-номером 0101511005800 не був вручений відповідачу-1 та 08.11.2025 був повернутий відділенням поштового зв'язку відправнику у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, директором позивача Михайловим Вячеславом Валерійовичем було направлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №22/10/2025 від 22.10.2025 Приватному підприємству "Прогресбуд-2000" через систему "Електронний суд" та згідно Квитанції №4838386 про доставку документа до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС дана заява була доставлена в електронний кабінет відповідача-1 22.10.2025 о 13 год. 28 хв.
Водночас 31.10.2025 Приватне підприємство "Гремі" здало до установи поштового зв'язку лист на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", в якому містилось повідомлення про відступлення Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" Приватному підприємству "Гремі" на підставі Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025 грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", підтверджених рішеннями Господарського суду міста Києва по справам №910/4173/25, №910/4171/25, №910/4166/25 та №910/4168/25, а також грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер", стягнення яких є предметом розгляду по справам №910/3139/25 та №910/5086/25. За інформацією АТ "Укрпошта" дане повідомлення було отримане Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" 04.11.2025.
Так, згідно п. 1.1 укладеного Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Гремі" (новий кредитор) Договору №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025 (надалі - Договір) первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає право грошової вимоги до:
1.1.1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд":
- на суму штрафних санкцій у розмірі 20 961,18 грн на підставі Договору підряду на виконання робіт №18/10 від 18.10.2021 в рамках судової справи №910/4168/25;
- на суму 249 408,95 грн пені, 11 023,73 грн штрафу, 52 527,34 грн. інфляційних втрат, 5 119,18 грн 3% річних та 4771,18 грн судового збору, на підставі Договору підряду на виконання робіт №18-10-21 від 18.10.2021 в рамках судової справи №910/4171/25 (рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі №910/4171/25);
- на суму пені у розмірі 983,86 грн, штрафу у розмірі 11 817,56 грн, інфляційні у розмірі 1 930,90 грн та 3% річних у розмірі 147,58 грн, судовий збір у розмірі 1 969,78 грн, на підставі Договору підряду на виконання робіт №25/8 від 25.08.2021 в рамках судової справи №910/4166/25 (рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі №910/4166/25);
- на суму 40 489,66 грн пені, 9 320,71 грн інфляційних втрат, 3 532,35 грн 3% річних, 27 319,41 грн штрафу та 967,95 грн судового збору, на підставі Договору підряду на виконання робіт №31/11 від 30.11.2021, в рамках судової справи№910/4173/25 (рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/4173/25);
1.1.2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Буланжер"
- на суму 14 533,65 грн та 3 028 грн судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, на підставі Акта виконаних робіт №001-010/24 від 19.10.2024 в рамках судової справи №910/5086/25;
- на суму 84 496,86 грн основного боргу, 33 962,23 грн пені, 21 908,27 грн штрафу, 11 436,37 грн інфляційних втрат, 3 832,84 грн 3% річних, 2 654,36 грн витрат зі сплати судового збору, на підставі Договору підряду №14-05/24 від 14.05.2024, в рамках розгляду справи №910/3139/25 (рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/3139/25).
У пункті 2.1 Договору вказано, що новий кредитор приймає на себе право вимоги, вказане в п. 1.1 даного Договору та сплачує первісному кредитору вартість права вимоги за даним Договором, визначену в Додатку №1 даного Договору, до 31.12.2026 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.3 Договору право вимоги до боржника відповідно до даного договору в повному обсязі переходить від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання цього договору та передання новому кредитору усіх документів, які засвідчують права, що передаються за даним договором.
У пункті 1 Додатку №1 від 16.10.2025 до Договору відповідачами було погоджено, що в якості компенсації за придбання (уступку) прав вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору плату у розмірі, яка станом на дату підписання цього договору становить 30% від загального розміру відступленого права вимоги.
При цьому, у пункті 2 Додатку №1 від 16.10.2025 до Договору передбачено, що новий кредитор здійснює оплату первісному кредитору шляхом перерахування суми на вказаний кредитором рахунок протягом одного календарного місяця з дати фактичного отримання коштів від боржника.
16.10.2025 Приватне підприємство "Прогресбуд-2000" (первісний кредитор) та Приватне підприємство "Гремі" (новий кредитор) склали акт приймання-передачі документів, в якому зафіксовано передачу відповідачем-1 відповідачу-2 оригіналів документів, які засвідчують права, що передаються за даним Договором.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для визнання Договору недійсним з підстав його фраудаторності.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
У постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у Цивільний кодексу України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний, так і безоплатний договір, а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: - момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; - контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи); - щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №906/43/22, від 05.04.2023 у справі №920/10/21
У постанові від 30.01.2019 у справі №911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.
Факт виконання (повного чи часткового) фраудаторного правочину не впливає жодним чином на можливість визнання цього правочину недійсним, бо дуже часто фраудаторний правочин дійсно вчиняється із наміром його виконання, наприклад, у разі незаконного відчуження активів без оплати чи з оплатою нижче ринкових цін тощо. Тобто, для ідентифікації правочину як фраудаторного не важливо, чи його виконано, а важливо, чи виконано його без злого наміру на шкоду іншим особам.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що укладений відповідачами Договір є фраудаторним з огляду на наступне.
По-перше, оспорюваний договір укладений у "підозрілий період".
Так, відповідачі стверджують, що уклали Договір 16.10.2025, тобто через два дні після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025, залишеного без змін постановою Північного апеляційного госоподарського суду від 14.10.2025, у справі №910/4171/25, яким зокрема стягнуто з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" кошти (штраф та судовий збір) в загальному розмірі 998 463,73 грн.
При цьому, цим же рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" кошти (пеню, штраф, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір) у загальному розмірі 322 850,38 грн, тобто втричі менші кошти.
Попри наведене, у суду відсутні підстави вважати, що датою укладення Договору є 16.10.2025, оскільки 29.10.2025 за зверненням Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбульовим Антоном Вадимовичем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/4171/25 від 23.10.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" пені у розмірі 249 408,95 грн, штрафу у розмірі 11 023,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 52 527,34 грн, 3% річних у розмірі 5 119,18 грн та судового збору у розмірі 4 771,18 грн.
31.10.2025 з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на були списані кошти в сумі 2 010,76 грн, частина яких була перерахована приватним виконавцем на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/4171/25 від 23.10.2025.
Із наведено вбачається, через сім календарних днів після нібито укладення Договору про відступлення прав вимоги до позивача на користь відповідача-2 відповідачем-1 було отримано у Господарському суді міста Києва наказ №910/4171/25 від 23.10.2025 та пред'явлено його до виконання, через дванадцять днів від нібито укладення Договору відрито за цим наказом виконавче провадження та через чотирнадцять календарних днів після нібито укладення Договору отримано часткове виконання цього наказу.
При цьому, ні відповідач-1, ні відповідач-2 після відступлення права вимоги до позивача, протягом двох тижнів не повідомляли про Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" про укладення оспорюваного правочину, що було підтверджено представником відповідачів у судовому засіданні.
Крім того, відповідачі також не повідомляли суд в межах справи №910/4171/25 про зміну кредитора в зобов'язанні (зокрема не звертались до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні) допоки Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" не звернулось до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з підстав припинення зобов'язань боржника шляхом вчинення зарахування.
Така поведінка відповідачів не притаманна у даній сфері правовідносин та не є розумною, проте дає суду підстави для висновку, що Договір був укладений відповідачами після отримання через систему "Електронний суд" заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №22/10/2025 від 22.10.2025.
Наведені висновки суду ґрунтуються на тому, що саме Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" було отримано у суді наказ №910/4171/25 від 23.10.2025 (виданий через 7 днів після нібито укладення Договору) та пред'явлено його до виконання приватному нотаріусу 29.10.2025 (тобто через 12 днів після нібито укладення Договору), в той час як Приватним підприємством "Гремі" жодних дій щодо вимог до позивача не вчинялося, а також ігнорувався факт отримання відповідачем-1 наказу суду та його примусове виконання, відтак суд дійшов висновку, що станом на 29.10.2025 жодного Договору відповідачами не укладалось, а зазначення в ньому дата укладення є недостовірною.
По-друге, оспорюваний правочин призвів до виведення з власності боржника матеріального майна без належної визначеності його вартості.
Так, Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" за Договором було відступлено Приватному підприємству "Гремі", зокрема право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" на суму 322 850,38 грн за ціною 30% від цієї суми.
Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність").
Тобто Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" було відчужено активи (майно) - права вимоги до боржників, в тому числі до позивача на суму 322 850,38 грн, за ціною більш як втричі дешевшою та з відкладальною обставиною оплати такого майна, яка не залежить від волі сторін, - за умови фактичного стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд".
Відтак, відчуживши своє майно, відповідач-1 не отримав та не міг отримати належний (ринковий) еквівалент його вартості, при тому, що у відповідача-1 наявний перед позивачем борг у сумі понад 3 млн грн.
По-третє, укладення оспорюваного правочину відповідач-1 за сприяння відповідача-2 ускладнив можливість задоволення вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" за рахунок відповідного активу та вивій цей актив з-під потенційного стягнення.
Внаслідок відчуження права вимоги до позивача, відповідач-1 унеможливив задоволення частини вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" до Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на суму 322 850,38 грн за рахунок зарахування зустрічної вимоги позивача до відповідача-1.
Судом не буде надаватись оцінка спірному правочину зарахування з огляду на надання такої оцінки судом в межах справи №910/4171/25.
При цьому, відчуження такого майна відбулось із дисконтом у 70% від вартості такого активу та з відкладальною умовою.
Крім того, Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" було відчужено не лише свої права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", а й свої права вимоги до третьої особи, тим самим виключивши можливість отримання задоволення таких вимог, за рахунок чого погасити заборгованість перед позивачем.
Окрім того, із виписок з банківських рахунків Приватного підприємства "Прогресбуд-2000", отриманими на запит приватного виконавця Ждановича В.М., вбачається, що станом на 17.20.2025 на рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" були наявні кошти у розмірі понад 10 млн грн, проте у жовтні 2025 року відповідач-1 активно перераховував кошти між власними рахунками/контрагентам та наприкінці жовтня (21.10.2025) залишок коштів на цьому рахунку склав 9 659,00 грн.
З іншої виписки з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк", вбачається, що станом на 17.10.2025 на рахунку Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" на початок дня були наявні кошти у розмірі 16 720 092 грн, проте станом на 21.10.2025 на початок дня на рахунку Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" не залишилось коштів.
В судовому засіданні представник позивача також посилався на відсутність у відповідача-1 на даний час будь-якого майна, за рахунок якого могли б бути задоволені вимоги позивача, що в свою чергу було підтверджено представником відповідачів.
Крім того, поза увагою суду не залишилась суперечлива поведінка відповідача-1, яка полягає у тому, що, як стверджував представник відповідачів у судовому засіданні, Приватне підприємство "Прогресбуд-2000" має намір виконати рішення суду та шукає способи сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" заборгованість. Одночасно з цим Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" відчужується з дисконтом в 70% право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд", за рахунок якого шляхом вчинення правочину зарахування можна було погасити борг перед позивачем на суму 322 850,38 грн, що не може вважатись послідовною поведінкою відповідача-1.
Наведені обставини дають суду підстави для висновку, що відповідачем-1 було виведено кошти із своїх рахунків та відчужено права вимоги за неринковою ціною та на умовах, що суперечать звичайній діловій практиці, що позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" реальної можливості на примусове виконання рішень суду.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 у справі №926/1448-б/24 (926/2649/24), обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
Встановлені судами обставини цього спору доводять, що внаслідок укладення спірного договору відступлення права вимоги Приватне підприємство "Прогресбуд-2000" зменшило свою платоспроможність на шкоду інтересам кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" та стало неплатоспроможним щодо погашення заборгованості перед стягувачем у зв'язку з відсутністю у відповідача-1 коштів на рахунку та іншого майна, за рахунок якого позивач міг би задовольнити свої вимоги. Жодного логічного, економічного та правового обґрунтування укладення спірного Договору на таких умовах в сукупності із обнулінням рахунків відповідача-1 судом не встановлено.
У цьому контексті слід відзначити, що договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору.
Оскільки, майно (права вимоги) фактично вибуло з володіння боржника без компенсації в ліквідній формі, то суд дійшов висновку, що боржник відчужував належне йому майно (права грошових вимог), у так званий "підозрілий період", за наявності незадоволених вимог стягувача, в тому числі у виконавчих провадженнях, що свідчить про зловживання правом власності, оскільки такі дії боржника були направлені на унеможливлення задоволення вимог стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд".
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання недійсним укладеного відповідачами Договору підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат сторін.
Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За подання до господарського суду шляхом формування в системі "Електронний суд" даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" повинне було сплатити та сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Крім того, за подання до господарського суду шляхом формування в системі "Електронний суд" заяви про забезпечення позову (яка частково задоволена судом) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" повинне було сплатити та сплатило судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відтак, сплачений позивачем в межах справи №910/14209/25 судовий збір покладається на Приватне підприємство "Прогресбуд-2000" з огляду те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправильними діями відповідача-1, який мав діяти розумно та добросовісно при здійсненні своєї господарської діяльності, зважаючи на наявність у нього заборгованості перед позивачем.
До відзиву на позов, представником відповідачів долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідачі очікують понести витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн кожний.
Суд звертає увагу відповідачів, що згідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судові витрати Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" та Приватного підприємства "Гремі" на оплату професійної правничої допомоги покладаються на відповідачів у зв'язку з задоволенням позову повністю.
Крім того, суд звертає увагу учасників справи, що вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 заходи забезпечення позову в силу приписів частин 7, 8 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 78, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Договір №1 про відступлення права вимоги від 16.10.2025, укладений між Приватним підприємством "Прогресбуд-2000" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-а/4, офіс 34А; ідентифікаційний код 30725954) та Приватним підприємством "Гремі" (08303, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 54; ідентифікаційний код 33488702).
3. Стягнути з Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-а/4, офіс 34А; ідентифікаційний код 30725954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16 літера "В"; ідентифікаційний код 39640130) судовий збір у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. Видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 10.02.2026.
Суддя Р.В. Бойко