майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
27 січня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/988/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
секретар судового засідання: Бугайов І. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства «Ельпласт-Полісся»
до Чуднівської міської ради
про стягнення 2 787 303,87 грн
та зустрічним позовом Чуднівської міської ради
до Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся"
про визнання недійсним договору
без участі представників сторін
І. СУТЬ СПОРУ
(1.1.) Стислий виклад позиції первісного позивача
01.08.2025 Приватне підприємство «Ельпласт-Полісся» (далі - первісний позивач, Підприємство) через підсистему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовною заявою до Чуднівської міської ради (далі - відповідач, Міська рада) про стягнення 2 787 303,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати за виконані роботи за Договором (підряду) №9 від 07.06.2019, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 1 296 324,00 грн, нарахована пеня - 194 413,08 грн за період з 03.01.2025 по 03.07.2025 та за період прострочення з 12.10.2019 по 03.07.2025 нараховано інфляційні втрати - 1 073 883,19 грн, 3% річних - 222 683,60 грн.
Правові підстави: ст. 530, 549, 610, 611, 625, 837 Цивільного кодексу України.
(1.2.) Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.
(2.1.) Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом
19.08.2025 Чуднівська міська рада через підсистему "Електронний суд" подала зустрічний позов до Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" про визнання недійсним Договору №9 від 07.06.2019 року, укладеного між сторонами.
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що зазначений договір підписано першим заступником міського голови за відсутності належних повноважень, а правочин не був у подальшому затверджений (схвалений) на пленарному засіданні (сесії) Чуднівської міської ради, тобто без відповідного волевиявлення органу місцевого самоврядування. Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Договір № 9 укладено без досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору підряду в капітальному будівництві, у зв'язку з чим він суперечить вимогам законодавства, зокрема ч. 5 ст. 318 ГК України та Загальним умовам укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженим постановою КМУ від 01.08.2005 № 668.
Правові підстави: ст.11, 12, 13, 15, 16, 92, 202, 203, 205, 207, 509, 215, 626, 627, 638, 639, 837, 843, 875, 877, 882 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 180, 318, 323 Господарського кодексу України, ст.26, 42, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.1, 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466.
(2.2.) Стислий виклад заперечень відповідача за зустрічним позовом
Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на позовну заяву (вх.№10936/25 від 02.09.2025) зазначив, що договір №9 від 07.06.2019 підписано уповноваженою особою, оскільки перший заступник міського голови Прус П.А. мав на це повноваження згідно з розпорядженням в.о. міського голови від 11.02.2019 №21. Закон не забороняє заступникам голови діяти від імені ради у межах їхніх функціональних обов'язків чи доручень. Проектно-кошторисну документацію розробила саме Чуднівська міська рада, усі документи підписані нею з використанням гербової печатки, тому підприємство обґрунтовано вважало договір дійсним. Подання зустрічного позову розцінюється як спроба уникнути оплати виконаних робіт. Посилається на принцип належного врядування, за яким держава має нести ризики власних помилок. Відсутність окремих умов (зокрема гарантійних строків) не впливає на чинність договору. Доказів, що цей договір належав до виключної компетенції ради й підлягав затвердженню, немає.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
Ухвалою від 05.08.2025 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначив на 02.09.2025.
19.08.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву (вх.№1174/25) з вимогами до ПП "Ельпласт - Полісся" про визнання недійсним Договору №9 від 07.06.2019 року, укладеного між сторонами.
Суд ухвалою від 20.08.2025 прийняв зустрічну позовну заяву Чуднівської міської ради до ПП "Ельпласт-Полісся" про визнання недійсним Договору №9 від 07.06.2019 року до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №906/988/25.
Через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала:
- 28.08.2025 клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів (вх.№01-44/2557/25);
- 29.08.2025 клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження (вх.№10849/25).
01.09.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача за зустрічним позовом ПП "Ельпласт-Полісся" подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№10936/25 від 02.09.2025), в якому у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 90 ГПК України поставив наступні запитання:
1) Чи укладались першим заступником Чуднівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Прусом П.А. у період з 11.02.2019 договори?
2) Які повноваження згідно відповідної посадової інструкції, регламенту ради та інших організаційно-розпорядчих актів мав Прус П.А. у період перебування на вищевказаній посаді, надавши належним чином засвідчені копії відповідних документів? Чи видавались на ім'я Пруса П.А. доручення, які надавали право укладати договори?
3) Чи перебувала ОСОБА_1 на роботі 07.06.2019 та чи перебувала у цей день у відпустці, відрядженні чи на лікарняному або чи відбувала до іншого міста у справах міської ради без оформлення відрядження?
4) Яким чином наразі забезпечується питне водопостачання жителів села Бабушки? Чи використовується для цієї мети водогін і якщо так, то коли та ким здійснено його монтаж?
Підготовче засідання, яке призначено на 02.09.2025 о 11:00, не відбулось у зв'язку з тим, що цього дня у проміжок часу з 10:21 до 12:36 у Житомирській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою Суду від 02.09.2025 відкладено підготовче засідання на 18.09.2025, а також задоволено клопотання Чуднівської міської ради про витребування оригіналів письмових доказів та зобов'язав ПП «Ельпласт-Полісся» надати для огляду в судовому засіданні оригінали таких документів: Договір № 9 від 07.06.2019; робочий проєкт 04.19.00 «Будівництво водогінних мереж у с. Бабушки Чуднівського району Житомирської області»; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року; договірна ціна на будівництво водогінних мереж у с. Бабушки Чуднівського району Житомирської області, що здійснюється у 2019 році, від 20.05.2019.
17.09.2025 через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№11682/25), у якій заявлено клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив (вх.№01-44/2864/25).
18.09.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача за первісним позовом подав заяву (вх.№11691) про відкладення підготовчого провадження у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.
У підготовчому засіданні 18.09.2025, заслухавши пояснення представника Чуднівської міської ради, Суд визнав причини пропуску строку на подання відповіді на відзив поважними та прийняв до розгляду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву. Крім того Суд задовольнив клопотання представника позивача за первісним позовом та відклав підготовче засідання на 16.10.2025. Разом з цим для належної підготовки справи до розгляду Суд керуючись ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала:
- 09.10.2025 заяву (вх.№12867), у якій зазначено відповіді на запитання, зазначені у відзиві на зустрічну позовну заяву;
- 15.10.2025 клопотання (вх.№13121) про розгляд підготовчого засідання без участі їх представника, зустрічну позовну заяву підтримують в повному обсязі.
16.10.2025 Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025.
31.10.2025 через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала клопотання (вх.№13919 від 03.11.2025) про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою їх представника.
03.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представник ПП "Ельпласт-Полісся" подав клопотання (вх.№01-44/3492/25 від 04.11.2025) про поновлення строку для подання доказів, до якого долучив лист відділу освіту про підключення до водогону.
У судовому засіданні 04.11.2025 Суд протокольною ухвалою поновив строк для подання доказів, долучив наданий представником позивача за первісним позовом лист та, задовольнивши клопотання Міської ради, відклав розгляд справи на 18.11.2025.
17.11.2025 через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала клопотання (вх.№ 14753) про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме:
- листа Чуднівського міського голови Войтка В. В. № 04-19/1480 від 13.11.2025;
- листа старости Бабушківського старостинського округу Кротюка В. Б. №03-10/164 від 17.11.2025.
Суд розглянув зазначене клопотання у судовому засіданні 18.11.2025 та встановив, що подані листи не стосуються предмета доказування у справі, а отже є неналежними доказами (ст. 76 ГПК України); за таких обставин Суд не бере їх до розгляду.
У судовому засіданні 18.11.2025 Суд заслухав вступне слово представників сторін щодо первісного позову та оголосив перерву у судовому засіданні до 09.12.2025.
08.12.2025 через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала клопотання (вх.№ 01-44/3960/25) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
08.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представник ПП "Ельпласт-Полісся" подав додаткові пояснення у справі (вх.№15807 від 09.12.2025).
У судове засідання 09.12.2025 р. не з'явився представник від Чуднівської міської ради (далі - відповідач за первісним позовом) та не повідомив про причини неявки. Жодних заяв чи клопотань стосовно своєї неявки на адресу суду не направив. Відповідач за первісним позовом був належним чином повідомлений про судове засідання під розписку 18.11.2025 (ч. 3 ст. 216 ГПК України).
Суд керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України вирішив розглядати справу за відсутності відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
Суд заслухав вступне слово представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) щодо зустрічного позову та перед переходом до стадії дослідження доказів оголосив перерву у судовому засіданні до 14.01.2026.
13.01.2026 через підсистему "Електронний суд" Чуднівська міська рада подала клопотання (вх. №484/26) про розгляд справи без участі їх представника.
13.01.2026 через підсистему "Електронний суд" представник ПП "Ельпласт-Полісся" подав заяву (вх.№ 503 від 14.01.2026) про долучення доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 14.01.2026 Суд безпосередньо дослідив докази, а також оглянув оригінали документів, наданих представником позивача, та з метою належної підготовки учасників справи до судових дебатів оголосив перерву у судовому засіданні до 27.01.2026.
26.01.2026 через підсистему "Електронний суд" представник ПП "Ельпласт-Полісся" подав заяву (вх.№ 902 від 26.01.2026), у якій просить проводити розгляд справи без участі їх представника та долучити до матеріалів справи Акт приймання-передачі послуг № 1-14/07/25 до Договору про надання правничої допомоги №21/25 від 30.06.2025 та Додаткової угоди №1 від 30.06.2025.
У судове засідання 27.01.2026 учасники справи не з'явились, а відтак фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
У цій справі судовий розгляд здійснено упродовж розумного строку відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Суд вчиняв процесуальні дії без невиправданих зволікань, забезпечуючи реалізацію сторонами процесуальних прав і ефективний судовий захист, у зв'язку з чим перевищення строку, визначеного статтею 195 ГПК України, за обставин цієї справи є об'єктивно зумовленим та не призвело до порушення права сторін на справедливий суд.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Заслухавши доводи учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах докази, Суд установив таке.
07 червня 2019 року між Приватним підприємством "Ельпласт-Полісся" в особі директора Левика В. А. (Підрядник) та Чуднівською міською радою в особі першого заступника голови Пруса П. А. (Замовник) укладено Договір № 9, за яким Замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору, за кошти Замовника, власними та залученими силами і засобами, виконати роботи з Будівництва водогінних мереж в с. Бабушки Чуднівського району, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи вказані в даному Договорі (п.1.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.1 ціна цього договору є твердою і становить 1 296 324,00 грн, в тому числі ПДВ - 216 054,00 грн згідно Договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1).
У пункті 2.3 Договору сторони погодили, що оплата проводиться згідно актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника в 3-х денний строк.
Відповідно до пункту 6.2 Договору, за порушення строків оплати, вказаних в п. 2.3. даного Договору Замовник сплачує Підряднику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з пунктом 9.1 цей Договір, набирає чинності з дати його укладення і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Цей договір підписано від імені замовника першим заступником міського голови Чуднівська міська рада Прусом П. А. та скріплено гербовою печаткою ради, а від імені підрядника - директором Левиком В. А. та скріплено печаткою підприємства.
Сторонами погоджено договірну ціну на будівництво водогінних мереж в с. Бабушки, Чуднівського району, Житомирської області, що здійснюється в 2019 році, яка складена станом на 20.05.2019 та становить 1296,324 тис. грн.
Робочим проектом 04.19.00 - РП, який складений ДП "Трансгазпроект", передбачається водопостачання с. Бабушки, Чуднівського району. Кошторисною документацією до робочого проекту передбачається будівництво розподільних мереж водопостачання без урахування вартості будівництва водогінних мереж до житлових будинків.
Як убачається з Експертного звіту № 06-0208-19 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації за робочим проєктом «Будівництво водогінних мереж в с. Бабушки, Чуднівського району, Житомирської області», складений філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Житомирській області, що замовником будівництва визначено Чуднівську міську раду, а генеральним проєктувальником - ДП «Трансгазпроект» (м. Житомир). За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що кошторисну документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проєктом, складено відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
08.10.2019 сторонами підписано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року, відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 1 296 324,00 грн.
Зазначені документи підписані від імені замовника першим заступником міського голови Чуднівська міська рада Прусом П. А. та скріплені гербовою печаткою ради, а від імені підрядника - директором Левиком В. А. та скріплені печаткою підприємства.
За твердженням позивача за первісним позовом, Чуднівська міська рада не виконала свої договірні зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим заявлено вимоги про стягнення боргу у розмірі 1 296 324,00 грн, пені у розмірі 194 413,08 грн за період з 03.01.2025 по 03.07.2025, інфляційних втрат у розмірі 1 073 883,19 грн за період прострочення з жовтня 2019 по липень 2025 та 3% річних у розмірі 222 683,60 грн за період прострочення з 12.10.2019 по 03.07.2025.
Чуднівська міська рада, заперечуючи проти позову, звернулася із зустрічним позовом про визнання договору недійсним.
Відповідно до рішення Чуднівської міської ради першої сесії 7 скликання від 15.01.2019 року №2 «Про початок повноважень Чуднівського міського голови», інформацію голови Чуднівської міської територіальної виборчої комісії Лисака В.Б про результати виборів 23.12.2018 року Чуднівського міського голови та обрання на посаду Чуднівського міського голови ОСОБА_2 взяти до відома.
Згідно з рішенням Чуднівської міської ради першої сесії 7 скликання від 15.01.2019 року №4 «Про затвердження протоколів лічильної комісії та обрання секретаря Чуднівської міської ради», обрано секретарем Чуднівської міської ради депутата міської ради ОСОБА_1.
Відповідно до рішення Чуднівської міської ради другої сесії 7 скликання від 08.02.2019 року №18 «Про дострокове припинення повноважень Чуднівського міського голови Чуднівського району Житомирської області», взято до відома факт дострокового припинення повноважень Чуднівського міського голови ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 та покладено виконання обов'язків Чуднівського міського голови Чуднівського району Житомирської області на секретаря Чуднівської міської ради ОСОБА_1.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.02.2019 року ОСОБА_1 (в. о. міського голови) має право вчиняти юридичні дії від імені Чуднівської міської ради без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Відповідно до розпорядження Чуднівського міського голови № 21 від 11.02.2019, першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Прусу П. А. надано право першого підпису на фінансових та банківських документах.
V. МОТИВИ СУДУ
З огляду на встановлені фактичні обставини та доводи сторін, суд переходить до правової кваліфікації спірних відносин і визначення норм права, що підлягають застосуванню.
Спір виник із договірних (зобов'язальних) господарських правовідносин, що склалися між ПП «Ельпласт-Полісся» (підрядник) та Чуднівська міська рада (замовник) у зв'язку з укладенням та виконанням договору підряду № 9 від 07.06.2019 на виконання робіт з будівництва водогінних мереж в с. Бабушки Чуднівського району.
Суд кваліфікує спірний Договір № 9 від 07.06.2019 як договір підряду (будівельного підряду), за яким підрядник зобов'язується виконати (збудувати) та здати результат будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник - прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України, ст. 318 ГК України).
У межах цих правовідносин первісні вимоги про стягнення вартості виконаних робіт є вимогами про виконання грошового зобов'язання (оплата за договором підряду), а вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних - похідними вимогами про застосування майнової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Зустрічні вимоги про визнання договору недійсним стосуються наявності/відсутності належної правової підстави для виникнення договірного зобов'язання та, як наслідок, для стягнення заявленої заборгованості і санкцій.
З огляду на предмет спору та позиції сторін Суд має вирішити взаємопов'язані питання:
(1) чи виник у замовника обов'язок оплатити виконані роботи за договором підряду та чи допущено прострочення оплати, що є підставою для стягнення боргу і заявлених пені, інфляційних втрат, 3% річних;
(2) чи наявні підстави для визнання договору підряду недійсним, на які посилається міська рада у зустрічному позові.
Оскільки зустрічний позов спрямований на спростування правової підстави первісних вимог, суд насамперед має перевірити доводи сторін щодо дійсності/недійсності правочину, адже від цього залежить наявність або відсутність договірного зобов'язання та, відповідно, можливість стягнення заборгованості і санкцій за первісним позовом.
Щодо зустрічного позову про визнання договору недійсним
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, господарський суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 2 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, положеннями цієї статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину (частина перша статті 215 ЦК України).
При цьому порушення будь-якої з наведених вимог може бути самостійною підставою для визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності та волевиявленню сторін, що на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату або внаслідок його укладення порушені права позивача.
З урахуванням викладеного недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 910/248/20, від 02.07.2021 у справі № 916/2040/20.
Водночас діє презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а тому обов'язок доведення підстав недійсності покладається на позивача за зустрічним позовом відповідно до статей 13, 74 ГПК України.
З огляду на підстави зустрічного позову міська рада посилається на:
- підписання договору першим заступником міського голови за відсутності належних повноважень та відсутність подальшого затвердження (схвалення) договору радою як органом місцевого самоврядування;
- відсутність згоди сторін щодо всіх істотних умов договору підряду у капітальному будівництві.
Саме в межах цих доводів суд оцінює наявність/відсутність передбачених законом підстав недійсності договору.
За правилами частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Приписами статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина друга статті 638 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 дійшла висновку, що обов'язковим елементом двостороннього правочину є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення. ЦК України передбачає можливість вважати дійсним договір, укладений з дефектами його письмової форми, зокрема й підпису, за таких умов: 1) узгодження сторонами його істотних умов, що також включає в себе волевиявлення сторін на укладення відповідного договору; 2) виконання чи часткове виконання сторонами умов договору. Розглядаючи подібні спори, суди повинні з'ясовувати, чи існує підтвердження укладення і виконання такого договору. Якщо існує, то є підстави вважати такий договір дійсним і обов'язковим для сторін, якщо ні - то договір є неукладеним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2025 у справі № 914/768/22 виснувала, що правочин, вчинений органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України лише за умови, що третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень. Таким чином, в силу частини третьої статті 92 ЦК України для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, навіть якщо відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона (третя особа), вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Отже, під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності / недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов'язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи питання щодо обізнаності контрагента з повноваженнями органу управління юридичної особи, суди мають враховувати презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, включаючи дані про обмеження представництва юридичної особи. При цьому ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з'ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів. Негативні наслідки, спричинені неповідомленням / неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб (органів управління) заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу та не можуть покладатися на її контрагента.
Окрім цього Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналіз статті 13, 15, 16, 203, 215 ЦК України дозволяє зробити висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17, постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20).
Для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання правомірних приватноправових конструкцій (зокрема, конструкції оспорюваного правочину). Правопорядок не може допускати ситуації, коли правомірна конструкція (зокрема, конструкції оспорюваного правочину) застосовується не для тієї мети, для якої вона призначена, та за відсутності умов, за яких вона може бути застосована (зокрема, за відсутності порушеного приватного права чи інтересу чи коли при застосуванні конструкції оспорюваного правочину не здійснюється присікання порушеного приватного права чи/та інтересу або ж їх відновлення) (див. постанову об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 352/1070/17).
Суд враховує правову природу органу місцевого самоврядування та порядок реалізації ним повноважень, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно міста та обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
До повноважень міського голови, визначених частиною четвертою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить, зокрема, укладення від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договорів відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подання їх на затвердження відповідної ради.
Із буквального змісту цієї норми слідує, що вимога про подання договору на затвердження ради стосується саме випадків, коли договір за предметом і правовими наслідками охоплює питання, які законом прямо віднесені до виключної компетенції ради, і не може бути підмінене одноособовим волевиявленням посадової особи.
Також суд враховує у контексті обставин цієї справи, що у разі звільнення з посади міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, повноваження міського голови здійснює секретар відповідної міської ради (ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Отже, для висновку про недійсність договору з підстав відсутності волевиявлення органу місцевого самоврядування необхідним є встановлення, що конкретний договір за предметом і правовими наслідками належав до сфери виключної компетенції ради та потребував обов'язкового затвердження на пленарному засіданні.
Обов'язок доведення того, що спірний договір підлягав обов'язковому затвердженню радою як такий, що стосується виключної компетенції ради, покладається на позивача за зустрічним позовом як сторону, яка посилається на цю підставу недійсності.
Разом із тим міська рада не довела, що укладення спірного договору підряду було питанням, яке законом прямо віднесено до виключної компетенції ради та потребувало обов'язкового затвердження радою як умови чинності договору. Сам по собі характер договору (виконання будівельних робіт для потреб громади) не ототожнюється з прийняттям радою владного рішення з питань виключної компетенції та не підтверджує необхідності обов'язкового схвалення договору на сесії.
Щодо доводу про відсутність повноважень у першого заступника міського голови суд зазначає таке. Сам факт того, що договір підписано не міським головою, а іншою посадовою особою, не є автоматичною підставою недійсності правочину без встановлення обізнаності контрагента про відсутність повноважень у підписанта.
Суд враховує презумпцію достовірності відомостей ЄДР щодо юридичної особи та оцінює їх як один із критеріїв добросовісності контрагента. Водночас сам по собі факт підписання договору посадовю особою ради, яка не зазначена в ЄДР як підписант, не доводить недійсність правочину без встановлення того, що контрагент знав або повинен був знати про відсутність у підписанта повноважень.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до розпорядження Чуднівського міського голови № 21 від 11.02.2019, яке підписано в.о. міського голови ОСОБА_1. першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Прусу П. А. надано право першого підпису на фінансових та банківських документах. Відтак міська рада допускала участь цієї посадової особи у здійсненні договірно-фінансових дій від імені ради.
До того ж надане позивачем за зустрічним позовом розпорядження Чуднівського міського голови №126 від 24.07.2019 про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючим справами виконавчого комітету Чуднівської міської ради не підтверджує наявності у першого заступника міського голови Пруса П. А. внутрішніх обмежень щодо підписання договорів будівельного підряду для потреб громади, зокрема щодо будівництва водогінних мереж, у межах його компетенції як посадової особи міської ради.
До того ж надане позивачем за зустрічним позовом розпорядження Чуднівського міського голови № 126 від 24.07.2019 про розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючим справами виконавчого комітету Чуднівської міської ради суд не приймає як належний доказ того, що на момент укладання спірного договору перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Прус П. А. мав внутрішні обмеження щодо підписання договорів щодо будівництва для потреб громади водогінних мереж.
Суд зазначає, що сам по собі факт підписання договору посадовою особою Міської ради з перевищенням внутрішніх повнова??жень не є безумовною підставою для висновку про недійсність правочину та відсутність волевиявлення юридичної особи, якщо з установлених обставин убачається, що сторона прийняла правочин до виконання або в подальшому його схвалила.
Матеріалами справи підтверджується, що Договір № 9 від 07.06.2019 підписаний від імені Чуднівської міської ради посадовою особою та скріплений гербовою печаткою ради, а також у подальшому оформлювалися документи на його виконання, які також містять відтиск гербової печатки ради. Слід зазначити, що відтиск печатки сам по собі не замінює підпису та не посвідчує повноваження конкретної посадової особи, однак є ідентифікуючим реквізитом юридичної особи.
Печатка відноситься до даних, які дають змогу ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, особа несе повну відповідальність за законність використання своєї печатки, зокрема при нанесенні її відбитків на документи, що фіксують господарські операції (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.07.2024 у справі №911/2502/22; від 17.12.2024 у справі №911/700/24).
Отже, юридична особа несе ризик наслідків неналежної організації зберігання і використання своєї печатки, а твердження про застосування печатки поза волею органу підлягає доведенню належними доказами.
Позивач за зустрічним позовом не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що гербову печатку ради було втрачено, викрадено чи використано сторонніми особами без відома уповноважених посадових осіб (зокрема, відсутні докази звернення до правоохоронних органів, проведення службового розслідування, фіксації факту підроблення документів тощо).
Крім того як убачається з Експертного звіту № 06-0208-19 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації за робочим проєктом «Будівництво водогінних мереж в с. Бабушки, Чуднівського району, Житомирської області» Чуднівська міська рада визначена як замовник будівництва, що свідчить про вчинення дій як сторони договору у межах його виконання.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що доводи міської ради про відсутність належних повноважень у підписанта та, як наслідок, недійсність Договору № 9 від 07.06.2019 є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема в частині обізнаності підрядника про можливі обмеження повноважень.
Посилання міської ради на те, що сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору підряду у капітальному будівництві, фактично зводиться до твердження про неукладеність договору, тоді як предметом заявлених зустрічних вимог є визнання договору недійсним.
Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним у силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину, або ж їх відновлювати (див. п. 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17).
За таких обставин позиція позивача за зустрічним позовом є суперечливою, оскільки неукладений договір не може бути визнаний недійсним.
Відтак, міська рада не довела наявності передбачених законом підстав недійсності договору.
Оцінюючи поведінку позивача за зустрічним позову, який займає взаємовиключні правові позиції, суд бере до уваги підхід Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2020 у справі №915/411/19, щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується на принципі добросовісності та спрямована на недопущення отримання переваг стороною від недобросовісної позиції, що змінюється залежно від процесуальної вигоди.
З огляду на обставини цієї справи суд зазначає, що зустрічний позов міської ради подано як заперечення проти обов'язку оплатити виконані роботи за договором №9 від 07.06.2019. При цьому міська рада, з одного боку, ставить під сумнів існування договірної підстави, посилаючись, зокрема, на непогодження істотних умов, відсутність в раді оригіналу договору та проектної документації, а також те, що водогінна мережа не перебуває на балансі ради, а з іншого - не заявляє у межах зустрічного позову вимог щодо застосування наслідків недійсного правочину. Така процесуальна поведінка у сукупності з предметом спору (стягнення оплати за виконані роботи) свідчить, що зустрічний позов використовується переважно як інструмент уникнення виконання грошового зобов'язання за договором, а не як добросовісний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Суд також зауважує, що застосування доктрини заборони суперечливої поведінки кореспондується приписам статті 13 ЦК України, якою заборонено зловживання цивільними правами, та загальним засадам цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Сторона не може отримувати переваги від позиції, що є непослідовною та спрямованою на те, щоб уникнути виконання грошового зобов'язання за фактично виконаними роботами.
У цьому контексті суд критично оцінює довідку №04-19/1098 від 18.08.2025, на яку посилається міська рада, оскільки зазначений документ складено самою стороною спору після подання первісного позову до суду та не підтверджується належними первинними документами чи іншими об'єктивними даними. При цьому твердження про відсутність у Міської ради оригіналу договору та робочого проекту саме по собі не спростовує факту укладення договору та виконання робіт у межах зобов'язальних відносин, а питання перебування об'єкта на балансі не є визначальним критерієм для висновку про дійсність/недійсність правочину.
Разом із тим Суд ураховує звернення відділу освіти Чуднівської міської ради до ПП "Ельпласт-Полісся" з листом № 275 від 10.09.2020, в якому просить провести монтажні роботи по підключенню Бабушкінського ЗДО до вуличного водопроводу. Таке звернення свідчить про подальше використання результату робіт у інтересах громади та узгоджується з фактичним виконанням договору.
Таким чином, оцінивши в сукупності подані докази та доводи сторін, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено підстав для визнання Договору № 9 від 07.06.2019 недійсним, у зв'язку з чим у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Відтак суд переходить до перевірки обґрунтованості вимог первісного позову про стягнення вартості виконаних робіт, а також заявлених похідних вимог щодо відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (пеня, інфляційні втрати, 3% річних).
Щодо вимог позивача за первісним позовом
ПП «Ельпласт-Полісся» заявлено вимоги про стягнення з Міської ради боргу у розмірі 1 296 324,00 грн, пені у розмірі 194 413,08 грн за період з 03.01.2025 по 03.07.2025, інфляційних втрат у розмірі 1 073 883,19 грн за період з жовтня 2019 по липень 2025 та 3% річних у розмірі 222 683,60 грн за період прострочення з 12.10.2019 по 03.07.2025.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Суд установив, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі укладеного господарського договору, який за правовою природою є договором підряду.
Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Приписами ч. 1, 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як встановлено ч.4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойка є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами.
У спорах про стягнення заборгованості за договором підряду позивач має довести факт існування договірного зобов'язання, факт і обсяг виконаних робіт, настання строку оплати та розмір заборгованості, штрафних санкцій. Натомість відповідач повинен або спростувати зазначені обставини, або довести належне виконання свого грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що 08.10.2019 сторонами підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019, з яких убачається, що вартість виконаних робіт з ПДВ становить 1 296 324,00 грн, тобто в межах узгодженої твердої ціни.
Суд оцінює ці документи як належні та допустимі докази виконання/приймання робіт за договором підряду.
Отже, суд констатує, що результат робіт прийнятий замовником, а тому у замовника виник обов'язок оплатити прийняті роботи згідно актів виконаних робіт у 3-денний строк шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника.
За таких обставин суд зазначає, що позивач довів: наявність правової підстави вимог (договір); виконання та приймання робіт (акт і довідка); розмір грошового зобов'язання (1 296 324,00 грн); настання строку оплати (11.10.2019).
В матеріалах справи відсутні належні докази оплати виконаних робіт з боку замовника.
За таких обставин вимога підрядника про стягнення 1 296 324,00 грн основного боргу є обґрунтованою.
Щодо наявності підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Перевіривши розрахунок 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 в межах заявлених вимог, суд встановив, що розрахунок здійснений позивачем є арифметично правильним, у зв'язку з чим заявлені вимоги в сумі 222 683,60 грн є обґрунтованими.
Водночас суд не погоджується з проведеним розрахунком інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по липень 2025 з огляду на таке.
Відповідно до усталеної судової практики розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
Суд зазначає, що позивач за первісним позовом при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не дотримався зазначених правил, що призвело до завищення їх розміру. Зокрема, до розрахунку помилково включено жовтень 2019 року, тоді як нарахування інфляційних втрат мало здійснюватися починаючи з листопада 2019 року, тобто з місяця, наступного за місяцем, у якому настав строк виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи зазначене Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 здійснив перерахунок інфляційних втрат та встановив, що за період з листопада 2019 по липень 2025 їх загальний розмір становить 1 057 407,07 грн.
Щодо наявності підстав для стягнення пені
Позивач відповідно до пункту 6.2 Договору здійснив розрахунок пені за період з 03.01.2025 по 03.07.2025 в сумі 194 413,08 грн.
Разом із тим, перевіряючи правильність заявленого розрахунку та встановивши момент виникнення прострочення, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2.3 Договору оплата за актами виконаних робіт мала бути здійснена у триденний строк, отже строк виконання грошового зобов'язання сплив 11.10.2019, а з 12.10.2019 відповідач є таким, що прострочив виконання.
З урахуванням умов пункту 6.2 Договору та приписів частини шостої статті 232 ГК України, суд здійснив перерахунок пені за шість місяців прострочення, тобто за період з 12.10.2019 по 11.04.2020, із урахуванням зміни облікової ставки НБУ у відповідні проміжки часу та в межах заявлених позовних вимог, у результаті чого визначив пеню у сумі 170 071,42 грн.
V. Висновки Суду
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.
Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також несуть ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.
Розглянувши справу із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи і досліджених доказів, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову Чуднівської міської ради через недоведеність його вимог та про часткове задоволення первісного позову ПП «Ельпласт-Полісся».
Обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги за первісним позовом про стягнення:
- 1 296 324,00 грн - основної заборгованості;
- 1 057 407,07 грн - інфляційних втрат;
- 222 683,60 грн - 3 % річних;
- 170 071,42 грн - пені.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 24 341,66 грн пені та 16 476,12 грн інфляційних втрат слід відмовити у зв'язку з недоведеністю.
VІ. Розподіл судових витрат
1. Судовий збір
При зверненні до суду з первісним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 33 447,65 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки із загальної суми заявлених позовних вимог у розмірі 2 787 303,87 грн задоволено 2 746 486,09 грн, таким чином судові витрати позивача за первісним позовом на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом у розмірі 32 957,84 грн.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, Чуднівська міська рада сплатила судовий збір у розмірі 3 028 грн, який покладається на позивача за зустрічним позовом у зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову.
2. Витрати на професійну правничу допомогу
Позивач заявив до відшкодування 55 000,00 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження цих витрат подано:
- Договір про надання правничої допомоги №21/25, який укладено 30.06.2025 між ПП "Ельпласт-Полісся" (Клієнт) та адвокатським бюро "Віталія Рудика "Юстеко" (Адвокатське бюро);
- Додаткова угода №1 до цього договору;
- Ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1141371, який видано адвокату Рудику В. Р. на підставі договору №21/25 від 30.06.2025;
- Акти приймання-передачі послуг № 3-29/12/25 від 29.12.2025, №1-14/07/25 від 30.06.2025;
- інформаційне повідомлення про зарахування коштів №3026 від 21.10.2025 на суму 15 000,00 грн, №@2PL364855 від 21.07.2025 на суму 20 000,00 грн та № 3116 від 05.01.2026 на суму 20 000,00 грн.
За умовами Додаткової угоди №1 (далі - Угода) до договору про надання правничої допомоги №21/25 від 30.06.2025, сторони домовились, що Адвокатське Бюро зобов'язується надати правничу допомогу, що полягає у стягненні у судовому порядку заборгованості за договором №9 від 07.06.2019, укладеним між ПП «Ельпласт-Полісся» та Чуднівською міською радою. Зокрема, Адвокатське Бюро від імені та в інтересах Клієнта підготує позовну заяву до Чуднівської міської ради та представлятиме інтереси Клієнта у судах усіх інстанцій у ході розгляду справи (п. 1.1 Угоди).
Цією угодою погоджено порядок розрахунків. За підготовку позовної заяви, консультування Клієнта, за необхідності - підготовку необхідних документів у ході розгляду справи судом першої інстанції - 35 000,00 грн. Вартість участі адвоката у судовому засіданні у суді першої інстанції - безпосередньо у суді - 4000,00 грн за кожне судове засідання (п. 2.1.1, 2.1.2 Угоди).
У пунктах 2.3 - 2.5 Угоди сторони погодили, що за надання юридичних послуг за цією Додатковою угодою №1 Клієнт сплачує Адвокатському Бюро аванс за надання послуг, визначений у цій Додатковій угоді одразу після підписання цієї Додаткової угоди. У подальшому, при визначенні фіксованої суми гонорару за юридичні послуги Клієнт сплачує такий гонорар наперед. Сукупний розмір гонорару та супутніх витрат, які підлягають компенсації, Адвокатське Бюро визначає в Акті прийому-передачі. Клієнт упродовж 3 днів з дня підписання Акту приймання-передачі здійснює оплату за Додатковою угодою №1 шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Адвокатського Бюро.
Ця Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.
Відповідно до Акту приймання-передачі послуг №1-14/07/25 від 30.06.2025 за підготовку позовної заяви, консультування Клієнта, за необхідності - підготовку необхідних документів у ході розгляду справи судом першої інстанції, Клієнт сплачує Бюро 35 000,00 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі послуг № 3-29/12/25 від 29.12.2025 Адвокатом Бюро взято участь у судових засіданнях у справі №906/988/25: 16.10.2025, 04.11.2025, 18.11.2025, 09.12.2025. Вартість участі адвоката у кожному засіданні складає 4000,00 грн, а разом вартість послуг - 16 000,00 грн. Клієнт сплачує на рахунок Бюро аванс за надання послуг з участі адвоката Бюро у останньому судовому засіданні, коли б воно не відбулось, у справі №906/988/25 у розмірі 4000,00 грн. Загальна вартість послуг складає 20 000,00 грн без ПДВ.
ПП "Ельпласт-Полісся" сплатило Адвокатському Бюро "Віталія Рудика "Юстеко" згідно з договором №21/25 від 30.06.2025 кошти в сумі 55 000 грн, а саме: 21.07.2025 - 20 000,00 грн, 21.10.2025 - 15 000,00 грн, та 05.01.2026 - 20 000,00 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів.
Таким чином, надані адвокатським бюро послуги були безпосередньо спрямовані на захист прав та законних інтересів позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у цій господарській справі, а їх вартість документально підтверджена та узгоджена сторонами правовідносин.
Чуднівська міська рада заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів, не становить виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката та чітко врегульована нормами права; розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 35000,00 грн. та в подальшому 75000,00 грн. є не розумним, неспімірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, обсягом наданих адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу Суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України.
За змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.
Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція наведена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при визначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Водночас Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між стороною та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на сторону не в повній сумі, про яку вона домовились з адвокатом (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
Вирішуючи питання про співмірність (пропорційність) витрат на правничу допомогу, суд враховує: предмет спору за первісним позовом - стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені, ціну позову - 2 787 303,87 грн, обсяг наданих адвокатом послуг - складання та подання позовної заяви, відзиву на зустрічну позовну заяву та пояснень у справі, участь представника позивача у судових засіданнях 16.10.2025, 04.11.2025, 18.11.2025, 09.12.2025, 14.01.2026.
Оцінивши подані докази на підтвердження витрат, суд установив їх фактичне понесення та зв'язок із розглядом цієї справи. Разом із тим, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, беручи до уваги доводи відповідача про неспівмірність витрат, Суд дійшов висновку, що справедливим і розумним розміром відшкодування витрат на правничу допомогу в межах цієї справи є 45 000 грн, які слід покласти на відповідача за первісним позовом. У решті заявлених витрат у сумі 10 000,00 грн слід відмовити як у надмірних та таких, що не відповідають критеріям співмірності.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд
1. У задоволені зустрічного позову Чуднівської міської ради до Приватного підприємства «Ельпласт-Полісся» про визнання недійсним договору - відмовити.
2. Первісний позов Приватного підприємства «Ельпласт-Полісся» до Чуднівської міської ради задовольнити частково.
3. Стягнути з Чуднівської міської ради на користь Приватного підприємства «Ельпласт - Полісся»:
- 1 296 324,00 грн (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч триста двадцять чотири гривень 00 копійок) - заборгованість;
- 1 057 407,07 грн (один мільйон п'ятдесят сім тисяч чотириста сім гривень 07 копійок) - інфляційні втрати;
- 222 683,60 грн (двісті двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні 60 копійок) - 3% річних;
- 170 071,42 грн (сто сімдесят тисяч сімдесят одна гривня 42 копійки) - пеня;
- 32 957,84 грн (тридцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 84 копійки) - судові витрати зі сплати судового збору;
- 45 000,00 грн (сорок п'ять тисяч гривень) - судові витрати на професійну правничу допомогу.
4. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 40 817,78 грн.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Приватне підприємство «Ельпласт - Полісся» (код ЄДРПОУ 35901140; вул. Миру, буд. 70П, с. Дубище, Чуднівський р-н, Житомирська обл., 13211)
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Чуднівська міська рада (код ЄДРПОУ 04344952; вул. Героїв Майдану, буд. 104, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13200)
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 10.02.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК