10 лютого 2026 року м. Харків Справа № 917/1832/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників: від Позивача від ВідповідачаПопков Д.О. Істоміна О.А., Мартюхіна Н.О. Лутаєва К.В. Подріз Є.А. на підставі виписки з ЄДР, наказ №39 від 08.07.2021; Гаврилюк С.Г. на підставі ордеру серія АІ№2082651 від 27.01.2026, свідоцтво серія КС№6945/10 від 05.09.2018;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область
на рішення господарського суду Полтавської області
ухвалене26.11.2025 (повний текст підписано 09.12.2025)
у справі №917/1832/25 (суддя Сірош Д.М.)
за позовною заявою до про Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область, Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115), с. Зікрачі, Обухівський район скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно
І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - Позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115) (далі - Відповідач) з вимогами про:
- скасування рішення № 46450072 від 12.04.2019 про державну реєстрацію речових прав із закриттям розділу і припиненням всіх речових права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324084600:00:015:0004.
- скасування рішення № 58828326 від 18.06.2021 про державну реєстрацію речових прав із закриттям розділу і припиненням всіх речових права на земельну ділянку з кадастровим номером 5323082600:00:006:0232.
2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1832/25; постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 14:30 11.11.2025.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 у справі №917/1832/25 було у задоволенні позовних вимог Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115) про скасування рішення №46450072 від 12.04.2019 про державну реєстрацію речових прав із закриттям розділу і припиненням всіх речових права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324084600:00:015:0004 та скасування рішення № 58828326 від 18.06.2021 про державну реєстрацію речових прав із закриттям розділу і припиненням всіх речових права на земельну ділянку з кадастровим номером 5323082600:00:006:0232 відмовлено повністю.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що матеріали справи не містять рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками та визнання недійсними і скасування державних актів на право постійного користування землею.
Крім того, відсутні докази добровільної відмови Відповідача від права постійного користування земельними ділянками, посвідченими відповідними державними актами і Позивач не надав доказів скасування у судовому порядку Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 2226048, виданого 10.06.2008, зареєстрованого за № 030854600002 та Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 228210, виданого 10.05.2011 зареєстрованого за № 532300003000001.
З огляду на те, що Державні акти на право постійного користування земельними ділянками не скасовані, право постійного користування спірними земельними ділянками не припинено, суд не вбачає порушень прав Позивача.
Як зазначено у правових позиціях, викладених в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справах № 910/15262/18, від 03.03.2020 № 910/6091/19 відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 у справі №917/1832/25, звернулося з апеляційною скаргою, якою просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким скасувати рішення № 46450072 від 12.04.2019 про державну реєстрацію речових прав із закриттям розділу і припиненням всіх речових права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324084600:00:015:0004 та скасувати рішення №58828326 від 18.06.2021 про державну реєстрацію речових прав із закриттям розділу і припиненням всіх речових права на земельну ділянку з кадастровим номером 5323082600:00:006:0232.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що:
6.1. Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.
У разі знищення об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості (у тому числі у зв'язку із зміною проектної документації на будівництво) або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об'єкта скасовується.
Таким чином, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на земельні ділянки за кадастровими номерами 5324084600:00:015:0004, 5323082600:00:006:0232, які сьогоднішній час мають інші кадастрові номера та перенесенні до архівного шару у ДЗК. Тому подальша реалізація права власності на ці земельні ділянки, не можлива у зв'язку з неможливістю реєстрації цих земельних ділянок за новими кадастровими номерами у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
6.2. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушеного права Позивача, оскільки неправильно визначив предмет спору та фактично не зрозумів зміст заявлених позовних вимог. Заявлений позов був спрямований не на припинення права постійного користування земельними ділянками, не на скасування державних актів на право постійного користування та не на встановлення підстав, передбачених статтями 141 Земельного кодексу України, а виключно на скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав № 46450072 від 12.04.2019 та № 58828326 від 18.06.2021 із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з припиненням існування об'єктів державної реєстрації.
Судом не враховано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5324084600:00:015:0004 та 5323082600:00:006:0232 були скасовані у Державному земельному кадастрі саме внаслідок їх поділу, у зв'язку з чим відповідні кадастрові номери набули статусу архівних, а земельні ділянки як об'єкти державної реєстрації припинили своє існування. У подальшому, після скасування незаконного поділу земельних ділянок у встановленому законом порядку, цим самим земельним масивам були присвоєні нові кадастрові номери та здійснено їх державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі. Водночас державна реєстрація речових прав на земельні ділянки з новими кадастровими номерами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не була проведена саме з тієї причини, що у Реєстрі прав продовжують існувати відкриті розділи та чинні записи про право власності на земельні ділянки з архівними кадастровими номерами.
6.3. Помилковим є також висновок суду про відсутність порушення прав Позивача, оскільки збереження у Державному реєстрі речових прав записів про право власності на земельні ділянки з архівними кадастровими номерами, які припинили існування внаслідок поділу, унеможливлює закриття відповідних розділів Реєстру та блокує державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з новими кадастровими номерами. Така ситуація фактично унеможливлює реалізацію права державної власності, має реальний і триваючий характер та не може вважатися відсутністю порушеного права.
Ототожнюючи вимоги про скасування рішень державного реєстратора з припиненням права постійного користування, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не врахував, що закриття розділів Державного реєстру речових прав у цьому випадку є виключно реєстраційною дією, спрямованою на усунення правової колізії між Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав та приведення Реєстру прав у відповідність до фактичного й юридичного стану об'єктів нерухомого майна, а не способом припинення речових прав землекористувача.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:
7. Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115) в межах встановленого апеляційним судом строку наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області по справі № 917/1832/25 в повному обсязі.
Відповідач, ознайомившись з апеляційною скаргою по справі, зазначає (повідомляє) про визнання відповідачем позовних вимог Позивача в повному обсязі по справі №917/1832/25.
Крім того, саме Відповідачем подавалась скарга на незаконні дії Розробника технічної документації, яка була задоволена і, в результаті, відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 48-ДКР «Про задоволення скарги державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» від 04.09.2024 № 337» скасовано державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в наслідок поділу, як такі що здійснені з порушенням вимог законодавства.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2025р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Мартюхіна Н.О.
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2025 апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 (повний текст підписано 09.12.2025) у справі №917/1832/25 залишено без руху
10. Після усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №917/1832/25 за апеляційною скаргою Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 (повний текст підписано 09.12.2025) та призначено розгляд апеляційної скарги на "10" лютого 2026 р. о 13:45 годин.
11. Враховуючи викладене в п.п.8,10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Мартюхіна Н.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами відеофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
13. У судовому засіданні 09.02.2026р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Уповноважений представник Відповідача у судове засідання також з'явився та підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
15. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 2226048, виданого 10.06.2008 Полтавською районною Державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030854600002 Підприємству Крюківської виправної колонії № 29 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області надано в постійне користування земельну ділянку площею 1805,50 га на території Рунівщинської сільської ради, кадастровий номер 5324084600:00:015:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.06.2022 власником цієї земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.
16. Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №228240, виданого 10.05.2011 Машівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №532300003000001 Підприємству Машівської виправної колонії № 9 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області надано в постійне користування земельну ділянку площею 2056,0600 га, розташованої в Полтавській області, Машівський район Кустолово-Суходільська сільська рада (за межами населеного пункту кадастровий номер 5323082600:00:006:0232, для ведення підсобного сільського господарства).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.06.2022 власником цієї земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.
17. Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» є правонаступником реорганізованих шляхом приєднання до нього державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 9)» та державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)». Відповідно до передавальних актів балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та зобов'язань Підприємство набуло право постійного користування земельними ділянками кадастровий номер 5324084600:00:015:0004 та кадастровий номер 5323082600:00:006:0232.
18. У лютому 2024 року Державне підприємство Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115») звернулося з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5324084600:00:015:0004 площею 1794,6233 га, 5324084600:00:015:0002 площею 8,1392 га та 5324083500:00:020:0316 площею 673,0395 га. За результатами розгляду цього клопотання 06.03.2024 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ № 7-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
19. У березні Відповідач звернувся з аналогічним клопотанням, за результатами розгляду якого видано наказ № 8-СГ від 11.04.2024 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
20. Приватне підприємство «Форас-Ленд» (далі - Розробник технічної документації) розробило технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5324084600:00:015:0004 та подано до державного кадастрового реєстратора в порушення статті 56 Закону України «Про землеустрій», якою визначено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок, для здійснення державної реєстрації новоутворених земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не надавало дозволу на поділ цієї земельної ділянки.
Також, аналогічна ситуація склалася з іншою земельною ділянкою з кадастровими номером 5323082600:00:006:0232. Відповідач замовив розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5323082600:00:006:0232 за результатами якої здійснено державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок у Державному земельному кадастрі без згоди та/або дозволу Головного управління Держгеокадасту у Полтавський області.
Внаслідок таких дій Розробника технічної документації, який діяв в межах укладеного договору з відповідачем, припинено існування земельних ділянок з кадастровими номерами 5324084600:00:015:0004 та 5323082600:00:006:0232 шляхом їх поділу. В подальшому, з метою відновлення порушених прав власника - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 26.09.2024, на підставі скарги Відповідача на дії розробника технічної документації наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру наказом № 48-ДКР «Про задоволення скарги державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» від 04.09.2024 № 337» скасовано державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в наслідок поділу, як такі що здійснені з порушенням вимог законодавства.
21. Спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного (далі - ЦК) та Земельного кодексів України (далі- ЗК), а також Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про Державний земельний кадастр».
VІ. Оцінка апеляційного суду:
22. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії висновку місцевого суду про безпідставність позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки через відсутність визначених Земельним кодексом України підстав для припинення права постійного користування на ці земельні ділянки у Відповідача, у світлі (ревізії) аргументу Апелянта-Позивача про безпідставність узалежнення можливості задоволення позову від обставин припинення/не припинення права постійного користування ділянками Відповідача (що не входить до предмету доказування у цій справі), адже мова йде про необхідність закриття розділів Державного реєстру речових прав (як реєстраційної дії), спрямованої на усунення колізії з Державним земельним кадастром.
23. У відповідності до приписів ст.ст.15,16 ЦК та ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) можливість задоволення позовних вимог передбачає необхідність доведення обов'язкових елементів: наявність та приналежність позивачеві захищувного суб'єктивного права бо легітимного інтересу (а), порушення (невизнання або оспорювання) цього права чи інтересу з боку визначеного Позивача (б) та належність і ефективність обраного способу судового захисту (в). Відсутність або недоведеність будь-якої з означених умов зумовлює відмову у позові.
24. Виходячи з наведеного у позовній заяві обґрунтування та міркувань, викладених в апеляційній скарзі, захищуваним суб'єктивним правом є право державної власності на відповідні земельні ділянки, зареєстроване за державою в особі Позивача на підставі саме оспорюваних рішень державного реєстратора, на які (ділянки) Відповідач має зареєстроване право постійного користування.
24.1. Факт наявності означених прав Позивача і Відповідача на вказані земельні ділянки підтверджується відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с.9,10), які за змістом ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» презюмуються достовірним. У межах цього провадження вказана презумпція наявності означених прав не оспорюється та, за твердженням Апелянта питання співвідношення речових прав Позивача і Відповідача (наявності або припинення підстав існування у останнього) взагалі не входить до предмету доказування.
24.2. З матеріалів справи не убачається і Позивачем не зазначається про піддання сумніву (скасування чи визнання недійсними) правових підстав ухвалення державним реєстратором відповідних рішень та реєстрації речових прав на вказані земельні ділянки чи незаконність формування таких земельних ділянок як об'єктів цивільних прав у розумінні ст.79-1 ЗК.
25. Виходячи зі змісту позовної заяви, яке в цій частині стверджуваних фактичних обставин відтворюється за змістом апеляційної скарги, порушення захищуваних Позивачем суб'єктивних прав останній пов'язує із розробленням ПП «Форас-Ленд» на замовлення Відповідача технічної документації щодо поділу земельних ділянок за відсутністю дозволу на такий поділ з боку Позивача, опосередкованих його рішенням про відмову у наданні такого дозволу, оформлених наказами від 06.03.2024 та 11.04.2024 відповідно.
25.1. За результатами розроблення технічної документації з поділу земельних ділянок відбулася державна реєстрація новоутворених земельних ділянок, а земельні ділянки, яких стосуються заявлені позовні вимоги набули статусу архівних.
25.2. У подальшому, за твердженням Позивача, за результатами розгляду скарги ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» на дії ПП «Форас-Ленд» наказом Держгеокадастру України №48-ДКР від 26.09.2024 скасовано державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок, як такі, що здійснені з порушенням.
26. Апеляційний суд відмічає, що всупереч вимог ст.ст.13,74 ГПК Позивачем до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження приведених у п.25 цієї постанови обставин, що об'єктивно унеможливлює їх оцінку в порядку ст.86 ГПК, а тому вказані відомості сприймаються як обставини, щодо яких не висловлювалося Відповідачем заперечень за змістом відзиву (а.с.20-21).
26.1. Разом із тим, викладені обставини не дозволяють суду з'ясувати і надати правову оцінку та навіть визначити чітко хронологічний момент здійснення і яким саме органом чи посадовою особою здійснено у Державному земельному кадастрі за відсутності дозволу на поділ земельних ділянок з боку Позивача державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок. Водночас, вочевидь, що ані хронологічно (реєстрація новоутворених земельних ділянок відбулася за твердженням Позивача після березня-квітня 2024), ані юридично така реєстрація об'єктивно не може бути причиною оспорюваних за позовними вимогами рішень державного реєстратора речових прав на земельні ділянки від 12.04.2019 та 18.06.2021.
26.2. І хоча за змістом позовної заяви Позивач окрім претензій щодо Відповідача як замовника технічної документації щодо поділу земельних ділянок на підставі договору (який до матеріалів справи також не надавався) вказує на протиправні дії ПП «Форс-Ленд», останній у якості відповідача не визнається, так само, як і не ініціюється залучення до участі у справі Держгеокадастру України, наказом якого відбулося скасування новоутворених земельних ділянок. Разом із тим, Відповідач не має і не міг мати (з огляду на похідний характер його речових прав на земельні ділянки) ніякого відношення до оспорюваних рішень державного реєстратора, якими підтверджувався статус державної власності за цими земельними ділянками, а тому Відповідач навіть не може ввжатися належним відносно заявлених позовних вимог, спрямованих під "гаслами" захисту інтересів держави на порушення останніх шляхом скасування рішень про реєстрацію права вланості за державою на земельні ділянки.
26.3. Позивач не надав до матеріалів справи доказів існування в Державному земельному кадастрі новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 5324084600:00:015:0001 (замість 5324084600:00:015:0004) та 5323082600:00:006:0265 (замість 5323082600:00:006:0232) та колізії із відомостями Державного реєстру речових прав через таке існування, зважаючи на одночасно стверджувану обставину скасування державної реєстрації означених земельних ділянок за наказом Держгеокадастру України №48-ДКР:
- колегія суддів звертає увагу, що встановлені ст.ст.13,14 ГПК принципи змагальності і диспозитивності унеможливлюють самостійний збір судами доказів в обґрунтування сформульованих вимог;
- у будь-якому разі, за логікою причинно-наслідкових зв'язків стверджувана Позивачем колізія між відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно могла виникнути не через оспорювані у цій справі рішення державного реєстратора, які хронологічно передували діям Відповідача і ПП «Форс-Ленд», законність яких заперечується Позивачем.
27. З урахуванням викладеного у п.п.25 і 26 цієї постанови колегія апеляційного суду про недоведеність порушення прав чи інтересів Позивача внаслідок прийняття державним реєстратором спірних рішень (елемент (б), визначений п.23 цієї постанови), і неналежність визначення Відповідача відносно сформульованих позовних вимог, а оцінюючи належність і ефективність обраного способу судового захисту, апеляційний суд відмічає, що хоча і ст.ст. 14 та 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказують про можливість ухвалення судом рішення про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, однак:
- це не звільняє Позивача від обов'язку доведення факту порушення оспорюваними рішеннями його прав (навпаки, означені рішення підтверджують такі права) саме у розрізі матеріально-правових відносин з визначеним Відповідачем (між тим, Апелянт не заперечує наявності у нього права постійного користування);
- Позивачем не тільки не висувається жодної позовної вимоги щодо захищуваного майнового (речового) права на земельній ділянки до Відповідача, але й фактично шляхом подання цього позову переслідується мета приведення у відповідність опосередкованих правомірними діями державного реєстратора з ухвалення спірних рішень відомостей Державного реєстру речових прав до відомостей Державного земельного кадастру (існування яких не доведено доказово), що з'явились внаслідок стверджуваного Позивачем (і нібито усунутого) порушення;
- міркування доцільності коригування належних і правомірних (за відсутністю доказів іншого) відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (доказів відмови у зміні яких для усунення стверджуваної Позивачем колізії також до справи не надано) з метою їх «підлаштування» під результати незаконного поділу земельних ділянок (а не навпаки - усунення таких результатів незаконного поділу) не узгоджуються із приписами ч.1 ст.2 ГПК, адже суд покликаний забезпечувати справедливе вирішення спору по суті певного права, а не виступати джерелом продукування технічних інструментів (у вигляді рішення) для формального отримання бажаного змісту відомостей Державного реєстру.
28. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат зумовлює віднесення на рахунок Апелянта його судових витрат, пов'язаних із апеляційним переглядом. Інших судових витрат згідно вимог ст.124 ГПК не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 (повний текст підписано 09.12.2025) у справі №917/1832/25 залишити без задоволення.
2. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 (повний текст підписано 09.12.2025) у справі №917/1832/25, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови.
Резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2025 (повний текст підписано 09.12.2025) у справі №917/1832/25 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцької міської ради, Полтавська область.
4. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5.Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2026р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.О. Мартюхіна