ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 лютого 2026 року Справа № 924/1171/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
органу прокуратури - Казнодій С.Д.;
позивача - не з'явився;
відповідача-1 - Когут І.А. (в режимі відеоконференції);
відповідача-2 - Несторук О.С. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року (повний текст складено 26.03.2025) у справі №924/1171/24 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради
до Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"
про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення безпідставно набутих коштів
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2025 у справі №924/1171/24 позов Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради до Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення безпідставно набутих коштів, задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду №6 від 01.09.2023 до договору №22100441 від 04.01.2023, укладену між Хмельницьким університетом управління та права імені Л. Юзькова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут".
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Хмельницької обласної ради грошові кошти у розмірі 55937,37 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору №22100441 від 04.01.2023.
Присуджено до стягнення з Хмельницького університету управління та права імені Л. Юзькова на користь Хмельницької обласної прокуратури 3028,00 грн витрат по оплаті судового збору.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Хмельницької обласної прокуратури 3028,00 грн витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/1171/24 у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2025 у справі №924/1171/24. Призначено справу №924/1171/24 до розгляду на 14.07.2025 об 11:30 год.
Окружна прокуратура міста Хмельницького у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
11 липня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Хмельницькенергозбут" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі №924/1171/24 за апеляційною скаргою ТОВ "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 10.07.2025 №01-05/352 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Саврія В.А. у період з 12.06.2025 по 18.07.2025 включно, призначено заміну судді-члена колегії у справі №924/1171/24.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №924/1171/24 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 справу №924/1171/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі №924/1171/24 клопотання ТОВ "Хмельницькенергозбут" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №924/1171/24, відкрите за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
08.12.2025 від Окружної прокуратури міста Хмельницького надійшло клопотання про відновлення провадження у справі у зв'язку із винесенням 21.11.2025 постанови Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 24.12.2025 №01-05/982 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Павлюк І.Ю. у період з 22.12.2025 по 02.01.2026 включно, призначено заміну судді-члена колегії у справі №924/1171/24.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 у справі №924/1171/24 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2025 прийнято справу №924/1171/24 до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. Поновлено апеляційне провадження у справі №924/1171/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09 лютого 2026 року об 12:00 год. Запропоновано сторонам по справі надати апеляційному господарському суду письмові пояснення по справі з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 від 21.11.2025 в строк до 09.01.2026.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор та представник відповідача-2 повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї; представник відповідача-1 підтримує вимоги та доводи апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 1.7 статуту Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова, затвердженого розпорядженням голови Хмельницької обласної ради 07 травня 2019 року №70/2019-о, університет є бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок коштів обласного бюджету, і є неприбутковою організацією.
12 грудня 2022 року Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2022-12-12-012685-a про закупівлі товару за кодом ДК021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія).
Переможцем закупівлі визнано ТОВ "Хмельницькенергозбут", з ціновою пропозицією 1 368 800,00 грн.
04.01.2023 між ТОВ "Хмельницькенергозбут" (постачальник/відповідач-2) та Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова (споживач/відповідач-1) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №22100441 (далі - договір), згідно з п. 2.1 якого постачальник продає споживачу з 01.01.2023 до 31.12.2023 товар "Електрична енергія" (код за ДК 021:2015:09310000-5) - Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1. договору ціна цього договору становить 1368800,00 грн. (один мільйон триста вісімдесят тисяч вісімсот грн., 00 коп.) в т. ч. ПДВ - 228133,33 грн. (двісті двадцять вісім тисяч сто тридцять три грн., тридцять три коп.).
Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2. договору).
В п. 5.4. договору зазначено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника.
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов'язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.
Згідно п. 5.5. на виконання пп. 2 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару без врахування тарифів та встановлення щомісячної ціни поставки товару без врахування тарифів здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).
Відповідно до п. 5.5.1. договору, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред'явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу. Документ, що надається Учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату або місяць укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту https://www.oree.com.ua/. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.
У випадку, якщо коливання ціни на ринку товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно базової ціни товар, сторони, керуючись пп. 5 п. 19 ст. Особливостей, дійшли згоди, що вартість товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку (п. 5.6. договору).
Відповідно до п. 5.7. договору на виконання пп. 7 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку змінисередньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором. Зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" відбувається в порядку передбаченому п.п. 5.5.1 цього договору.
Зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.5-5.7 договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору (п. 5.8. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору, останній набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Істотні умови договору закріплені в п. 13.5. договору.
Згідно з п. 13.6. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін здійснюється згідно п.п. 5.5.1 договору;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Внесення таких змін здійснюється згідно п. 5.6 договору;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовується в договору про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно п. 5.7. договору;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону. Внесення таких змін здійснюється згідно п. 13.2 договору.
Відповідно до п. 15.1. договору, невід'ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.
У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція постачальника сторони погодили: загальний обсяг електричної енергії - 232000 кВт/год; загальна вартість договору - 1368800,00 грн; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу за кВт/год - 3,3066 грн, тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564 грн, базова ціна товару, без ПДВ, з тарифом на передачу - 4,91666 грн.
В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткові угоди №1 від 12.04.2023, №2 від 13.04.2023, №3 від 08.06.2023, №4 від 15.08.2023, №9 від 28.12.2023, №10 від 11.01.2023, №11 від 12.01.2024, №12 від 26.02.2024, які були пов'язані з зміною тарифів на розподіл та передачу електроенергії згідно постанов НКРЕКП; умовами продовження договору в обсязі, що не перевищує 20% на наступний рік; зменшенням обсягів фінансування замовника та відповідно, зменшенням обсягів закупівлі.
16.08.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №5, якою у зв'язку із збільшення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), додаток №1 (Комерційна пропозиція) до договору №22100441 від 04.01.2023 викладено в новій редакції. Додаткову угоду №5 від 16.08.2023 укладено на підставі листа-повідомлення ТОВ "Хмельницькенергозбут" від 04.08.2023 №992, в якому зазначено, що у відповідності до довідки, виданої Хмельницькою торгово-промисловою палатою №22-05/761 від 01.08.2023 та даними з ДП "Оператор ринку", зокрема інформації з офіційного сайту https://www.oree.com.ua/, середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) складала за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 3 466,83 грн/МВт*год та з 01.07.2023 по 31.07.2023 - 3 669,87 грн/МВт*год, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу на перед" за період з 04 січня 2023 р. по 31.07.2023 збільшилась на 5,86%. Згідно Комерційної пропозиції ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл становить 3,50037 грн.
01.09.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №6, якою у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), додаток №1 (Комерційна пропозиція) до договору № 22100441 від 04.01.2023 викладено в новій редакції. Додаткову угоду від 01.09.2023 №6 укладено на підставі листа-повідомлення ТОВ "Хмельницькенергозбут" від 01.09.2023 №1105, в якому зазначено, що у відповідності до довідки, виданої Хмельницькою торгово-промисловою палатою № 22-05/895 від 30.08.2023 та даними з ДП "Оператор ринку", зокрема інформації з офіційного сайту https://www.oree.com.ua/. При укладенні додаткової угоди сторони керувалися ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п.п. 2 п. 19 Постанови КМУ №1178. Згідно Комерційної пропозиції ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл становить 3,97012 грн.
Хмельницьким університетом управління та права імені Л. Юзькова з початку дії оскаржуваної додаткової угоди №6 по кінець строку дії договору закуплено 99 234 кВт/год електроенергії та сплачено ТОВ "Хмельницькенергозбут" 753 045, 82 грн з ПДВ.
На переконання прокуратури, за результатами виконання договору з врахуванням додаткової угоди №6, якою було збільшено вартість електроенергії, ТОВ "Хмельницькенергозбут" безпідставно отримало від університету кошти у сумі 55937,37 грн.
Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Хмельницької обласної ради (лист №55-4174 вих-24 від 27.06.2024) з приводу наміру вжиття заходів, спрямованих на визнання недійсним правочину та стягнення надмірно сплачених коштів.
Листом від 04.07.2024 №870/01-11 Хмельницька обласна рада повідомили прокуратуру що із відповідною позовною заявою до суду звертатися не буде і не заперечує щодо представництва інтересів ради в суді.
Листом №55-1420-24 від 19.09.2024 Окружна прокуратура міста Хмельницького, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила Хмельницьку обласну раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення до суду із вказаним позовом в її інтересах.
Враховуючи викладене та посилаючись на те, що укладена додаткова угода №6 від 01.09.2023 до договору підлягає визнанню недійсною, оскільки суперечить вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а безпідставно отримані кошти мають бути стягнуті на користь Хмельницької міської ради в дохід місцевого бюджету, звернувся до суду з даним позовом.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані прокурором документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).
З матеріалів справи стверджується, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі №UA-2022-12-12-012685-а 04.01.2023 між ТОВ "Хмельницькенергозбут" та Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №22100441.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.
Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.
Як встановлено судами обох інстанцій, у додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція постачальника сторони погодили: загальний обсяг електричної енергії - 232000 кВт/год; загальна вартість договору - 1368800,00 грн; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу за кВт/год - 3,3066 грн, тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564 грн, базова ціна товару, без ПДВ, з тарифом на передачу - 4,91666 грн.
16.08.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №5, якою у зв'язку із збільшення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), додаток № 1 (Комерційна пропозиція) до договору № 22100441 від 04.01.2023 викладено в новій редакції. Зокрема, згідно Комерційної пропозиції ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл становить 3,50037 грн.
Після укладення додаткової угоди №6 від 01.09.2023 сторонами змінено умови договору про постачання електричної енергії споживачу №22100441 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год. з 3,50037 грн до 3,97012 грн (без врахування тарифів та ПДВ).
За змістом спірної додаткової угоди №6 від 01.09.2023 зміни в договір вносились з урахуванням ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п.п. 2 п. 19 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі". Крім того, в угоді зазначено, що вказане підняття зумовлене збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" у серпні 2023 року порівняно з липнем 2023 року на 13,42%, що підтверджується довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 №22-05/895 та даними оператора ДП "Оператора ринку".
Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з ч. 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема,
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 2), аналогічне положення міститься і в п. 13.6 договору.
- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку (п.5); аналогічне положення міститься і в п.13.6 договору.
- зміни, зокрема, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.7); аналогічне положення міститься і в п.13.6 договору.
24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №922/433/22, від 01.10.2024 у справі №918/779/23, від 06.02.2025 у справі №910/5182/24, від 18.02.2025 у справі №925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10 %.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
У постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Так, у пунктах 205-207 постанови у справі №920/19/24 від 21.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду зроблено наступні висновки щодо застосування норм матеріального права (пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"):
- зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
- зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
- виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить містити достатнє обгрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.
Саме така позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19 від 16.02.2021 у справі №910/6790/18.
Під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (постанови Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі №903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Крім того, виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Системний аналіз положень ст. 652 ЦК України у поєднанні з положеннями ст. 651 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобіганням ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
Існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Суд приймає до уваги, що за даними офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у період з дати укладання останньої додаткової угоди №5 (16.08.2023) по дату укладання спірної додаткової угоди №6 (01.09.2023) ціна на електричну енергію не зростала, а навпаки, спадала (станом на 16.08.2023 ціна становила 4067,65 грн/мВт/год; станом на 01.09.2023 ціна становила 3753,44 мВт/год), що підтверджується витягом з посиланням на дані сайту https://www.oree.com.ua/).
Крім того, відсутність росту та навпаки, спадання ціни на електроенергію у зазначений період, також підтверджується отриманою на запит Окружної прокуратури міста довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/797 від 01.07.2024.
Суд відмічає, що вказане підвищення ціни суперечить вимогам п. 5.5.1. договору: відсутність росту середньозваженої ціни на електроенергію у період між датою укладання додаткової угоди та останньої її зміни; ринкову ціну, запропоновану постачальником на товар для укладання додаткової угоди №6, споживачем прийнято у термін більше 5 днів відносно дати її укладання (сторонами для підняття ціни прийнято дані щодо її коливання у період липня-серпня), що також суперечить вимогами статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Колегія суддів зазначає, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Відтак, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2023, відповідач-2 взяв на себе зобов'язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.
При цьому, будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20).
З огляду на викладене, обставини справи можуть свідчити про те, що ТОВ "Хмельницькенергозбут", бажаючи перемогти у відкритих торгах, могло навмисно занизити пропоновану ціну електричної енергії, а після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод.
Відповідач-2 не міг не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії (тобто постійне коливання цін на електричну енергію, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими).
Із урахуванням викладеного, суд зазначає, що надані відповідачем-2 позивачу документи не містять інформації про коливання цін на електроенергію в сторону її збільшення станом на момент укладення договору та звернення товариства щодо внесення змін до договору, а також на момент підписання оспорюваної додаткової угоди №6. Також вони не відображають ситуацію щодо коливання ціни на електроенергію в сторону її зростання з моменту підписання договору з урахуванням додаткової угоди №5 та до моменту підписання додаткової угоди №6.
Окрім того, лист ТОВ "Хмельницькенергозбут" від 01.09.2023 не містить обґрунтувань, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало вочевидь невигідним. Продавцем також не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), та не мотивовано саме таке підвищення ціни.
Оскільки ТОВ "Хмельницькенергозбут" при укладенні додаткової угоди №6 від 01.09.2023 змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказана додаткова угода суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, сторонами, всупереч інтересам держави, без будь-яких належних на те правових підстав, в порушення норм законодавства та положень укладеного договору, укладено спірну додаткову угоду №6, якою збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
Такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.
Верховний Суд, розглядаючи подібні спори (постанова від 28.09.2023 у справі №927/56/23), зазначає про те, що право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону.
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що додаткова угода №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак остання відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.
Щодо посилань скаржника на "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, суд зазначає таке.
Згідно з пп. 2 п. 19 Особливостей (в редакції на час укладення спірної додаткової угоди) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Водночас згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі №920/19/24, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже в будь-якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, суд зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі №918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.
Слід також звернути увагу, що 10% обмеження ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі) та загальне обмеження збільшення ціни до 50% від первісної ціни договору було введено в дію лише Постановою КМУ №1067 від 01.09.2025, яка набрала чинності 04.09.2025.
Щодо вимоги про стягнення 55937,37 грн з відповідача-2, то суд зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Хмельницьким університетом управління та права імені Л. Юзькова за період, що обрахований з початку дії оскаржуваної додаткової угоди №6 по кінець строку дії договору закуплено 99 234 кВт/год електроенергії та сплачено ТОВ "Хмельницькенергозбут" 753 045, 82 грн з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, у період вересень-грудень 2023 року відповідач-1 спожив 64 234 кВт/год. електричної енергії та розраховувався із постачальником по ціні 6,218160 грн/кВт/год. без ПДВ, а у січні 2024 року спожив 35 000 кВт/год. електричної енергії, із врахуванням змінених нових тарифів - по ціні 6,517740 грн/кВт/год. без ПДВ.
Враховуючи недійсність додаткової угоди №6 від 01.09.2023 ціна за одиницю товару регулюватиметься умовами попередньої додаткової угоди №5 від 16.08.2023, якою було встановлено ціну за 1 кВт/год в розмірі 5,748410 грн/кВт/год без ПДВ.
Таким чином, за 64 234 кВт/год університет мав би заплатити 443 092,03 грн з ПДВ (64 234 х 5,74841 = 369 243,36 грн без ПДВ, 369 243, 36 + (369 243,36 х 20%) = 443 092,03 грн з ПДВ); за 35 000 кВт/год. університет мав би заплатити 254 016,42 грн з ПДВ (35 000 х (5,74841 + 0,2996) = 211 680,35грн без ПДВ, 211 680, 35+ (211 680,35 х 20%) = 254 016,42 грн. з ПДВ). Разом 697 108,45 грн. з ПДВ (443 092,03 + 254 016,42).
Різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ "Хмельницькенергозбут" за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткової угоди, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до договору №22100441 про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2023 та додаткової угоди №5 від 16.08.2023 без урахування оспорюваної додаткової угоди №6 від 01.09.2023, становить 55937,37 грн (753045,82 грн - 679108,45 грн).
Враховуючи те, що замовниками закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" є підприємства, установи, організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення спірної додаткової угоди понесла саме Хмельницька обласна рада, оскільки остання є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій по управлінню коштами Хмельницького університету управління та права імені Л. Юзькова.
Таким чином, грошові кошти в сумі 59683,74 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-2, а тому останній зобов'язаний їх повернути, що відповідає нормам статей 216, 1212 ЦК України.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині висновків про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цій справі, суд зазначає, що скаржник не навів в апеляційній скарзі доводів щодо незгоди із рішенням суду в цій частині, враховуючи приписи ст. 269 ГПК України та вище наведені обставини справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для виходу за межі доводів та вимог скарги, а тому переглянув рішення суду тільки щодо суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року у справі №924/1171/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "10" лютого 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Миханюк М.В.