Справа № 991/9910/25
Провадження 1-кп/991/121/25
10 лютого 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
його захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13
захисника обвинуваченого ОСОБА_14 ОСОБА_15
представника потерпілого ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 про виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8 з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000137 від 21.02.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
І. Історія провадження
26.09.2025 до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52020000000000137 від 21.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
У результаті проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.09.2025 справу передано до провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.09.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 02.12.2025 було постановлено у вказаному кримінальному провадженні (1) призначити судовий розгляд, (2) судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні, а також (3) здійснювати спеціальне судове провадження відносно обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_11 .
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 02.12.2025
для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
06.02.2026 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 надійшло клопотання про виділення з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000137 від 21.02.2020, матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8 .
ІІ. Обґрунтування заявленого прокурором клопотання
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що 20.01.2026 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 надійшло клопотання про укладення угоди про визнання винуватості.
За результатами розгляду вказаного клопотання сторони дійшли домовленості про укладення угоди на умовах, визначених сторонами, та 06.02.2026 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №52020000000000137 від 21.02.2020.
З огляду на положення ч.8 ст.469 КПК України наведене є підставою для виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
ІІІ. Позиції учасників судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора. Підтвердили досягнення згоди та зазначили, що угода про визнання винуватості вже укладена. Захисник ОСОБА_9 додатково звернув увагу, що відповідне клопотання було надіслане прокурором завчасно, у зв'язку з чим було наявне для ознайомлення у відповідному особистому кабінеті учасників справи, зареєстрованих в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_13 , заперечував проти задоволення вказаного клопотання. Стверджував, що у разі затвердження судом клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження суд фактично буде позбавлений можливості відмовити у затвердженні відповідної угоди в подальшому. На думку сторони захисту, першочергово мають бути вирішені питання по суті кримінального провадження, і лише після цього - розглядатись питання щодо виділення матеріалів та зупинення провадження. Захисник ОСОБА_12 підтримав позицію захисника ОСОБА_13 ..
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , та захисник обвинуваченого ОСОБА_14 , адвокат ОСОБА_15 , просили відкласти розгляд вказаного клопотання з огляду на необхідність ознайомлення зі змістом клопотання та формування відповідної правової позиції.
Обвинувачений ОСОБА_10 повідомив про неможливість зазначення правової позиції з огляду на відсутність його захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_18 , в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила відкласти проведення судового засідання з огляду на перебування в цей день і час на церемонії поховання.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання від 10.02.2026, колегія суддів дійшла висновку, з огляду на імперативність положень ч. 8 ст. 469 та ч. 3 ст. 474 КПК України, про можливість здійснювати розгляд вказаного клопотання стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 без участі захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_18 .
IV. Оцінка та мотиви суду
Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи заявленого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 5 ст. 469 КПК України).
За змістом ч. 8 ст. 469 КПК України у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма обвинуваченими, угода може бути укладена з одним з обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи, з якою досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
Тобто у цьому випадку підставою для виділення матеріалів щодо одного або декількох обвинувачених у окреме провадження є лише факт досягнення згоди щодо укладення угоди.
Судом встановлено, що між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 досягнуто згоди та 06.02.2026 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №52020000000000137 від 21.02.2020, що сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_8 також підтвердила у судовому засіданні.
Положення чинного КПК України не містять вимог до такої згоди. Тому, на думку суду, наведеного достатньо для висновку про досягнення згоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 .
Згідно з ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.
У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (ч. 3 ст. 217 КПК України).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 217 КПК України та ч. 8 ст. 469 КПК України виділення матеріалів можливе, якщо воно не впливає на повноту й об'єктивність судового розгляду щодо інших обвинувачених.
Окрім того, суд додатково зазначає, що питання про виділення матеріалів кримінального провадження може бути розглянуте без участі захисника, оскільки вирішення цього питання не передбачає безпосереднього розгляду обвинувачення по суті, оцінки доказів чи прийняття рішень, які безпосередньо впливають на права обвинувачених щодо реалізації права на захист. Виділення матеріалів у окреме провадження є процесуальним рішенням, спрямованим на забезпечення ефективності та оперативності судового розгляду, і саме по собі не створює для обвинувачених жодних негативних наслідків. Імперативність положень ч. 8 ст. 469 КПК України встановлює обов'язковість, а не факультативність відповідної процесуальної дії - виділення матеріалів в окреме провадження.
На переконання суду, з огляду на позиції сторін, а також характер та стадію судового провадження, виділення матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_8 не перешкоджатиме здійсненню правосуддя відносно інших обвинувачених і не обмежить їхніх прав.
Суд зазначає, що право обвинуваченого визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та укласти угоду про визнання винуватості передбачене чинним кримінальним процесуальним законодавством і може бути реалізоване ним вільно, відповідно до принципу диспозитивності. Невизнання вини іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, а також їх незгода з досягненням такої згоди іншими обвинуваченими, не є обставинами, які можуть перешкоджати чи ускладнювати реалізацію права особи на укладення угоди про визнання винуватості у виділеному кримінальному провадженні.
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту щодо неознайомлення з клопотанням, оскільки сторона захисту мала можливість ознайомитися з ним завчасно, зокрема за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», а його зміст був оголошений прокурором під час судового засідання.
Таким чином, оскільки згоду щодо укладення угоди досягнуто не з усіма обвинуваченими, а лише з ОСОБА_8 , згідно з положеннями ч. 8 ст. 469 КПК України наявні підстави для виділення в окреме провадження матеріалів за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Вказане відповідає процесуальному порядку укладення й розгляду угод про визнання винуватості та забезпечує розумні строки судового розгляду.
З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 про виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8 слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.217, 334, 369, 372, 376, ч. 1 ст. 392 КПК України, суд
постановив:
1. Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 про виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8 - задовольнити.
2. Виділити з кримінального провадження №52020000000000137 від 21.02.2020 в окреме провадження матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3. Виділене провадження передати до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду Управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для виконання вимог статті 35 КПК України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3