Справа № 712/17022/25
Провадження № 2-адр/712/1/25
30 січня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,
У провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Соснівським районним судом м. Черкаси 09.01.2026 ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі та стягнуто із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 484 грн 48 коп.
Представником позивача Накоп'юком Я.В. 12.01.2026 до суду подано заяву (надійшла 20.01.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у розмірі 6 500 грн.
На підтвердження розміру витрат заявник подає докази про те, що 11.12.2025 між ним та АО «Право, бізнес і фінанси» укладено договір про надання правової допомоги № 294-12, яким погоджено вартість однієї години роботи адвоката - 1 000,00 грн, а також вартість представництва інтересів у суді за одне судове засідання - 2 000,00 грн.
Також заявник посилається на акт виконаних робіт (наданих послуг) № 294-12/01 від 12.01.2026, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 6 500,00 грн, зокрема: консультація (30 хв), складання позовної заяви (4 год) та представництво інтересів у судовому засіданні 05.01.2026 (2000,00 грн). Зазначає, що умовами акта передбачено оплату в розмірі 100 % протягом 30 календарних днів з моменту його складення, а витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи сплачені вони фактично, чи лише підлягають сплаті.
Представником відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подавалося.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2026 вищезазначену заяву прийнято до розгляду та вирішено провести її розгляд без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази на підтвердження вимог позивача про відшкодування судових витрат суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 2-3 ст. 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Оскільки за наслідками розгляду справи по суті позовні вимоги були задоволені судом в повному обсязі, то витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Натомість оцінюючи розмір заявлених стороною позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.
Позивач просив компенсувати йому за рахунок державних асигнувань відповідача витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 6 500 грн.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
На підтвердження розміру витрат позивач подав докази, з яких убачається, що 11.12.2025 між ним та АО «Право, бізнес і фінанси» укладено договір про надання правової допомоги № 294-12, яким погоджено вартість 1 години роботи адвоката - 1 000,00 грн, а також вартість представництва інтересів у суді за одне судове засідання - 2 000,00 грн. Також надано акт виконаних робіт (наданих послуг) № 294-12/01 від 12.01.2026, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 6 500,00 грн, зокрема: консультація (30 хв), складання позовної заяви (4 год) та представництво інтересів у судовому засіданні 05.01.2026 (2 000 грн), а також рахунок на оплату за юридичні послуги на суму 6 500 грн.
Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критеріїв співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 5, 7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також слід звернути увагу на положення ч. 9 ст. 139 та ч.1 ст. 133 КАС України, якими встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо. Суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат.
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій, які обумовили витрати адвокатом його робочого часу: консультація (30 хв); складання позовної заяви (4 год); представництво інтересів клієнта в суді (2 000 грн).
Разом із тим, оцінюючи співмірність заявлених витрат у сумі 6 500 грн з огляду на характер та складність цієї справи, суд виходить з такого.
Спір стосувався оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та був розглянутий судом першої інстанції у розумні строки, без необхідності здійснення значної кількості процесуальних дій, збору та аналізу великого обсягу доказів. Матеріали справи не свідчать про наявність у ній складних питань права або факту, вирішення яких потребувало б істотних витрат часу представника позивача.
З огляду на вказане та зі змісту матеріалів справи суд дійшов висновку, що обсяг фактично необхідних та неминучих витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є меншим за заявлений.
Водночас суд бере до уваги, що представником відповідача клопотання про зменшення витрат не заявлялося. Однак відсутність такого клопотання не позбавляє суд обов'язку перевірити заявлені витрати на відповідність критеріям реальності, необхідності, розумності та пропорційності з урахуванням конкретних обставин справи, оскільки компенсація судових витрат має відповідати засадам справедливості й співмірності.
З огляду на викладене, беручи до уваги предмет та складність спору, обсяг наданих послуг, тривалість судового розгляду, а також критерії реальності та розумності витрат, суд доходить висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню на суму 3 000 грн, яка є співмірною та пропорційною обсягу фактично необхідної правничої допомоги у цій справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 132-134, 139, 252, 255 КАС України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накоп'юка Ярослава Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30.01.2026.
Суддя В.О. Пономар