Справа № 357/20974/25
3/357/521/26
09.02.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:дані відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 21.11.2025 року о 02 годині 45 хвилини, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, по Фастівська, б. 23, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mazda СХ-9, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку на місці зупинки, або у медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за адресою проживання, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1
ОСОБА_1 надіслав через канцелярію Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що працівники поліції безпідставно зупинили його транспортний засіб та не роз'яснили причину запинки згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки він правил дорожнього руху не порушував. Крім того у своєму клопотанні посилався на те, що відеозапис складається із трьох частин, що є порушенням п. 5 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яка затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026. Звернув увагу суду на те, що працівники поліції направляли його не до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя дослідивши клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).
Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння у тому числі алкогольного.
Отже, суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 , в порушенні п. 2.5. Правил дорожнього руху доводиться матеріалами адміністративної справи, а саме:
- відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.11.2025 серії ЕПР1 № 519053;
- копію листа генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» Н. Головенко від 19.12.2023 № 03-05/2525;
- копію листа головного лікаря КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_2 від 25.07.2025 №375;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан сп'яніння;
- переглянутим в судовому засіданні диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З переглянутого відеозапису вбачається, що 21.11.2025, о 02 год. 45 хв., працівниками поліції був зупинений транспортний засіб марки Mazda СХ-9, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На запитання ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що причина зупинки полягає у тому, що останній керував транспортним засобом у період комендантської години, що чітко чути на відеозаписі із нагрудної камери.
Таким чином, вбачається, що зупинка автомобіля відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Водію було роз'яснено, що зупинка автомобіля обумовлена порушенням останнім умов комендантської години.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.
Як зазначено у п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (далі Порядок № 573), під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно п. 16 Порядку № 573 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, серед іншого: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух в комендантську годину.
Працівниками поліції у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Після цього останньому у встановленому законом порядку було спочатку запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на що ОСОБА_1 відмовився. Згодом працівниками поліції було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 знову відмовився та працівниками поліції було виписано відповідне направлення, яке міститься в матеріалах справи та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Поряд з цим, суддя критично оцінює доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що його направили не до найближчого медичного закладу, оскільки на відео не зафіксовано того, що він бажав пройти огляд саме в найближчому закладі, адже протягом всього часу спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 жодного разу не висловив бажання взагалі пройти огляд саме в найближчому медичному закладі. Окрім того, заклад охорони здоров'я КНП «Сквирська районна лікарня» входить до переліку закладів, котрим надано право проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння. Отже, з відеозапису з місця події слідує, що поведінка ОСОБА_1 була направлена саме на уникнення від відповідальності, а не бажання проти огляд на стан алкогольного сп'янінняна місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі.
Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо порушення працівниками поліції п. 5 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яка затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 щодо неповної відеофіксації, суддя зазначає наступне, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519053 зазначено, що відеофіксація велася на боді камеру Моторола 476434 та відео реєстратор 70 mai. З переглянутого в судовому засіданні диску, який долучений до матеріалів справи, вбачається, що відеозапис проводився працівниками поліції з моменту зупинки транспортного засобу а саме: Clip. 0 починає фіксувати о 02 год. 45 хвилин на боді камеру №476434 і відеофіксація закінчується Clip. 0 о 03 год. 19 хв., а Clip. 1 починає відео на боді камері №476434 о 03 год. 19 хв. та закінчує відеофіксацію о 03 год. 26 хв. Clip. 2 показує відео з відео реєстратора 70 mai про факт керування та зупинення транспортного засобу. Враховуючи наведене, суддя вважає, що відеорестрація події була проведена із дотриманням вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, тобто відеозйомка проводилася безперервно з її початку та до завершення.
Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 не дотримався Правил дорожнього руху, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та достовірністю один одного.
Обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі…
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім цього, згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, статтями 130 ч. 1, 221, 284, 40-1 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС