Романівський районний суд Житомирської області
279/6823/25
Іменем України
11 лютого 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2025 року акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 29 березня 2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2001279021701 за яким останньому надано кредит у сумі 5046,00 горн.
Крім цього 23 лютого 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 1002100919701 за яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 19057,00 грн.
Посилаючись на те, що відповідач умови укладених договорів не виконує, позивач просить стягнути з нього заборгованість, яка утворилась станом на 3 червня 2025 року, в сумі 35337,95 грн, в тому числі: заборгованість за кредитним договором №2001279021701 - 7843,44 грн, з яких заборгованість за кредитом - 5045,69 грн, заборгованість за процентами - 2797,75 грн; заборгованість за кредитним договором № 1002100919701 -27494,51, з яких заборгованість за кредитом - 19075,00 грн, заборгованість за процентами - 4,89 грн, заборгованість за комісією - 8432,62 грн.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
Судом встановлено, що 29 березня 2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання останнім заяви №2001279021701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого позичальник отримав кредит в у вигляді кредитного ліміту встановленого на банківську карту, видану на імя ОСОБА_1 в розмірі 30000,00 грн, погодили річну процентну ставку в розмірі 47,88%.
Крім цього, відповідач ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його власноручний підпис.
Згідно виписки по особовому рахунку відповідача за період з 29 березня 2019 року по 3 червня 2025 року ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором №2001279021701 від 29 березня 2019 року перед АТ «ПУМБ» станом на 3 червня 2025 року становить 7843,44 грн, в тому числі: заборгованість по сумі кредиту - 5045,69 грн, заборгованість по процентах - 2797,75 грн.
23 лютого 2022 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання останнім заяви № 1002100919701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 19057,00 грн.
У заяві № 1002100919701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач (клієнт) просив надати споживчий кредит на наступних умовах: сума 19057,00 грн; строк 24 місяців; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22%; розмір процентної ставки 0,010% річних; видача кредиту шляхом банківського переказу.
Також у заяві вказано, що ОСОБА_1 підписанням даної заяви беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (далі ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.
Крім цього, відповідач ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його власноручний підпис.
Згідно платіжної інструкції №TR.56225323.52069.8810 від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти по договору № 002100919701 від 23 лютого 2022 року. Зазначене також підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 23 лютого 2022 року по 3 червня 2025 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1002100919701 від 23 лютого 2022 року перед АТ «ПУМБ» станом на 3 червня 2025 року становить 27494,51 грн, в тому числі: заборгованість по сумі кредиту - 19057,00 грн, заборгованість по процентам - 4,89 грн, заборгованість по комісії - 8432,62 грн.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положень статті 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У матеріалах справи міститься копія платіжної інструкції та виписки по особових рахунках відповідача, що підтверджує надання кредитних коштів останньому по кредитних договорах, та відповідає способу надання споживчого кредиту, що був обраний ним при підписанні заяв.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами укладено договір у письмовій формі, в якому зазначено розмір та умови надання кредиту, його повернення.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що відповідачем не виконувалися належним чином умови укладеного між сторонами договору, у результаті чого у нього виникла вищевказана заборгованість перед позивачем.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Правилами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
ОСОБА_1 , не виконуючи умови договорів шляхом не сплати обумовлених коштів у встановлений строк, порушив вимоги статті 530 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем розрахунки заборгованості не спростовані, доказів належного виконання зобов'язань за договорами не надано.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитами, процентами, є правомірними та підлягають задоволенню, а саме за кредитним договором №2001279021701 - 7843,44 грн, з яких заборгованість за кредитом - 5045,69 грн, заборгованість за процентами - 2797,75 грн; заборгованість за кредитним договором № 1002100919701 - 19079,89 грн, з яких заборгованість за кредитом - 19075,00 грн, заборгованість за процентами - 4,89 грн.
Натомість щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 1 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення комісії з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 26905,33 грн.
На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 1844,34 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 206, 258, 263, 259, 265, 279-281, 354 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса місця знаходження: вул. Андріївська, 4 м. Київ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитними договорами у розмірі 26905 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ять) грн 33 коп та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн 34 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук