Справа №638/1746/26
Провадження № 2-о/638/134/26
09 лютого 2026 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду м.Харкова Теслікова І.І., перевіривши заяву Національного банку України, заінтересовані особи: Територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою, витребування доказів та розкриття банківської таємниці,
встановила :
Національний банк України звернувся до суду, через свого представника Булгакова Сергія Валерійовича, за допомогою системи «Електронний суд» із заявою, в якій просить:
- визнати спадщину ОСОБА_3 відумерлою;
-передати у власність територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради відумерлу спадщину ОСОБА_3 ;
-витребувати з Першої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
- розкрити банківську таємницю та витребувати інформацію щодо наявних розрахункових рахунків та грошових коштів померлої ОСОБА_3 у таких банках: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК", ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "ПІВДЕННИЙ", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ - БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРЕДОБАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ТАСКОМБАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІДЕЯ БАНК".
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, доходжу висновку про наявність підстав для повернення зазначеної заяви заявнику, зважаючи на таке.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Водночас, слід враховувати, що це право не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати певним обмеженням, установленим законом, зокрема щодо умов прийнятності.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п'ять вказаної статті.
У заяві Національного банку України заявником об'єднано дві вимоги, зокрема, про визнання спадщини відумерлою та про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо фізичної особи.
Суд наголошує, що вимога про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку глави 9 Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а вимога про розкриття банківської таємниці - в порядку глави 12 Розділу IV «Окреме провадження».
Порядок розгляду та вирішення означених питань є різним.
Так, згідно з частиною 1 статті 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦПК, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Частиною 1 статті 347 ЦПК України визначено, що заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника (частина 1 статті 349 ЦПК України).
Тож, заявником об'єднано в одній заяві дві вимоги, що підсудні різним судам.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судом (частина 5 статті 188 ЦПК України).
Отже, суд доходить переконання, що заявником порушені правила об'єднання вимог.
Зважаючи на викладене, заяву Національного банку України, заінтересовані особи: Територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою, витребування доказів та розкриття банківської таємниці, слід повернути заявникові на підставі пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України.
Керуючись ст ст. 185,188,260,261,263,272,294,353-354 ЦПК України, суддя, -
постановив :
Заяву Національного банку України, заінтересовані особи: Територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою, витребування доказів та розкриття банківської таємниці, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ч. 2 ст.261, ст.354 ЦПК України.
Суддя: І.І. Теслікова