Справа № 405/790/26
провадження № 1-кс/405/517/26
10.02.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,
встановив:
10 лютого 2026 року до Подільського районного суду міста Кропивницького від представника заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла скарга на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, у якій вона зазначає про те, що 04.02.2026 приблизно о 11 год. 00 хв. брат її чоловіка ОСОБА_4 був зупинений на вул. Садова в смт. Нова Прага спільним патрулем поліції та ТЦК. Перевіривши документи у брата ОСОБА_5 повідомили, що він затриманий і вони його негайно відвезуть в м. Олександрія, тому що він у розшуку. Не дали можливість ні переодягнутися, ні попередити 84-річну літню, сліпу маму, за якою він здійснює догляд та примусово посадили до поліцейського авто. У м. Олександрія його сфотографували потім посадили в «бус» і повезли до м. Кропивницький для проходження ВЛК. Але він з таким «проходженням» ВЛК не згоден, бо не мав при собі жодних медичних документів та попереднього направлення. Крім того брат її чоловіка ОСОБА_4 з 28.04.2001 р., тобто вже повних 24 (двадцять чотири) роки, є охрещеним Свідком Єгови, а з 13.01.2011р.- призначений священнослужителем старійшиною (єпископом) збору. І тому вже дуже давно категорично і сумлінно дотримується релігійних переконань, що не дозволяють йому проходити військову службу або брати участь ц будь-яких заходах, пов'язаних із нею. У зв'язку з цим він неодноразово і раніше, і зараз подавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 заяву з проханням про заміну проходження військової служби на невійськову службу відповідно до конституційних засад і додав довідку охрещеного Свідка Єгови. Наразі працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 проігнорували його заяву щодо релігійних переконань. Валерія позбавили належного телефонного зв'язку із рідними та адвокатом. Якщо працівники РТЦК вважають, що брат її чоловіка порушує закон, вони зобов'язанні передати матеріали щодо нього до поліції, а не утримувати його без рішення суду, застосовувати психологічний та емоційний тиск з метою змусити його всупереч релігійним переконанням погодитись на відправку до військової частини. Дані обстановки ігноруються, що свідчить про грубе порушення закону. Наразі ОСОБА_5 до цього часу безпідставно примусово тримають у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 05.02.2026 його возили до ВЧ у м. Черкаси, але його там із-за релігійних переконань не прийняли та повернули до МТЦК. Отже, працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 , достеменно знаючи про мого брата ОСОБА_4 релігійні переконання, та про сумлінну відмову від військової служби, незаконно утримують його в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою примусити його їхати до військової частини проти волі та релігійного сумління. Перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 та у військових частинах, її брат ОСОБА_4 неодноразово усно повідомляв службовим особам зазначеного державного органу про те, що він належить до Релігійної організації Свідків Єгови в Україні, і його релігійні переконання не дозволяють йому проходити військову службу, а тому він не підлягає призову на військову службу за призовом по мобілізації та бажає скористатися правом на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою, гарантованим йому ч.4 ст.35 Конституції України. З метою виконання своїх громадських обов'язків перед державою, він просив про те, щоб йому змінили спосіб виконання його обов'язків з військового на невійськовий і він міг би виконувати альтернативну (невійськову) службу приносячи користь державі, однак службові особи ТЦК та СП залишили без уваги його звернення. Також, на підтвердження правдивості своїх релігійних переконань він пред'явив службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 довідку про його приналежність до релігійної організації Свідків Єгови (копію довідки релігійної організації додає). Однак його законне прохання службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 було проігноровано, її брат додому з того часу не повернувся. Отже, попри релігійні переконання її брата ОСОБА_4 , гарантовані і не обмеженні через військовий стан його конституційні права, та неодноразове особисте прохання направити на проходження альтернативної (невійськової служби), не зважаючи на категоричну та ясно виражену відмову від проходження військової служби з мотивів особистих релігійних переконань, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 намагаються його мобілізувати її брата ОСОБА_4 шляхом примусу позбавляють волі та направляють до військової частини. Також доводить до відома, що з метою припинення протиправних дій щодо нього, ОСОБА_6 телефонував 04.02.2026 на лінію 102, але поліція повідомила, що його тримають в ТЦК бо він в розшуку. Наступного дня 05.02.2026 він ще раз телефонував на 102, то поліція відповіла, що нічим допомогти не можуть. Крім того, вони родичі звернулися в поліцію подали заяву про незаконне утримання Свідка Єгови ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заяву подано від імені дружини ОСОБА_7 , мають талон повідомлення єдиного обліку. На даний момент поліція тільки прийняла заяву ніяких дій не робила. Брата додому не відпустили і поліція не звільнила його. Отже, як вбачається із викладеного, працівники правоохоронних органів належно не зреагували на вказані повідомлення та не припинили відповідні злочини.
Незважаючи на приписи чинного законодавства ОСОБА_4 проти його волі сумління примусово тримають у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 .
Посилаючись на норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Кримінально процесуального кодексу України, просила слідчого суддю постановити ухвалу, якою визнати незаконним перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати незаконним затримання та утримання вказаної особи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 10.02.2026 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_8 негайно доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільського районного суду м. Кропивницького 10 лютого 2026 року о 16 год 00 хв., який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, зала судових засідань №410, для з'ясування підстав позбавлення волі ОСОБА_4 .
Представник заявника ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялася належним чином, текст повідомлення про виклик на судове засідання в кримінальному проваджені було направлено у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.п.91).
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, проте від начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 полковника ОСОБА_8 до суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває в приміщенні чи розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки 08.02.2026 року призваний на військову службу згідно наказу про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 08.02.2026 року №386. Також просить звернути увагу, що дії працівників Національної поліції та представників ТЦК та СП були законними, обґрунтованими і спрямованими на забезпечення виконання громадянином ОСОБА_4 його військового обов'язку, а доводи ОСОБА_3 щодо порушень прав чи незаконного утримання є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи ОСОБА_4 не є такою особою, що тримався під вартою, не є такою особою, що позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. ОСОБА_4 був військово зобов'язаним, що покладало на нього обов'язок дотримання правил військового обов'язку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_4 був особою, яка підлягала призову на військову службу під час мобілізації.
На даний час громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №386 призваний на військову службу військової частини НОМЕР_1 на підтвердження було долучено витяг із наказу про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 08.02.2026 №386 (а.п.92-97).
Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з частин 2-5 ст.206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) не перевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Отже, ст.206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, наведені вище положення ст.206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише у тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що у даному випадку, на час розгляду скарги представника заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .
Слідчий суддя зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Кіровоградської області. Оскарження дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань мобілізації відповідно до ст.19 КАС України, предметно підсудне адміністративним судам, отже, такі скарги не можуть розглядатися у порядку кримінального судочинства.
При цьому, у певних випадках, дії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть досліджуватися у встановленому КПК України порядку, проте за відмінною від визначеною у ст.206 КПК України процедурою, що пов'язана з досудовим розслідуванням та судовим розглядом кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене, а також те, що станом на час судового розгляду ОСОБА_4 не позбавлений у межах територіальної юрисдикції Подільського районного суду Кіровоградської області волі, а є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , слідчий суддя дійшов до висновку, про відсутність у нього, за вищевикладених обставин, обов'язку захисту прав людини у порядку ст. 206 КПК України щодо цієї особи, а відтак у задоволенні зазначеної скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 206, 395 КПК України, -
постановив:
у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9