Справа № 344/1516/26
Провадження № 3/344/929/26
10 лютого 2026 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ст.ст.126 ч.2, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , вчинив порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
ОСОБА_1 15.12.2026 року о 13-00 год. в м.Івано-Франківську, на перехресті вул.Селянська-Молодіжна, 1, керуючи транспортним засобом марки "Honda Dio34", не надав переваги в русі трансопртному засобу марки “Citroen C5», д.н.з. НОМЕР_1 , , чим порушив п.п.2.3, 16.12. ПДР України, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 15.12.2026 року о 13-00 год. в м.Івано-Франківську, на перехресті вул.Селянська-Молодіжна, 1, керуючи транспортним засобом марки "Honda Dio34" будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а) ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.126 ч.2, 124 КУпАП визнав.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши всі зібрані по справі докази, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.126 ч.2, 124 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 126 ч.2, 124 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом серії ЕПР1№566696 від 14.01.2026 року про адміністративне правопорушення та протоколом серії ЕПР1№566701 від 14.01.2026 року про адміністративне правопорушення. Вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 126 ч.2, 124 КУпАП доводиться також схемою місця ДТП від 15.12.2026 року, яка досліджувалася судом, рапортом працівника поліції, протоколом огляду місця події віж 15.12.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , довідкою КНП “ІФОДКЛ ІФ ОР», висновком КНП “ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 15.12.2025 року та фототаблицею до протоколу огляду місця події від 15.12.2025 року.
Відповідно до п.2.3.б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.16.12. ПДР України передбачено, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Відповідно до п.2.1.а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 допустив порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.126 ч.2, 124 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.126 ч.2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом
Відповідно до вимог ст.124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.ст.126 ч.2, 124 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив вимоги п.п.2.3., 13.1., 2.1.а) ПДР України, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів, а також вчинив залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, що повністю доведено в суді.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом встановлено не було.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.126 ч.2, 124 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, зокрема у виді штрафу у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.2 КУпАП та ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст.126 ч.2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.;
На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Олег ЛАЗАРІВ