Справа № 344/2406/26
Провадження № 1-кс/344/1297/26
10 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відео конференції), розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження № 12025090000000113 від 03.02.2025, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 255-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом учинення вимагань у підприємців та інших платоспроможних громадян по всій території України у невстановлений період часу, але не пізніше серпня 2025 року, у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах створив та очолив стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до якої залучив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також як організатора та членів організованої групи, яка діяла з тією ж метою на території Івано-Франківської та Львівської областей ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_4 , який в подальшому ввійшов до складу злочинної організації та взяв участь в її діяльності.
Створена ОСОБА_7 злочинна організація в складі якої перебували
ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 діяла на території Івано-Франківської області з серпня 2025 року по вересень 2025 року та припинила своє функціонування у зв'язку із її викриттям правоохоронними органами.
На початку серпня 2025 року ОСОБА_7 , будучи керівником та лідером злочинної організації, в умовах воєнного стану, спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 спланували учинення вимагання від потерпілих з м. Яремча Надвірнянського району ОСОБА_15 та ОСОБА_16 грошових коштів в сумі 800 000 доларів США під виглядом повернення неіснуючого боргу перед ОСОБА_4 та розподілили ролі кожного учасника у вчиненні цього злочину.
Зазначенго, що 20.08.2025 близько 13 год. 44 хв. члени злочинної організації ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , відповідно до відведеної їм ролі, діючи згідно раніше розробленого плану по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 шляхом вимагання, на виконання вказівки ОСОБА_17 , з відома та згоди інших членів злочинної організації, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , прибули до будинку проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_1 та в період часу з 13.44 год. по 14.05 год., погрожуючи застосуванням насильства, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна шляхом підпалу, вимагали від ОСОБА_15 передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США неіснуючого боргу перед ОСОБА_4 та визначили дату 25.08.2025, як кінцевий термін передачі грошових коштів.
Вказується на те, що 25.08.2025, продовжуючи реалізацію попередньо розробленого та узгодженого членами злочинної організації злочинного плану та відведених ролей кожного з них, на виконання вказівки ОСОБА_7 , з відома та згоди ОСОБА_8 , члени злочинної організації - ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , близько 08 год 30 хв прибули до місця проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_1 , де маючи необхідну фізичну силу та чисельну перевагу над ОСОБА_15 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, примусово вивели останнього з будинку на подвір'я, де цілеспрямовано, фізично оточили останнього та, застосовуючи до ОСОБА_15 фізичну силу, яка виразилась у нанесенні потерпілому ОСОБА_11 удару кулаком правої руки в обличчя та ОСОБА_10 не менше двох ударів по ногах в районі колін сокирою вимагали 800 000 доларів США неіснуючого боргу та примусили ОСОБА_15 під дією психологічного тиску, погроз та застосування фізичного насильства по відношенню до її чоловіка, написати розписку на ім'я ОСОБА_4 про отримання нею в борг від останнього грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром) та зобов'язали знайти вказану суму коштів та передати їм.
В подальшому учасники злочинної організації 03.09.2025 обговорили між собою подальший план отримання 04.09.2025 від потерпілих ОСОБА_18 грошових коштів, на виконання якого залучили в ролі кур'єра ОСОБА_19 , який отримав від ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 301 300 (триста одну тисячу триста) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 464 781 грн), після чого учасники злочинної організації були затримані працівниками правоохоронних органів.
Матеріалами клопотання зазначається, що ОСОБА_4 04.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025.
29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 04 березня 2026 року.
22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених
ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.
18 грудня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 15 лютого 2026 року включно
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що строк
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та, посилаючись на наявність передбачених у ст. 177 КПК України ризиків та необхідність встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили доводи клопотання. Вказали на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, належну поведінку підозрюваного з часу затримання по даний час, надання правдивих показів. Просять застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав позицію, висловлену його захисниками.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 255-3 КК України.
04.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025.
29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6 місяців, тобто до 04 березня 2026 року.
22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених
ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.
18 грудня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 15 лютого 2026 року включно.
У вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганськ, Луганської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, співзасновник ТОВ «ТЕХАГРО», раніше не судимий.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та свідків, протоколами впізнання свідків та потерпілих, висновком лінгвістично (семантико-текстуальної) експертизи, висновком судово-медичної експертизи, протоколами огляду інформації отриманої з банківських установ, протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також наведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, а саме можливість підозрюваного:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним множинності злочинів, усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, може змінити місце проживання без повідомлення слідчого, чи прокурора та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи тісні зв'язки у кримінальному середовищі та з суб'єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування. Також, маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України;
незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) є реальним. Перебуваючи на волі, підозрюваний, будучи безпосередньо знайомий із потерпілими, вчинив злочини за місцем проживання потерпілого, може реалізувати свої погрози з метою змусити потерпілого змінити показання або забрати заяву, що унеможливить встановлення істини. На даний час досудовим розслідування не встановлено усіх осіб причетних до вчинення у групі з ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, пов'язаних з вимаганням майна, які відомі підозрюваному та на яких він може здійснювати вплив з метою спотворення доказів його вини. Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 , діянь із діями інших підозрюваних, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , може прямо чи опосередковано впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показів, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України). ОСОБА_4 , знає про наявність аудіо- та відеоматеріалів фіксації злочину, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо видалення електронних доказів або знищення засобів зв'язку, які мають значення для справи. Також існує ризик штучного затягування строків досудового розслідування шляхом ухилення від явки до слідчого під надуманими приводами а також вдатися до умисного вчинення самокалічення або симулювати хворобу;
вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчиняти злочини проти життя та здоров'я потерпілих з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.
Як встановлено, застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому наявні достатні підстави вважати, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем перебування підозрюваного, забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ним інших кримінальних правопорушень та переховування, відтак запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливо. Заявлені ризики на даний час продовжують існувати та не зменшились.
Вирішуючи дане клопотання, враховую вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаних вище кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, його соціальні зв'язки.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисниками, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливе, оскільки інші види запобіжного заходу не виключатимуть вищенаведеним ризикам та не будуть співмірним тяжкості інкримінованому злочину.
Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що у судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.
Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219, 309, 395, 492, 496 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування - до 04 березня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 10.02.2026 року.