05 лютого 2026 року місто Київ
справа № 940/448/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/4870/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Макаренко Л.А., у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність та дії державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1,-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В-М.С. у виконавчому провадженні від № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Володарським районним судом Київської області 31.05.2024 у справі № 940/448/23 про встановлення зустрічей заявниці з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та будь-яких інших осіб, в якій просила суд:
визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у ВП № НОМЕР_1;
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Ковтун Владислави-Марії Сергіївни, працівника Дарницького відділу ДВС під час здійснення виконавчих дій 18.08.2025 у межах ВП № НОМЕР_1, що полягали в упередженому ставленні до Стягувача, здійсненні психологічного тиску, недопустимих висловлюваннях, створенні конфліктної атмосфери та перешкоджанні реалізації процесуальних прав Стягувача, а також у необ'єктивному, неповному та викривленому складанні акту за результатами проведення зазначених виконавчих дій, що не відповідає фактичним обставинам, зокрема умисно не відображає поведінку Боржника, емоційний стан дитини та інші істотні деталі, які мають значення для належного виконання судового рішення, та скасувати вказаний акт;
визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Дарницького відділу ДВС у ВП № НОМЕР_1, що полягає у систематичному невжитті заходів примусового виконання, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у не накладенні штрафів на Боржника ОСОБА_3 ;
зобов'язати державного виконавця Дарницького відділу ДВС у ВП № НОМЕР_1 невідкладно вчинити такі дії:
- вчинити дії з фіксування невиконання Боржником ОСОБА_3 рішення суду за станом на 18.08.2025;
- вирішити питання про застосування до Боржника ОСОБА_3 заходів відповідальності, передбачених статтями 64-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням рішення без поважних причин;
- зобов'язати державного виконавця надалі невідкладно вчиняти виконавчі дії у дні та час, встановлені судом, та у разі невиконання рішення боржником - фіксувати це у встановленому законом порядку;
встановити судовий контроль за виконанням ухвали суду.
На обґрунтування вимог скарг зазначено, що на виконанні Дарницького відділу ДВС у порядку примусового виконання перебуває виконавчий лист щодо зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб, з 10:00 кожного першого понеділка до 10:00 кожного другого понеділка місяця та з 10:00 кожного третього понеділка місяця до 10:00 кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_3 судом було зобов'язано забезпечити надання дитини для зустрічей з матір'ю.
Постановою старшого державного виконавця Ковтун В.-М.С. від 15.08.2025 було призначено виконавчі дії о 10:00 18.08.2025 за адресою місця проживання стягувача. Проте жодної дії зі сприяння у передачі дитини або організації спілкування в межах судового рішення виконавцем не здійснено. Також державним виконавцем не зафіксовано відмови Боржника від виконання рішення, не складено належного акту про перешкоджання виконанню рішення. Виконавчі дії було розпочато о 10:20, а завершено о 10:56, тобто тривали протягом 36 хв. На думку представника стягувача, під час проведення виконавчих заходів державним виконавцем продемонстровано відсутність будь-якого наміру вчинити передбачені законом дії щодо ефективної реалізації наданих їй законних повноважень, зайнято спостережну позицію на порушення прав та інтересів дитини. Дії старшого державного виконавця Дарницького відділу ДВС були зведені до повідомлення про неуспішну спробу побачення та відмову дитини бачитися з матір'ю. Тим самим працівники державної виконавчої служби, що 18.08.2025 брали участь у зазначених заходах, зробили основною підставою своєї бездіяльності думку дитини, що мала наявні ознаки відчуження одного з батьків, порушивши визначену законодавством процедуру.
При цьому у скарзі стверджується, що в акті державного виконавця не зафіксовано фактів протидії з боку Боржника - батька дитини ОСОБА_3 , який вкотре відмовився виконувати рішення суду, чинив перешкоди у спілкуванні дитини з матір'ю, зокрема в присутності державного виконавця. Проте державний виконавець не лише не вжив жодних дієвих заходів реагування, а й у своєму акті не зафіксував жодного з ключових моментів поведінки Боржника, які мали вирішальне значення для подальшого ходу виконавчого провадження.
Таким чином, під час виконавчих дій 18.08.2025 рішення суду не було виконано. Це підтверджується відмовою дитини від спілкування, що, на думку сторони Стягувача, є наслідком перешкоджання з боку Боржника та зафіксовано в акті. Проте всупереч обов'язку ухвалити постанову про накладення штрафу старший державний виконавець Ковтун В.-М.С. не винесла постанову про накладення штрафу на Боржника ОСОБА_3 .
Крім того, з огляду на повідомлення Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради від 14.08.2025 № 069-1741 про відсутність у штатному розписі міської та районних служб у справах дітей та сім'ї посади спеціаліста-психолога, медіатора тощо, представником Скаржника 14.08.2025 було подано заяву про залучення до виконавчих дій спеціаліста - психолога ОСОБА_4 ; відмови у залученні цього спеціаліста-психолога не було, але державний виконавець в згаданому вище акті вказав, що залучення психолога з ним не було узгоджено. Водночас у протоколі від 18.08.2025 № 05-п/2025 названим спеціалістом-психологом зроблено висновок про те, що головною перешкодою для нормального спілкування матері з дитиною є системна, агресивна та маніпулятивна поведінка батька. Однак державний виконавець не зафіксувала ці обставини у виконавчих документах, не вжила заходів реагування, не повідомила службу у справах дітей, органи опіки та піклування, не ініціювала перевірку умов, у яких проживає дитина з батьком.
Посилаючись на наведене, заявниця просила скаргу задовольнити.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року скаргу - задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність державних виконавців Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 про забезпечення позову у справі № 940/448/23 (провадження № 2-з/364/7/23) в частині зустрічей матері з її дитиною у встановлений судом графік побачень.
Зобов'язано старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владиславу-Марію Сергіївну та інших посадових осіб, до повноважень яких належить вчинення відповідних дій, усунути порушення прав ОСОБА_1 із забезпеченням прав і законних інтересів учасників виконавчого провадження № НОМЕР_1 та наданням пріоритету інтересам малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вжиття дієвих заходів із залученням органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології, за потреби, інших спеціалістів (фахівців), розробки комплексної стратегії примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 про забезпечення зустрічей (контакту) дитини з матір'ю у встановлений судом графік побачень.
В іншій частині вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.-М. С. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ухвала Володарського районного суду Київської області від 04.11.2025 у справі № 940/448/23 не містить вказівки у чому саме полягала бездіяльність державного виконавця, які саме дії чи рішення були неправомірними або несвоєчасними, які норми законодавства про виконавче провадження були порушені та які конкретні заходи виконавець повинен був вжити для належного виконання рішення суду, особливо за умови, що сама Стягувачка, як сторона виконавчого провадження фактично вчиняє перешкоди у виконавчому провадженні не виконуючи вимогу державного виконавця про надання згоди на участь психолога. Відсутність таких визначень свідчить про поверховість аналізу, невсебічність дослідження доказів і неналежне мотивування судового рішення, що суперечить принципам обґрунтованості, правової визначеності та верховенства права.
Зазначає, що в ході проведення виконавчих дій виявлено наявність стійкого конфлікту між сторонами виконавчого провадження, виконавчі дії супроводжуються галасом, виясненням відносин між сторонами при дитині, залученням сторонніх осіб без повідомлення державного виконавця, неправдивих викликів працівників поліції та ігнорування вимог державного виконавця. 18.08.2025 старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С. проведено перевірку виконання рішення суду. За результатом перевірки встановлено, що боржником ОСОБА_3 забезпечено надання дитини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 для зустрічі дитини з матір'ю ОСОБА_1 , проте дитина відмовилась іти до матері, заходити до квартири, навіть на руках у батька, спілкуватись відмовилась. Сторонам було роз'яснено їхні права та обов'язки згідно ЗУ «Про виконавче провадження». Стягувачем без узгодження з державним виконавцем було залучено ОСОБА_4 (психолога) до проведення виконавчих дій, яка знаходилась в квартирі. Під час проведення виконавчих дій проводився відеозапис на бодікамеру № С 1045.
Вказує, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Посадовою інструкцією не передбачено жодного механізму, порядку, методики чи комплексної стратегічної моделі виконання рішень, що ухвалою Володарського районного суду Київської області від 04.11.2025 були покладені на державного виконавця всупереч установленим межам повноважень, функціональному призначенню та чітко визначеним законом обов'язкам, і оскільки такі вимоги взагалі не існують та не можуть бути створені чи реалізовані державним виконавцем, тобто такі дії не входять до повноважень державного виконавця, адже останній зобов'язаний діяти виключно на підставі Закону України «Про виконавчого проведення» не перевищуючи наданих законом владних повноважень. Водночас наголошую, що всі можливі дії, усі доступні інструменти та весь арсенал передбачених чинним законодавством вимогами заходів у виконавчому провадженні державним виконавцем вживаються повною мірою, добросовісно й у межах наданих законом повноважень, тоді як покладення на державного виконавця обов'язків, не передбачених нормативними актами, стало наслідком допущених судом порушень норм процесуального та матеріального права.
Зауважує, що старший державний виконавець Відділу Ковтун В.-М.С. не має законного права застосовувати будь-який тиск, силою чи примусом умовляти дитину до контактів з матір'ю. Всі дії державного виконавця спрямовані виключно на забезпечення виконання судового рішення, у межах повноважень державного виконавця, відповідно до закону в порядку і спосіб визначений рішенням суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що її доводи не спростовують висновків суду. Формальне посилання на небажання дитини спілкуватися не звільняє державного виконавця від активних дій щодо забезпечення виконання рішення суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чокля Є.Ю. проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Сербінова А.А. просила апеляційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу суду.
Старший державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.-М. С. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належно, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення учасників справи, розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що для проведення виконавчих дій з метою забезпечення належного виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024, відновлення порушених прав стягувача, Дарницький відділ ДВС і державні виконавці не вжили достатніх, на переконання суду, заходів для співпраці батьків, а також не вжили заходів щодо розробки комплексної стратегії виконання судового рішення, у тому числі з метою цільової підтримки дитини, яка, вочевидь, проявляє ознаки відчуження одного з батьків (стягувача), що, на переконання суду, є підставою для задоволення скарги частково, а саме: в частині щодо визнання неправомірною бездіяльність державних виконавців Дарницького відділу ДВС у ВП № НОМЕР_1. З огляду на це, суд вбачав наявними підстави для зобов'язання старшого державного виконавця Дарницького відділу ДВС Ковтун В.-М.С. та інших посадових осіб, до повноважень яких належить вчинення відповідних дій, усунути порушення прав Заявниці (Стягувача) шляхом вжиття дієвих заходів із залученням органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології, за потреби, інших спеціалістів (фахівців), розробки комплексної стратегії примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 про забезпечення зустрічей (контакту) дитини з матір'ю у встановлений судом графік побачень.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Права та обов'язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України cторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12?197гс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.».
У постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 (провадження № 61?10355св19) Верховний Суд зазначив, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.».
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження №61?2417сво19)).
На виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області № 940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов'язання батька, ОСОБА_3 , забезпечити надання дитини ОСОБА_2 для зустрічей дитини з матір'ю, ОСОБА_1 у встановлений судом графік побачень.
Тимчасово до набрання рішення суду про визначення місця проживання дитини законної сили забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності батька ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
16.08.2024 старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
14.03.2025 старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно актів державного виконавця, а саме: акту державного виконавця від 27 вересня 2024 року, 7 жовтня 2024 року,4 листопада 2024 року,2 грудня 2024 року, 20 січня 2025 року, 3 березня 2025 року, боржника ОСОБА_3 зобов'язано забезпечити надання дитини.
Відповідно до постанови про перевірку законності виконавчого провадження від 20.06.2025 дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.-М.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 від 14.03.2025 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог пункту 9 частини 1 статті 39, статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№НОМЕР_1 від 14.03.2025 винесену старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун В.-М.С.
23.06.2025 державним виконавцем, керуючись статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження та до Володарського районного суду Київської області для повернення оригіналу виконавчого документа до Відділу.
31.07.2025 до Відділу надійшов оригінал виконавчого листа Володарського районного суду Київської області № 940/448/23 від 18.03.2024 року. Після надходження оригіналу виконавчого документа державним виконавцем організовано подальше примусове виконання.
Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
31.07.2025 старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С. прийнято постанову про залучення представників (психологів) Дарницького районного в місті Києві центру соціальних служб у проведенні виконавчих дій, що відбудуться 04.08.2025 р., за адресою: АДРЕСА_1 о 10:00 год.
Дарницьким районним в місті Києві центром соціальних служб (далі - Центр) розглянуто Постанову від 31.07.2025 ВП № НОМЕР_1 стосовно залучення представників (психологів) Центру до участі у виконавчому провадженні, про що листом № 101/47-1238 від 01.08.2025 повідомлено, що Типовим штатним розписом, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 26 січня 2021 року № 29 «Про затвердження Примірного штатного нормативу чисельності працівників районного, міського, районного у місті, селищного, сільського центру соціальних служб», у штаті Центру не передбачені посади психолога або медіатора відповідної кваліфікації для надання соціально-психологічних послуг учасникам виконавчих проваджень для вирішення спірних питань та сприяння у виконанні судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, Центр не має повноважень та правових підстав, відповідно до чинного законодавства, були залученим до участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Додатково повідомлено, що оцінку емоційного та психологічного стану дитини (бесіди, зустрічі зі сторонами виконавчого провадження, дитиною тощо) проводять незалежні психологи, які мають відповідну підготовку та відповідне кваліфікаційне свідоцтво державного зразка.
04.08.2025 старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С. проведено перевірку виконання рішення суду. За результатом перевірки встановлено, що боржником ОСОБА_3 забезпечено надання дитини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 для зустрічі дитини з матір'ю ОСОБА_1 , але дитина відмовилася заходити до квартири та спілкуватися з матір'ю (стягувачкою) ОСОБА_1 . ОСОБА_1 намагалась вмовити дитину ОСОБА_2 , проте дитина відпиралася від матері та відмовилась спілкуватись.
За результатом проведених виконавчих дій державним виконавцем складено відповідний акт державного виконавця від 04.08.2025.
В ході проведення виконавчих дій виявлено наявність стійкого конфлікту між сторонами виконавчого провадження, виконавчі дії супроводжуються галасом, виясненням відносин між сторонами при дитині, залученням сторонніх осіб без повідомлення державного виконавця, неправдивих викликів працівників поліції та ігнорування вимог державного виконавця.
18.08.2025 старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С. проведено перевірку виконання рішення суду. За результатом перевірки встановлено, що боржником ОСОБА_3 забезпечено надання дитини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 для зустрічі дитини з матір'ю ОСОБА_1 , проте дитина відмовилась іти до матері, заходити до квартири, навіть на руках у батька, спілкуватись відмовилась. Сторонам було роз'яснено їхні права та обов'язки згідно Закону України «Про виконавче провадження». Стягувачем без узгодження з державним виконавцем було залучено ОСОБА_4 (психолога) до проведення виконавчих дій, яка знаходилась в квартирі. Під час проведення виконавчих дій проводився відеозапис на бодікамеру № С 1045.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, судом не враховано, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено жодного механізму, порядку, методики чи комплексної стратегічної моделі виконання рішень, що були покладені на державного виконавця всупереч установленим межам повноважень, функціональному призначенню та чітко визначеним законом обов'язкам. Тобто такі дії не входять до повноважень державного виконавця, адже останній зобов'язаний діяти виключно на підставі Закону України «Про виконавчого проведення» не перевищуючи наданих законом владних повноважень.
Разом з тим, державним виконавцем здійснюється перевірка виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С., як державним виконавцем, здійснюються всі передбачені законом заходи, спрямовані на повне, своєчасне та ефективне виконання судового рішення.
Згідно Наказу Міністерства юстиції України про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо боржник не виконує рішення у зв'язку з відмовою дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець в установленому порядку залучає представників органів опіки та піклування, експерта або спеціаліста (психолога) для виявлення та/ або підтвердження причин такої відмови.
Оскільки в ході проведення виконавчих дій виявлено наявність небажання дитини спілкуватись з матір'ю, Відділом вживаються всі можливі заходи та вирішується питання про залучення спеціаліста (психолога) до участі у виконавчому провадженні, а саме направляються запити до Дарницького районного в місті Києві центру соціальних служб, Міського центру дитини та ВО КМР КМДА Службі у справах дітей, згідно отриманих відповідей - до повноважень вищевказаних установ не входить бути залученими до проведення виконавчих дій та для оцінки психоемоційного стану дитини.
До Відділу надійшла відповідь від Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб на звернення боржника щодо можливості проведення соціальної роботи з дитиною, згідно якої психологічна робота з дітьми проводиться виключно за згодою обох батьків.
Зважаючи на вищевказане, для подальшого проведення виконавчих дій та усунення перешкоди для спілкування дитини з матір'ю, а саме небажання дитини, вбачається за необхідне сторонам виконавчого провадження звернутись до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб з письмовою згодою на залучення спеціаліста.
У зв'язку із чим, 10 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу Ковтун В.-М.С. скеровано боржнику та стягувачу вимогу виконавця щодо надання письмової згоди до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб на проведення психологічної роботи з дитиною.
24 вересня 2025 року, боржник повідомив про надання ним згоди на таку роботу, стягувач своєї згоди не надала, питання щодо залучення психолога до проведення виконавчих дій залишається невирішеним, подальше проведення перевірки виконання рішення суду без залучення психолога є недоречним та нерезультативним, з огляду на вочевидь відвертий супротив дитини ОСОБА_2 від спілкування з стягувачкою ОСОБА_1 протягом всього періоду виконавчого провадження.
Враховуючи встановлені у справі обставини, норми матеріального права, судом під час розгляду справи не встановлено дій боржника щодо перешкоджання матері спілкуватися з дитиною, проте неможливість виконання судового рішення щодо спілкування дитини з матір'ю, обумовлена небажанням дитини з нею спілкуватися (відсутність контакту дитини з матір'ю), що може бути усунуто шляхом залучення психолога з метою проведення соціальної та психологічної роботи з дитиною та батьками, а доводи скарги про протиправну бездіяльності державного виконавця є безпідставними.
Судом не встановлено, що державний виконавець діяв не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець вживає всіх можливих дій з метою виконання судового рішення та забезпечення прав стягувачки на побачення та спілкування з дитиною, а відтак суд першої інстанції не мав правових підстав для часткового задоволення скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність та дії державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.-М. С. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни - задовольнити.
Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність та дії державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: