21 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 13.06.2025 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001188 від 26.12.2024, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22024000000001188 від 26.12.2024, та зобов'язати слідчого/прокурора внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування підозри.
Посилаючись на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, захисник зазначав, що копія оскаржуваної ухвали йому надійшла _____________________________________________________________________________________Справа № 761/39682/25 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1848/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
на електронну пошту 25.12.2025, однак у зв'язку із тривалими відключеннями електроенергії у м. Києві, копію ухвали він фактично відкрив та прочитав лише 26.12.2025.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження задоволенню не підлягає та подана апеляційна скарга підлягає поверненню, з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 2, абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.03.2019 у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
Згідно з висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що викладений у постанові від 02.03.2018, процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин, а поняття поважності причин пропуску строків є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення ця обставина за їх клопотанням може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для його поновлення.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 постановлено в судовому засіданні за участю захисника ОСОБА_7 який діяв в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 .
З урахуванням наведеного, у даному випадку останнім днем строку апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 є 24.11.2025 (понеділок).
Із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся 31.12.2025, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт зазначив, що повний текст оскаржуваної ухвали він отримав на електронну пошту лише 25.12.2025, однак у зв'язку із тривалими відключеннями електроенергії у м. Києві, копію ухвали він фактично відкрив та прочитав лише 26.12.2025.
Разом з тим, зі змісту клопотання про поновлення строку оскарження та апеляційної скарги не вбачається об'єктивних підстав, за яких захисник, будучи обізнаним про дату судового рішення, постановленого за його участі, був позбавлений можливості звернутися із апеляційною скаргою після 17.11.2025.
При цьому,у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт не посилавсяна необізнаність із обгрунтуванням та мотивами суду, як на підставу поновлення строку апеляційного оскарження.
Крім того, клопотання захисника не містить жодних відомостей про те, що останній мав намір та намагався отримати копію повного тексту ухвали у найкоротший строк після проголошення її повного тексту, яке, згідно матеріалів справи, відбулось 21.11.2025.
Умови воєнного стану в Україні, на які посилається захисник ОСОБА_7 , а саме відсутність електроенергії, не можуть бути визнані як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки носять тимчасовий, а не постійний характер, а відтак не могли створити істотні труднощі для своєчасного виготовлення апеляційної скарги та реалізації права на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.
Крім того, захисником не конкретизовано, в які саме дати та період часу, починаючи з 17.11.2025, були відповідні вимкнення електропостачання, чи співпадають вимкнення електроенергії зі строком на апеляційне оскарження судового рішення, та яким чином тимчасове вимкнення електроенергії вплинуло на можливість подання апеляційної скарги у 5-денний строк.
На переконання колегії суддів, викладені апелянтом доводи у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження не є поважними і не перешкоджали йому реалізувати своє право на апеляційне оскарження та вчасно подати апеляційну скаргу.
За таких обставин, колегії суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга надійшла з пропуском строку на апеляційне оскарження та захисником підозрюваного не було доведено поважність причин пропуску цього строку, а відтак, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга підлягає поверненню.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 395, 399 КПК України, колегія суддів,
Клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3