19 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2025 задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 ,та застосовано до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів до 16.02.2026 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
19.01.2025 від захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не ____________________________________________________________________________________
Справа № 367/15509/25 Слідчий суддя - ОСОБА_14
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1668/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
зазначено, які докази або факти свідчать про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_12 ( ОСОБА_15 ) підозри, а також не звернув увагу на відсутність доказів існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вислухавши думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120251110400001164 від 10.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 263, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно після 10.11.2025, точної дати та часу не встановлено, між потерпілим ОСОБА_16 , який перебував у кафе, розташованому у м. Київ, точної назви та адреси під час досудового розслідування не встановлено, та раніше знайомими громадянами Грузії ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 виник конфлікт, який переріс у бійку між ОСОБА_16 та ОСОБА_20 .. При цьому під час конфлікту ОСОБА_19 приставив до голови ОСОБА_16 предмет, схожий на пістолет.
У зв'язку із виниклим конфліктом, ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , та ОСОБА_19 , перебуваючи у невстановленому місці, невстановлену дату та час вирішили вчинити умисне вбивство ОСОБА_16
09.12.2025 приблизно в обідній час ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , перебуваючи із невстановленою вогнепальною зброєю, яку придбали у невстановленому місці та час, з метою реалізації спільного злочинного умислу на вбивство ОСОБА_16 , приїхали на автомобілі марки «Skoda Octavia Elegance», використовуючи для укриття своєї злочинної діяльності інший номер знак НОМЕР_1 , до цвинтаря по вул. Садовій у с. Михайлівка- Рубежівка Бучанського району Київської області.
У подальшому ОСОБА_16 , не будучи обізнаним, що на вказаному цвинтарі останнього очікували ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , 09.12.2025 приблизно о 16 год. 30 хв. прибув на цвинтар за вище вказаною адресою, з метою придбання зброї.
09.12.2025 о 16 год 43 хв ОСОБА_12 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 , перебуваючи на цвинтарі, який знаходиться по вул. Садовій в с. Михайлівка-Рубежівка Бучанського району Київської області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на ґрунті помсти, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, спрямованого на умисне позбавлення життя людини, а саме убивство, скориставшись темним часом доби та відсутністю сторонніх осіб поблизу, усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, маючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_16 , тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою трьох одиниць заздалегідь підготовленої невстановленої досудовим розслідуванням вогнепальної зброї калібру 9 мм та 7.65 мм, здійснили 11 пострілів у різні частини тіла потерпілого ОСОБА_16 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді множинних кульових поранень тіла, внаслідок яких потерпілий загинув на місці.
Довівши свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , бажаючи уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, з місця скоєння злочину зникли.
Згідно даних протоколу затримання від 18.12.2025, цього ж дня затримано ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
18.12.2025 ОСОБА_12 ( ОСОБА_15 ) повідомлено про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
19.12.2025 старший слідчий СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням, погодженим прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 , в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів до 16.02.2026 включно.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали клопотання містять достатньо даних, здобутих в ході досудового розслідування, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що викладені у повідомленні про підозру обставини вчинення ОСОБА_12 ( ОСОБА_23 ) кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Крім того, слідчим суддею обгрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 ( ОСОБА_24 ), характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_12 ( ОСОБА_24 ) підозрюється у вчиненні злочину, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
На переконання колегії суддів, саме такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 )
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) запобіжного заходу у виді більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 ( ОСОБА_25 ) інкримінованого йому злочину, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять достатні дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, достатності, належності та допустимості доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апеляційної скарги про те, що наведені у клопотанні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є недоведеними та не підтверджені жодними доказами, колегія суддів також вважає безпідставними.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному злочину, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, посилання апелянта на те, що підозрюваний після проведення у нього обшуку та допиту як свідка, не переховувався, а навпаки самостійно приїздив до слідчого, не забезпечують впевненості у подальшій належній поведінці ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків, потерпілого у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків та потерпілого безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та виклав в ухвалі детальні мотиви про існування таких ризиків з огляду на характер, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), та дані про особу підозрюваного у їх сукупності.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ) залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3