15 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2025 задоволено частково клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_6 , із забороною їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
Справа № 757/58885/25 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1280/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали до 24.12.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що повідомлена ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 140 КК України підозра є безпідставною та необґрунтованою.
На переконання апелянта, слідчий суддя мав би залишити без розгляду подане прокурором 21.11.2025 клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 24.11.2025 щодо підозрюваної було застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. Натомість слідчий суддя задовольнив частково подане клопотання прокурора та продовжив підозрюваній запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, чим допустив, на думку апелянта, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, слідчий суддя не врахував, що підозрювана ОСОБА_6 раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, працює на посаді лікаря-онколога, має позитивні характеристики та бездоганну процесуальну поведінку за час досудового розслідування.
Також, слідчий суддя безпідставно визначив обов'язок ОСОБА_6 здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Вказаний обов'язок неможливо виконати, оскільки такий документ було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та не повернуто.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000387 від 14.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 24-к від 13.01.2020, перебувала на посаді лікаря-онколога онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини».
Як зазначено в клопотанні, всупереч положенням Посадової інструкції лікаря-хірурга хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини», «Положення про хірургічне відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини», затвердженого 05.02.2024 наказом генерального директора ТОВ «Дім Медицини», «Положення про онкологічне відділення ТОВ «Дім Медицини», затвердженого 05.02.2024 наказом генерального директора ТОВ «Дім Медицини», в частині, що стосується лікаря-онколога та онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини», при наданні медичної допомоги пацієнту Ківану Аднану (під час лікування у медичному закладі ТОВ «Дім Медицини» частково використовував псевдонім ОСОБА_11 ), ОСОБА_6 , будучи медичним працівником, за викладених у клопотанні обставин допустила невиконання та неналежне своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, а саме смерть потерпілого.
24.10.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у невиконанні та неналежному виконанні медичним працівником свої професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 140 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2025, до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 28.11.2025 включно, та водночас покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду 24.11.2025 від задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2025 та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби з 23:00 до 05:00 наступного дня, за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
24.11.2025 начальник відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив продовжити підозрюваній ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 24.12.2025 включно, із продовженням строку дії покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2025 задоволено частково клопотання прокурора ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_6 , із забороною їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали до 24.12.2025 року включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваній, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалу про продовження підозрюваній ОСОБА_6 строку тримання під домашнім арештом постановлено слідчим суддею з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті вказаного рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у інкримінованому їй злочині, з огляду на характер та конкретні ознаки злочину, у вчиненні якого вона підозрюється.
Матеріали справи містять достатньо даних для висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших учасників кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні та стороною захисту не надані.
Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання прокурора щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_6 під цілодобовим домашнім арештом та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, без вчинення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.
При цьому, врахувавши конкретні обставини кримінального провадження, а також ухвалу Київського апеляційного суду 24.11.2025, якою щодо підозрюваної було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що станом на день розгляду клопотання прокурора забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, здатен запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за встановленим слідчим суддею місцем проживання підозрюваної.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив усі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та дійшов обгрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, на даний час є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, із продовженням строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням на підозрюваної обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 . Підстав вважати його занадто суворим для підозрюваної колегія суддів не вбачає.
Доводи поданої апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що підозрювана належним чином виконує покладені на неї обов'язки, раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, працює на посаді лікаря-онколога, має позитивні характеристики та бездоганну процесуальну поведінку за час досудового розслідування, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваної, у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт в нічний час доби.
Посилання на те, що слідчому судді, на переконання апелянта, належало залишити без розгляду подане прокурором 21.11.2025 клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 24.11.2025 щодо підозрюваної було застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, не грунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, положеннями якого не передбачено постановлення слідчим суддею ухвали про залишення без розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії.
Крім того, у даному судовому провадженні слідчим суддею постановлено оскаржувану ухвалу з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Київського апеляційного суду від 24.11.2025, на яку посилається апелянт.
Як встановлено колегією суддів, ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 196, 372 КПК України, містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Крім того, згідно положень ч. 4 ст. 131 КПК, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тобто, законодавцем встановлено певний процесуальний запобіжник, що унеможливлює обмеження прав особи поза межами кримінального провадження.
Станом на час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2025 вичерпала свою дію 24.12.2025, оскільки саме до цієї дати було визначено строк її дії.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваної.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3