Справа №361/12905/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1095/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
15 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року, щодо
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Штату Іллінойс, США, громадянина Сполучених Штатів Америки, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року задоволено частково клопотання слідчого та обрано підозрюваному ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, до 01.01.2026 включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) рахувати з моменту затримання - з 03.11.2025.
Визначено ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 840 грн. 00 коп.(дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.).
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками по цій справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Зобов'язано орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) про взяття його під варту.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Звільнити ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді невмотивована, прийнята з істотним порушенням кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.
Ухвала суду взагалі не містить ніякого обгрунтування чому суд вважає доведеними прокурором всіх трьох обставини, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
В клопотанні прокурор та в ухвалі слідчий суддя в обґрунтування існування ризиків посилаються на документи, які не доводять наявність обґрунтованих ризиків. Таким чином, фактично ризики ґрунтуються на припущеннях.
Крім того, не взято до уваги всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі наявність постійного місця проживання, відсутність судимості.
В разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про обґрунтованість ризиків, апелянт вважає, що більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111130002045 від 03 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
04.11.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) підозрюється у тому, що 03.11.2025, приблизно о 13 год. 52 хв., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету ТОВ «Епіцентр-К», що за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 253, у нього раптово виник протиправний умисел, направлений на знищення майна шляхом підпалу, що належить ТОВ «Епіцентр-К».Так, 03 листопада 2025 року близько о 14 год. 09 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «Епіцентр-К», у відділі «ДЕКО», реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на знищення належного ТОВ «Епіцентр-К» майна, шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попередньо взявши до рук з полиці вказаного гіпермаркету пляшку рідини для запалювання ТМ "Weekend" з метою її використання для здійснення підпалу, підійшов до стелажів зазначеного відділу з текстильною продукцією та, розливши її на текстильний товар, здійсним підпал засобом для розпалювання вогню, після чого направився до виходу з приміщення магазину «Епіцентр-К», залишивши місце вчинення кримінального правопорушення. У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_7 , пошкоджено та знищено, шляхом підпалу ряд товарів, чим завдано ТОВ «Епіцентр-К» матеріальної шкоди у розмірі 126 102 гривні 94 копійки.
05.11.2025 року слідчий СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 , за погодженням прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_9 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111130002045 від 03 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, звернулась до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.11.2025 ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області задоволено частково вказане клопотання слідчого та обрано підозрюваному ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, до 01.01.2026 включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) рахувати з моменту затримання - з 03.11.2025.
Одночасно визначено ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 840 грн. 00 коп.(дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.). У разі внесення зазначеного розміру застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), обов'язки, які визначені даною ухвалою.
Також вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, з огляду на наведених у клопотанні слідчого даних та із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів, дійшов висновку, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як вказав слідчий суддя, з чим погоджується колегія суддів, що аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Отже, судом може бути призначене покарання за вчинення такого злочину у виді реального позбавлення волі. Відтак, слідчий суддя вважав тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважав, що підозрюваний є громадянином США і у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, які могли б стримати його від переховування від слідства. Так, підозрюваний не працевлаштований та не має постійного місця проживання, а знімає місце в хостелі протягом останніх двох з половиною місяців. Також врахував, що підозрюваний, як громадянин іншої країни має право безперешкодного виїзду з України, що підсилює існування ризику його переховування від правосуддя з огляду на такі обставини та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, отже оцінюючи ризик, як цілком вірогідний, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Проте, слідчий суддя вважав, що підозрюваний не здатен вплинути на потерпілого, яким є юридична особа з власною багаточисельною службою безпеки, а також на свідків, оскільки ОСОБА_7 навіть не володіє українською мовою. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Стосовно існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вказав на те, що його наявність не доведена прокурором, тому що жодних доказів, які свідчать про ймовірність продовження підозрюваним злочинної діяльності до матеріалів клопотання не долучені. Крім того, підозрюваний раніше не судимий, що також спростовує існування вказаного вище ризику.
Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя наголосив на тому, що особисте зобов'язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки немає заяв від потенційних поручителів.
Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства, як основний, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.
Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання неможливо застосувати, тому що ОСОБА_7 не має постійного місця проживання, де зможе перебувати у разі обрання такого запобіжного заходу. Крім того, ОСОБА_7 , як громадянин іншої країни має право безперешкодного виїзду з України, що підсилює існування ризику його переховування від правосуддя.
Разом з тим, слідчий суддя врахував, що вік та задовільний стан здоров'я підозрюваного не перешкоджають продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 01.01.2026 включно.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень.
Згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя не в праві визначити розмір застави, який завідомо підозрюваним не може бути сплачений через його майновий стан.
Тому, колегія суддів враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 ,даних про його особу, інші дані відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, із урахуванням принципів розумності і співмірності, вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку, про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання колегії суддів буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На думку колегії суддів, саме така застава достатня у разі її внесення, забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, й повинна утримувати підозрюваного в межах належної процесуальної поведінки.
Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії суддів немає.
Доводи сторони захисту, за змістом апеляційної скарги, про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя не встановив, чому не є достатнім такий запобіжний захід як особисте зобов'язання чи домашній арешт, є безпідставними.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4