Справа № 523/20883/24
Провадження №2-др/523/125/25
"06" лютого 2026 р.
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі заяву Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» про ухвалення додаткового рішення
24 грудня 2025 року представниця заявника Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» - Шишлюк В.Р. звернулася до суду через систему «Електронний суд» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» про визнання безпідставним і скасування нарахованого боргу та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що у відзиві на позов та у зустрічній позовній заяві був наведений попередній розрахунок витрат на правову допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, дійсна сума судових витрат, понесених ОК «Вдома-Центр» склала 26000 грн, на підтвердження чого заявник надає додаткову угоду від 19 лютого 2025 року до договору про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 19 грудня 2025 року на суму 26000 грн та платіжну інструкцію № 306991 від 23 грудня 2025 про оплату витрат на правову допомогу.
Заперечуючи проти заяви, позивач надав письмові пояснення, в яких просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що з матеріалів справи вбачається, що всі заяви по справі складав та подавав до суду через підсистему «Електронний суд» представник ОК «Вдома-Центр» Похальчук І.Д., адвокат відповідача брала участь у судових засіданнях лише 02 квітня та 06 травня 2025 року, які тривали близько 10 хвилин, участь адвоката у засіданнях 18 червня та 11 грудня 2025 року матеріалами справи не підтверджується. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження чого повинен бути наданий, зокрема договір про надання правової допомоги, тоді як вказаний договір між адвокатом та ОК «Вдома-Центр» у матеріалах справи відсутній.
Крім того, позивач вважає заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу необґрунтованим, оскільки категорія справ із стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги не є надмірно складною, вказані взаємовідносини регулюються вузьким нормативним колом та обмежуються сталою судовою практикою, час, витрачений адвокатом на надання професійної правничої допомоги, є невеликим, а обсяг наданих адвокатом послуг, вказаний в акті № 1 прийому-передачі виконаних робіт не співпадає з об'єктивними даними, які містять матеріали справи.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ураховуючи вказану норму, питання про ухвалення додаткового рішення вирішується без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як судом встановлено, у провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» про визнання безпідставним і скасування нарахованого боргу та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, зазначеного у відзиві на позов та у зустрічній позовній заяві, позивач очікував понести витрати на правову допомогу у зв'язку із розглядом справи у сумі 8000 грн, яка складається із винагороди адвокату у розмірі 2000 гри за участь у судових засіданнях, виходячи із орієнтовної кількості - 4 засідання.
19 грудня 2025 року ухвалено рішення у справі, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення; зустрічну позовну заяву ОК «Вдома-Центр» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «Вдома-Центр» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг з утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території за період з 19 червня по 31 грудня 2024 року у розмірі 23556,61 грн, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.
Копія рішення доставлена представникам сторін у кабінет користувача системи «Електронний суд» 23 грудня 2025 року.
24 грудня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ОК «Вдома-Центр» про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 26000 грн. Копія вказаної заяви з додатками доставлена у електронний кабінет користувача ЄСІТС ОСОБА_1 23 грудня 2025 року.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надав додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 35-Л/25 від 19 лютого 2019 року, укладену 19 лютого 2025 року між ОК «Вдома-Центр» в особі голови Похальчука І.Д., та АО «Максимус» в особі керуючого партнера Шишлюк В.Р., в якій визначено порядок оплати гонорару адвокату за надання правової допомоги у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 ; акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 19 грудня 2025 року на суму 26000 грн, з яких підготовка відзиву на позов складає 5000 грн, підготовка зустрічного позову - 6000 грн, підготовка заперечення на відповідь на відзив - 5000 грн, участь у судових засіданнях 02 квітня, 06 травня, 18 червня, 30 жовтня та 11 грудня 2025 року - 10000 грн; а також платіжну інструкцію № 306991 від 23 грудня 2025 про оплату витрат на правову допомогу у справі № 523/20883/24.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За нормами ст.137 ЦПК України визначено:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За нормами ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як судом було зясовано на підтвердження надання правничої допомоги відповідачем надано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 35-Л/25 від 19 лютого 2019 року, укладену 19 лютого 2025 року, з чого суд робить висновок, що правовідносини з отримання правової розпочалися з 19 лютого 2025 року, тому для розрахунку витрат правничої допомоги входить підготовка зустрічного позову, підготовка заперечення на відповідь на відзив, участь у судових засіданнях 02 квітня, 06 травня, 18 червня, 30 жовтня та 11 грудня 2025 року.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання заявником послуг адвоката. У акті надання послуг зазначена вартість виконаних робіт.
Разом з тим, проаналізувавши надані докази, та керуючись критеріями, визначеними ч.4 ст.137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму не є співмірними, справа не є складною, виходячи з предмету спору, розміру заявлених вимог, тривалості судових засідань.
Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, висновок Верховного Суду в постанові від 16 січня 2022 року у справі № 922/1964/21.
Таким чином, враховуючи вказані висновки, суд вважає що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 246, 273, 270, 354, 355 ЦПК України, -
Заяву Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РКОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване тмісце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Вдома-Центр» (код ЄДРПОУ: 44763282, місцезнаходження: ж/м «Дружний», вул. Вільямса, с. Лиманка, Одеський район, Одеська область, 67803) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.
Рішення складено 06 лютого 2026 року.
Суддя