Справа № 947/5559/26
Провадження № 2-о/947/147/26
09.02.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 померлою,
05.02.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 померлою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою в порядку окремого провадження було розподілено судді Калініченко Л.В. та передана головуючому судді.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, оглянувши матеріали справи, суддя дійшов до наступного.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, а згідно п. 5 ч. 2 вказаної статті цього Кодексу справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частина 3 ст. 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема у справах за заявами про розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, встановленого статтями 305-309 ЦПК України.
Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежене за змістом.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Разом з тим, Верховний Суд України у своєму листі від 01 січня 2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Заявником у заяві зазначається, що метою оголошення його дружини ОСОБА_3 померлою є у тому числі необхідність реєстрації даного факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян та отримання свідоцтва про смерть, та отримання частки на яку ОСОБА_3 має право від одноразової грошової допомоги за наслідком безвісті зниклого ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до положень цивільного законодавства України за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.
Керуючись вищевказаним, заінтересованими особами в цій справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є.
Всупереч вищевикладеному, заявником не залучено в якості заінтересованих осіб членів сім'ї ОСОБА_3 , як і не надано доказів на підтвердження відсутності будь-яких інших членів сім'ї, що мають право спадкування після ОСОБА_3 .
Також, заявником у заяві зроблено посилання, що заявлені вимоги у тому числі пов'язані зі спадковими правами на майно безвісти зниклого ОСОБА_4 , і визначення розміру одноразової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України "Про військовий обов'язок і військову службу", «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений Постановою КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року.
Аналіз положень вищезазначених положень чинного законодавства дає можливість зробити висновок, що одноразова грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, перелік яких визначений у п. 9 Порядку № 975 від 25 грудня 2013 року. При цьому виплата такої допомоги здійснюється кожній особі, що є членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, рівними частинами.
Всупереч вищевикладеному, заявником не залучено в якості заінтересованих осіб Міністерство оборони України, а також інших членів сім'ї ОСОБА_4 .
Вказані обставини перешкоджають повному, всебічному розгляду поданої заяви, унеможливлює забезпечення інтересів держави та інших членів сім'ї ОСОБА_3 (у разі їх наявності) у даній категорії справ.
Крім того, у разі залучення всіх належних заінтересованих осіб до участі у справі, заявнику необхідно зазначити дані цих осіб відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
До того ж, заявникові на виконання приписів ч.3 ст. 175 ЦПК України також необхідно зазначити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви, з цими самими сторонами, з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
За наслідком чого, заявникові також необхідно, в разі визначення заінтересованих осіб по справі, надати на виконання приписів ч.1 ст. 177 ЦПК України копії поданої до суду заяви з копіями доданих до неї додатків, у відповідності до кількості заінтересованих осіб по справі.
Відтак заявникові необхідно виправити вищевказані недоліки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 померлою, не відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України, за наслідком чого підлягає залишенню без руху, слід надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 293 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 померлою - залишити без руху.
Надати заявникові строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявникові, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.