Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/386/26
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/136/26
10 лютого 2026 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2026 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ про вчинення кримінального правопорушення,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки: (1) реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення; (2) лише чинна норма Кримінального кодексу України /далі - КК/ може встановлювати, що певне діяння є злочином та передбачати кримінальну відповідальність за його вчинення; (3) обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 , об'єктивно не можуть розцінюватись як такі, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення у розумінні ст. 214 КПК, позаяк відсутня чинна норма КК, яка б криміналізувала описане заявником діяння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою зобов'язати детективів НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення детективом ОСОБА_7 за його заявою від 13.01.2026. Зазначає, що: (1) отримав копію оскаржуваної ухвали на електронну пошту 05.02.2025 і термін на подання апеляції є 5 днів з моменту отримання копії рішення суду; (2) детектив НАБУ ОСОБА_7 у поданій ним декларації до НАЗК 31.03.2020 приховав необґрунтовані доходи, вказавши, що придбав автомобіль 19.12.2019 за 48 000 грн. У доповненнях до апеляційної скарги апелянт розширив предмет оскарження, навівши доводи щодо іншого майна, інших осіб та інших злочинів.
ОСОБА_6 та прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового розгляду не зверталися.
Надаючи оцінку своєчасності апеляційного оскарження, колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді надіслано 05.02.2026 електронною поштою на адресу суду апеляційної інстанції, тобто із пропуском строку на оскарження.
Так, хоч слідчий суддя оголосив резолютивну частину ухвали 30.01.2026 за відсутності заявника, але з його повідомленням та зважаючи на те, що заявник просив розгляд справи проводити за його відсутності (а. с. 16-17, 38-39, 50-51), перебіг строку на апеляційне оскарження відповідно до постанови Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №204/7066/20 і ч. 5 ст. 115 КПК для ОСОБА_6 розпочався з наступного дня (31.01.2026) та завершився 04.02.2026 (останній день на подачу).
Однак, враховуючи ч. 1 ст. 117 КПК і позицію, висловлену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), а також те, що заявник оскаржує рішення, зокрема, в частині підстав відмови у задоволенні його скарги, колегія суддів вважає, що до проголошення й отримання повного тексту ухвали 05.02.2026 (а. с. 114-116) ОСОБА_6 не знав мотивів оскаржуваного рішення. Саме через це суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на те, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення. Так, детектив невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 год з моменту внесення цих відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення злочину (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298). Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві про вчинення злочину, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві, слідчий має враховувати положення КК, які визначають, що вважається злочином.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ОСОБА_6 слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього провадження, колегія суддів ураховує, що 13.01.2026 ОСОБА_6 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК. У ній він вказав, що детективом НАБУ ОСОБА_7 не відображено у декларації відомостей про отримані кошти, що за своїм розміром та походженням можуть свідчити про наявність необґрунтованого доходу за 2019 рік у розмірі 105 200 грн (а. с. 19-22). Відповідно до листа НАБУ від 28.01.2026, вих. №131-294/3244 відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР, зважаючи на те, що обставини, викладені заявником у заяві про вчинення кримінального правопорушення, на переконання органу досудового розслідування, можуть бути кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, оскільки стосуються декларування за 2019 рік, яка рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 №13-р/2020 визнана такою, що не відповідає Конституції України (а. с. 64).
15.01.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вищевказаною заявою (а. с. 1-5).
Виходячи із вищевказаного, колегія суддів зауважує, що самостійне дослідження декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначення заявником правової кваліфікації за статтями, зокрема що підслідні НАБУ, не може достеменно свідчити про факт вчинення злочинів. Доказів щодо наявності таких обставин апелянтом не надано.
Поруч із наведеним, обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 , зводяться до фактів, на думку заявника, недостовірного декларування, вчиненого ОСОБА_7 у 2019 році. Проте, погоджуючись із висновками слідчого судді, колегія суддів вважає, що на момент звернення ОСОБА_6 із заявою про вчинення кримінального правопорушення та розгляду цієї скарги, кримінальна відповідальність згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 №13-р/2020 за діяння, передбачене ст. 366-1 КК, відсутня. Тому відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12 викладені у його заяві обставини не утворюють складу злочину, передбаченого КК.
З приводу доводів щодо можливого недостовірного декларування іншого майна, а також вчинення кримінальних правопорушень іншими особами, то ці твердження не можуть бути предметом оцінки у межах розгляду цієї скарги, оскільки заява ОСОБА_6 та предмет оскарження стосуються виключно можливого недостовірного декларування транспортного засобу, а розширення предмета скарги на стадії її розгляду суперечитиме вимогам кримінального процесуального закону щодо визначеності предмета оскарження.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2026 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4