05 лютого 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/24897/24
Провадження № 22-ц/4815/38/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Боймиструка С.В.,
суддів: Гордійчук С.О., Шимків С.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - адвоката Янкевич Людмили Дмитрівни та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Рівнегаз", Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про захист прав споживачів,
ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства «Рівнегаз», Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", в якому просить:
зобов'язати Акціонерне товариство «Рівнегаз», Рівненську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» провести перерахунок за фактично спожитий природний газ за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , ЕІС код 56ХМ29А75996109Ц за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 із розрахунку фактичних показників лічильника; та
стягнути з Акціонерного товариства «Рівнегаз», Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн. 00 коп.; також
стягнути з Акціонерного товариства «Рівнегаз», Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. 00 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог вказує, що позивачка є власницею житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відкрито особовий рахунок споживача газу № НОМЕР_1 , ЕІС код 56XM29A75996109U. У серпні 2024 року позивачкою отримано повідомлення про припинення споживання природного газу №119/4.3.1-41726-2024/290065614 від 21.08.2024, оскільки у неї станом на 21.08.2024 є заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 41 821,41 грн. за період з 01.05.2022 по 31.07.2024. Позивачку попереджено про необхідність сплати заборгованості, а у разі невиконання даної вимоги у встановлений строк за умови існуючої заборгованості газопостачання буде припинено в примусовому порядку з 24.12.2024. Згідно з розрахунком за спожитий природний газ за період з 01.05.2022 по 31.07.2024 вбачається, що за період з травня 2022 року по грудень 2022 року нараховано заборгованість за спожитий об'єм газу в розмірі 3271,05 куб. м. на суму 26 027 грн. 39 коп.
Разом з тим, відповідно до переданих показників лічильника з травня 2022 року по грудень 2022 року позивачкою спожито природний газ в об'ємі 561,9 куб. м. на суму 4409 грн. 00 коп. Відтак, протягом періоду з травня 2022 року по грудень 2022 року АТ «Рівнегаз» до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передавали жодних показників за спожитий природний газ. За вищезазначений період показник лічильника зафіксований при його заміні 24.04.2021 - 30 152,65 куб. м., що підтверджується актом встановлення лічильника від 22.04.2021. У грудні 2022 року АТ «Рівнегаз» не врахував передані позивачем показники спожитого природного газу, зняті з лічильника за період травня-грудня 2022 року, та визначив об'єм спожитого газу за період з травня 2022 року по грудень 2022 року - 3271,05 куб. м. на суму 26 027 грн. 39 коп. Відтак, утворилася необґрунтована заборгованість за спожитий природний газ об'ємом 3271, 05 куб. м. на суму 26 027 грн. 39 коп. за період з травня 2022 року по грудень 2022 року. Позивачка не заперечує розміру заборгованості за спожитий природний газ за період з січня 2023 року по липень 2024 року, однак не погоджується з розміром заборгованості за період з травня 2022 року по грудень 2022 року на суму 26 027 грн. 39 коп.
У своїй позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що 09.09.2024 адвокат Мазур Р.В. в її інтересах звернувся з адвокатським запитом до АТ «Рівнегаз» про надання обґрунтованих розрахунків за щомісячне споживання природного газу у зазначений період. У відповіді на адвокатський запит від 09.09.2024 №33001-Сл-2107-0924 АТ «Рівнегаз» не надало запитуваної інформації та порекомендувало звернутися з даним питанням до ТОВ «ГК «Нафтогаз України». В подальшому позивачка неодноразово зверталася за роз'ясненнями до АТ «Рівнегаз», ТОВ «104.UA» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України», однак жодного разу не було отримано вичерпну інформацію про причини такого об'єму та суми заборгованості за спожитий газ за період з травня 2022 року по грудень 2022 року. Отже, за період з травня 2022 року по грудень 2022 року АТ «Рівнегаз» не здійснював належним чином передачу показників, не брав до уваги показники лічильника надані споживачем, безпідставно визначив об'єм та розмір заборгованості за спожитий природний газ, ухилявся від надання пояснень причини походження розміру боргу. Зазначеними діями відповідачі порушили права позивачки як споживачки побутових послуг з постачання природного газу, що зумовило необхідність вирішення даного спору в судовому порядку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Рівнегаз», Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про захист прав споживачів - задоволено частково.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Рівнегаз», Рівненську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» провести перерахунок за фактично спожитий природний газ за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , ЕІС код 56ХМ29А75996109Ц за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 із розрахунку фактичних показників лічильника.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Рівнегаз», Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" та Рівненська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянти вказують, що згідно з постановою НКРЕКП від 27.12.2023 № 2511, дію ліцензії АТ «Рівнегаз» на розподіл природного газу було зупинено у зв'язку з передачею майнового комплексу іншому суб'єкту. Таким чином, з 01.01.2024 товариство фактично втратило статус Оператора ГРМ і не має правових підстав виконувати відповідні роботи чи надавати послуги.
Новий Оператор ГРМ (Рівненська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України»), вважається неналежним відповідачем, оскільки вона може корегувати дані на платформі лише з моменту початку своєї ліцензованої діяльності (2024 рік), але жодним чином не за 2022 рік.
Рівненська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» вважається неналежним відповідачем у справі. Апелянт вказує на те, що позивач та суд не залучили до розгляду належну сторону - ТОВ «Рівнегаз Збут», яке безпосередньо надавало послуги з постачання природного газу в період до 01.05.2022.
Апелянти наголошують, що фактично спожитий обсяг газу (2321 м.куб.) не був сплачений позивачем ані попередньому постачальнику (ТОВ «РівнегазЗбут»), ані поточному (ТОВ «ГК «Нафтогаз України»), що робить перерахунок неможливим.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» має право лише отримувати інформацію з платформи, але не має технічної можливості вносити до неї зміни чи корегувати її.
Стверджують, що рішення суду не містить посилань на об'єктивні підстави для відшкодування моральної шкоди, передбачені ст. 23 ЦК України.
На думку апелянтів, суд не з'ясував наявність причинного зв'язку між діями відповідачів та нібито заподіяною шкодою, а також не врахував правові висновки Верховного Суду щодо стандартів переконливості доказів у таких спорах.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Дяденчук А.І., у відзивах заперечує доводи апелянтів. Просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - адвокат Семка М.О. подав відзив доводи якого зводяться до незгоди з судовим рішенням.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відкрито особовий рахунок споживача газу № НОМЕР_1 , ЕІС код 56ХМ29А75996109U.
У серпні 2024 року позивачем отримано повідомлення про припинення споживання природного газу №119/4.3.1-41726-2024/290065614 від 21.08.2024, оскільки у неї станом на 21.08.2024 є заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 41 821,41 грн. за період з 01.05.2022 по 31.07.2024.
Позивача попереджено про необхідність сплати заборгованості, а у разі невиконання даної вимоги у встановлених строк за умови існуючої заборгованості газопостачання буде припинено в примусовому порядку з 24.12.2024.
03.09.2024 з метою з'ясування причин виникнення у позивача заборгованості за спожитий природний газ адвокат Мазур Р.В. звернувся до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з адвокатським запитом, у якому просив надати розрахунок за спожитии природнии газ за період з 01.05.2022 по 31.07.2024.
06.09.2024 у відповідь на адвокатський запит було надано розрахунок за спожитий природний газ у період 01.05.2022 по 01.07.2024, з якого слідує, що за період з травня 2022 року по грудень 2022 року нараховано заборгованість за спожитиий об'єм газу в розмірі 3271,05 куб. м. на суму 26 027 грн. 39 коп.
Разом з тим, відповідно до переданих показників лічильника з травня 2022 року по грудень 2022 року позивачем спожито природний газ в об'ємі 561,9 куб. м. на суму 4409 грн. 00 коп.: показники станом на 05.04.2022 - 32650 куб. м.; показники станом на 02.05.2022 - 32792 куб. м.; показники станом на 05.06.2022 - 32805 куб. м.; показники станом на 05.08.2022 - 32831 куб. м.; показники станом на 04.10.2022 - 32894 куб. м.; показники станом на 03.11.2022 - 33017 куб. м.; показники станом на 05.12.2022 - 33346 куб. м.; показники станом на 31.12.2022 - 33510 куб. м.
Вказане стверджується знімками екрану передачі показників лічильника та розрахунками, наданими у відповіді на адвокатський запит від 26.09.2024 АТ «Рівнегаз» №33001-Сл-2168-1024 від 04.10.2024.
Таким чином, протягом періоду з травня 2022 року по грудень 2022 року АТ «Рівнегаз» до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передавало жодних показників за спожитий природний газ.
За вказаний період показник лічильника зафіксований при його заміні 22.04.2021 - 30 152,65 куб. м., що стверджується актом встановлення лічильника від 22.04.2021.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок об'ємів спожитого природного газу та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Кодексом газорозподільних систем.
У пункті 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС передбачено, що визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Відповідно до положень пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.
Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов'язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об'єм розподілу і споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
Якщо у споживача, який використовує природний газ комплексно (для опалення, приготування їжі та/або підігріву води), на дату контрольного зняття показань ЗВТ показання лічильника газу будуть менші, ніж надані споживачем за попередній місяць в опалювальний період, то ці контрольні показання вважаються фактичними показаннями лічильника природного газу станом на 01 число місяця, в якому провадиться таке контрольне зняття показань ЗВТ.
Пунктом 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС встановлено, що після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об'єму розподіленого та спожитого природного газу по об'єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж.
Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.
Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.
Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов'язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу (пункт 6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС).
Отже, постачальник ТОВ «ГК «Нафтогаз України», проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу, на підставі остаточної алокації щодобових відборів по кожному окремо взятому побутовому споживачу, виключно на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого /спожитого споживачем природного газу.
Судом встановлено, що у грудні 2022 року АТ «Рівнегаз» не врахував передані позивачем показники спожитого природного газу, зняті з лічильника за період травня-грудня 2022 року, та визначив об'єм спожитого газу за період з травня 2022 року по грудень 2022 року - 3271,05 куб. м. на суму 26 027 грн. 39 коп, у зв'язку з чим утворилася необґрунтована заборгованість за спожитий природний газ об'ємом 3271, 05 куб. м. на суму 26 027 грн. 39 коп. за період з травня 2022 року по грудень 2022 року.
Апелянти у своїх скаргах не спростовують сам факт некоректності даних (тобто вони не доводять, що споживач справді спожив цей газ). Відповідачі зводять спір до питання хто повинен відкорегувати показники.
Водночас порушення прав позивачки відбулося у 2022 році, коли АТ «Рівнегаз» було повноправним оператором ГРМ.
Зупинення ліцензії не припиняє статус юридичної особи, яка несе повну цивільну відповідальність за свої дії під час дії ліцензії.
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.12.2023 № 2509, саме Рівненська філія ТОВ «Газмережі» стала новим Оператором ГРМ. Очевидним є те, що процес передачі функцій від одного оператора до іншого передбачає передачу актуальних та коректних даних про споживачів. Якщо новий оператор використовує помилкові дані попередника для подальших нарахувань, він стає співучасником порушення прав споживача.
ТОВ "Нафтогаз України", яке здійснює нарахування на підставі відомостей наданих оператором ГРМ, у передбачений процесуальним законом спосіб судове рішення не оскаржило, а отже висновки суду є для нього обов'язковими та узгоджуються з наведеним правовим регулюванням і необхідністю ефективного захисту порушених прав споживача.
Відтак колегія суддів відхиляє доводи апелянтів про відсутність правонаступництва та технічну неможливість проведення перерахунку, оскільки вони зводяться до намагання уникнути відповідальності за допущене порушення прав споживача шляхом посилання на внутрішні організаційні зміни в структурі управління газорозподільними мережами. Як вбачається з матеріалів справи та обґрунтовано зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, споживач не може нести негативних наслідків у зв'язку із заміною Оператора ГРМ, а обов'язок забезпечити достовірність даних обліку газу лежить на обох відповідачах у межах їхньої компетенції та періодів діяльності.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтями 23, 1167 Цивільного кодексу України, вказавши, що тривале ігнорування законних вимог споживача щодо виправлення недостовірних даних в обліку спричинює особі душевні страждання та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, що є підставою для компенсації шкоди.
Визначений розмір відшкодування моральної шкоди відповідає критеріям розумності та справедливості.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», пункт 32).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги представника Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - адвоката Янкевич Людмили Дмитрівни та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.