Справа № 524/13239/25 Номер провадження 33/814/376/26Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
09 лютого 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника - адвоката Щепілова О.В.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Щепілова Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2025 року,
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2025 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 29 серпня 2025 року, о 12:40 год., за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , що полягали в погрозах фізичної розправи, внаслідок чого завдано шкоду психологічному здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Щепілов О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях притягнутого складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі вказує про складання протоколу за відсутності ОСОБА_1 , неналежність підпису на бланку ніби то пояснень останнього.
Звертає увагу на затримання, яке мало місце 25.09.202 та доставлення останнього до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в якому у нього не було можливості спілкуватись з працівниками національної поліції та відповідно підписувати документи та надавати пояснення.
Вважає, що матеріали справи не місять доказів наявності в діях ОСОБА_1 умисності на спричинення шкоди потерпілій особі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №396980 від 26 вересня 2025 року, 29 серпня 2025 року о 12:40 год., за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічного характеру, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, місцевий суд дійшов висновку, що його вина доводиться матеріалами справи, а саме вказаним протоколом, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапортом поліцейського та іншими доказами в своїй сукупності.
Апеляційний суд не може погодитись з вказаним висновком суду.
Фактично місцевим судом для визнання винуватим та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності були взяті пояснення лише потерпілої сторони, які не можна визнати достатніми для доведення обвинувачення, оскільки вони містять виключно її суб'єктивне бачення ситуації, що сталася 29 серпня 2025 року.
Так, остання стверджує, що події стосовно неї мали місце 29.08.2025 і саме в цей день вона звернулась до поліції із заявою про вчинене правопорушення.
29.08.2025 об 12:.40 год. було прийнято усне повідомлення від потерпілої ОСОБА_2 та оформлено протокол про принятия заяви.
В цей же день останньою працівникам поліції були надані пояснення щодо здійсненого колишнім чоловіком ОСОБА_1 домашнього насильства.
Сам протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнутого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП працівниками поліції було складено 26.09.2025.
За змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В даному випадку, зазначений протокол було складено майже через місяць з дати отримання повідомлення про скоєне правопорушення.
При цьому, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про необхідність виявлення особи правопорушника, який станом на час події був працівником поліції.
Крім того, сам протокол про адміністративне правопорушення не містить відповідного підпису особи правопорушника, а лише мається вказівка «від підпису відмовився». Також його підпис відсутній і в графі про ознайомлення з правами.
При складанні зазначеного протоколу ні свідки, ні поняті не залучались.
Наявний в матеріалах справи бланк «Пояснення» стосовно ОСОБА_1 містить запис «від надання пояснень відмовляюся, надам в суді» та 3 підписи особи.
Разом з цим, як в суді першої, так і апеляційноїінстанції, захисник ОСОБА_1 , адвокат Щепілов А.В. категорично заперечував факт складання протоколу в присутності останнього, надання та підписання ним будь-яких пояснень та взагалі ймовірної бесіди з інспектором Кременчуцького РУП ОСОБА_3 , що складав протокол, вказуючи, що 26.09.2025 його підзахисний перебував в ІНФОРМАЦІЯ_3 де проходів ВЛК, а отже не міг давати будь-які пояснення щодо конфлікту з колишньою дружиною, а 27.09 був призваний на військову службу.
Зазначена захисником Щепіловим О.В. обставина знайшла своє підтвердження в ході апеляційного перегляду.
Так, згідно протоколу АЗ138290, громадянин ОСОБА_1 в порядку ст. 260 КУпАП був затриманий інспектором взводу 2 роти БПП в м. Кременчук лейтенантом ОСОБА_4 за скоєння правопорушення за ст. 210 КУпАП та доставлений до службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, з відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 25.09.2026 та перебував в центрі протягом 2 днів, 25 та 26 вересня, а 27 вересня був зарахований до Національної Гвардії України.
При цьому відмічено, що під час перебування останнього в умовах ТЦК та СП він мав спілкування лише з посадовими особами - співробітниками БПП.
Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення від 26.09.2025, тобто в час перебування правопорушника в ТЦК та СП, складений старшим інспектором сектору протидії домашньому насильству ІНФОРМАЦІЯ_5 , про можливість спілкування з яким зазначена відповідь інформації не містить.
Ставлячи під сумнів зібрані по справі докази, захисником правопорушника заявлялося клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, витребовувалися докази перебування ОСОБА_1 26.09.2025 в ТЦК та СП, відеозаписи з бодікамери працівника поліції, що складав протокол, інформація щодо часу та місця складання протоколу.
Між тим інформації про місце складання протоколу так і не була надана, а стосовно відеозапису було повідомлено, що останні зберігаються лише протягом 30 днів.
Аналізуючи зібрані по справі докази та приймаючи до уваги зазначені вище недоліки при складенні працівником поліції адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про недотримання в даному випадку стандарту доказування «поза розмінним сумнівом».
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки він не містить імперативного факту доведеності його вини і потребує інших, додаткових доказів для повного встановлення обставин справи та доведення вини особи поза розумним сумнівом. Однак, на переконання суду, докази на підтвердження викладених в протоколі обставин в матеріалах справи відсутні.
Будучи викликаною в судове засідання апеляційного суду, потерпіла ОСОБА_2 надала заяву про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 без її участі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, неповно здійснено оцінку зібраних доказів, внаслідок чого суд дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За змістом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Щепілова Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 грудня 2025 року скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити з підстав, визначених п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна