СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/554/26
ун. № 759/1692/26
10 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025000000002003 від 08.07.2025 за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
Слідчому судді надійшло вказане клопотання прокурора, яке обґрунтоване таким.
У провадженні ГСУ НП України знаходиться кримінальне провадження №12025000000002003 від 08.07.2025 за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 17.12.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Під час проведення досудового розслідування, відповідно до матеріалів кримінального провадження, встановлено факт того, що підозрюваний ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовували самохідне, моторне, прогулянкове судно моделі «Finval 555», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », 2019 року побудови, ідентифікаційний номер корпусу - НОМЕР_2 , в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, з метою перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
Відповідно до інформації, наданої Адміністрацією судноплавства, власником вказаного судна є ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Враховуючи викладене, прокурор просить накласти арешт на вказане судно, оскільки незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати встановленню обставин, які підлягають доказуванню під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
До клопотання додані матеріали на підтвердження його обґрунтованості.
Також прокурор просив розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Прокурор тричі належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, однак у судові засідання не з'явився, направляв до суду клопотання про дозвіл на участь у засіданнях у режимі відеоконференції через зайнятість, у задоволенні яких слідчим суддею відмовлено у зв'язку з відсутністю технічної можливості. За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вищенаведені положення закону, з метою забезпечення збереження арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Неприбуття сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду поданого клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали поданого клопотання, встановив таке.
У провадженні ГСУ НП України знаходиться кримінальне провадження №12025000000002003 від 08.07.2025 за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 17.12.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Протоколами про результати негласних слідчих (розшукових) дій дійсно підтверджуються випадки спільних поїздок підозрюваного ОСОБА_4 та громадянина ОСОБА_7 на вищевказаному човні, однак не зафіксовані безпосередні факти перевезення вказаним човном наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
На думку слідчого судді такі висновки сторони обвинувачення на даний момент є припущенням, які не підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Також слідчий суддя звертає увагу, що власником вказаного судна є третя особа, а саме ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме самохідне, моторне, прогулянкове судно моделі «Finval 555», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », 2019 року побудови, ідентифікаційний номер корпусу - НОМЕР_2 , не відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а відтак за викладених у клопотанні обставин арешту не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8