Справа № 147/1973/25
Провадження № 2/147/128/26
10 лютого 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
30 жовтня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. від представника позивача - адвоката Конякіна М. С. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач вказує, що шлюб з відповідачем був укладений 10.05.2012. За час перебування у шлюбі сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації шлюбу подружні стосунки певний час були нормальними, однак згодом між сторонами виникли істотні розбіжності у поглядах на сімейне життя. З серпня 2025 року подружні відносини фактично припинені: сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства. ОСОБА_1 вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини, у зв'язку з чим просить суд розірвати шлюб.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року постановлено: продовжити слухання справи та призначити судове засідання.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України.
Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 §1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.
У зв'язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.
Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Відзиву на позов не подавав.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статей 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб (а.с. 49).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання №18 від 06.02.2019 встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 97).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним за свою поведінку в сім'ї (ст. 55 СК України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
За таких обставин суд вважає, що сім'я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, суперечить як інтересам подружжя, так і інтересам їхньої дитини, а тому шлюб необхідно розірвати.
Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.
Враховуючи те, що позивач у своїй заяві просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, суд дійшов висновку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Водночас пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір про надання правової допомоги у цивільній справі від 28.10.2025 (а.с. 12), копію квитанції про сплату коштів у сумі 5000 грн за вказаним договором (а.с. 13), детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової (правничої) допомоги відповідно до договору б/н від 28.10.2025 (а.с. 14-15); акт прийому-передачі наданих послуг від 28.10.2025 (а.с. 16), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 17) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №766 від 24.10.2012 на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 18).
Таким чином, оскільки позивач скористався допомогою адвоката, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись статтями 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який зареєстрований 10 травня 2012 року у Виконавчому комітеті Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, за актовим записом №2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя О. Г. Борейко