Справа № 364/55/26
Провадження № 1-кп/364/23/26
10.02.2026 Володарський районний суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Погреби, Тетіївського району, Київської області, громадянки України, з неповною загальною освітою, заміжньої, пенсіонерки, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судиму, -
у вчиненні кримінального проступку, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 162 КК України,-
встановив:
Судом визнано доведеним, що у обвинуваченої ОСОБА_5 , 19.11.2025 року виник протиправний умисел на незаконне проникнення до житла, яке їй не належить, а саме до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить її колишньому чоловіку ОСОБА_4 .
19 листопада 2025 року, близько 08 години, ОСОБА_5 з метою реалізації свого умислу взяла за місцем свого проживання що за адресою: АДРЕСА_1 , ключ від вхідних дверей будинку ОСОБА_4 про наявність якого останнього не повідомляла, з яким в подальшому прийшла до вхідних дверей приміщення будинку АДРЕСА_1 . Після чого обвинувачена ОСОБА_5 , переконавшись у відсутності власника ОСОБА_4 , за допомогою ключа відчинила вхідні двері до будинку, звільнивши таким чином собі прохід до середини будинку.
В подальшому, з метою реалізації свого кримінального протиправного умислу, спрямованого на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_5 діючи умисно, без визначених законом підстав та відповідного дозволу власника будинку ОСОБА_4 , всупереч положення ст. 30 Конституції України, що гарантується недоторканість житла громадян, проникла до приміщення будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , через відчинені, шляхом відкривання ключем врізного замка, вхідні двері до будинку, вчинивши таким чином незаконне проникнення до житла.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, ствердила суду обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, вказуючи при цьому, що вона щиро розкаюється у вчиненому та просила суворо не карати, та вказала, що 19 листопада 2025 року, близько 08 години, вона маючи ключ від будинку потерпілого, відчинила вхідні двері та зайшла в будинок потерпілого, що за адресою : АДРЕСА_1 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 ствердив обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою, на суворій мірі покарання не наполягав.
Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної провадження в порядку, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують їй покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , судом ввідносить вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що вона в силу ст. 89 КК України визнана несудимою, постійного місця роботи не має, на своєму утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не має.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд бере до уваги, що обвинувачена вчинила даний злочин до постановлення попереднього вироку Володарського районного суду Київської області від 06.02.2026 року яким її засуджено за ст. 357 ч. 1 КК України до одного року пробаційного нагляду з покладенням відповідних обмежень.
ОСОБА_5 покарання за даним вироком покарання не відбула. Відповідно покарання їй слід призначати із урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, яка вказує, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Одночасно суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 70 КК України, яка вказує, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне првопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Отже при таких обставинах, одночасно враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність однієї пом'якшуючої та однієї обтяжуючої покарання обставин, суд прийшов до висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати покарання у виді штрафу таза правилами визначених ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Володарського районного суду Київської області від 06.02.2026 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді пробаційного нагляду із встановленням відповідних обмежень.
Судові витрати та речові докази по кримінальному провадженні відсутні, оскільки їх доля була вирішена вироком Володарського районного суду Київської області від 06.02.2026 року .
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Прокурором перед судом не ставилось питання та з учасниками процесу не обговорювалось щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, та враховуючи, що вона не становить собою суспільної небезпеки, тому при таких обставинах, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід їй не доцільно обирати.
Керуючись ст.ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати винуватою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.
Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням за попереднім вироком Володарського районного суду Київської області від 06.02.2026 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у виді пробаційного нагляду строком один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим не заявлено.
Судові втрати та речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_5 - до набрання вироком законної сили не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Володарський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченій та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1