Справа № 640/39079/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Карп'як Оксана Орестівна
Іменем України
09 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" про застосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Україна, у якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень магазину шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ УКРАЇНА» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, просп. Московський, 28-А, 04073), код ЄДРПОУ: 32424255, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на вхідні двері будівлі за адресою: просп. Перемоги, 108/1 у Святошинському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що встановлені недоліки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не є достатніми для вжиття заходів у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення магазину. Крім того вказують, що станом на дату подання відзиву деякі порушення були усуненні відповідачем.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що в акті від 19.11.2021 №797, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "ДЦ Україна" м. Київ, просп. Перемоги 108/1, виявлено 27 порушень, неусунення хоча б одного із яких є підставою для застосування заходів реагування.
Вказав, що відповідач неодноразово звертався до Головного управління із заявами про проведення заходів державного нагляду (контролю) для підтвердження факту усунення порушень. За результатами останньої перевірки Головним управлінням складено акт від 20.01.2023 №1, в якому зафіксовано 2 порушення. Вказують, що порушення є суттєвим та створює загрозу життю та здоров'ю людей. Станом на час розгляду справи відповідач до Головного управління із заявою про проведення заходу державного нагляду (контролю) на підтвердження зафіксованого в акті № 1, не звертався для усунення порушення. Крім того, доказів усунення порушення відповідачем також не надано.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Головного управлінням ДСНС України у м. Києві від 12.10.2021 №971 "Про проведення планових перевірок" проведено планову перевірку об'єкта ТОВ "ДЦ Україна" за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 108/1, вул. Г. Юри, 20, вул. Жолудєва, 4.
За наслідками перевірки складено акт від 19.11.2021 № 797 про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "ДЦ Україна" за адреса: 02098, м. Київ, проспект Перемоги 108/1, в якому зафіксовано 27 порушень.
В акті від 20.01.2023 №1, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "ДЦ Україна" проспект Перемоги 108/1, зафіксовано 2 порушення, а саме: п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ оздоблення стін на шляхах евакуації з торгового залу застосовано матеріал з невизначеним показником щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності горіння; п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ підсобні приміщення не відокремлено від торгівельного залу протипожежними перегородками.
Позивач зазначає, що експлуатація вказаного приміщення за наявності вказаних порушень створює загрозу життю та здоров'ю людей, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення є суттєвими та безумовно становлять загрозу для безпеки життя і здоров'я людей, а об'єкт відповідача відноситься до об'єктів з високим ступенем прийнятого ризика, тобто забезпечення на даному об'єкті безпеки, у тому числі пожежної, є першочерговим завданням. Станом на час розгляду справи судом відповідачем не було надано доказів усунення усіх виявлених у ході перевірки, порушень що, на переконання суду, об'єктивно свідчить про існування загрози життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком та при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
За змістом частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно із частиною першою статті 64 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:
11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
За рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Встановлено, що в акті від 19.11.2021 № 797 зафіксовано 27 порушень ТОВ "ДЦ Україна" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
У подальшому, в акті від 20.01.2023 №1, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "ДЦ Україна" проспект Перемоги 108/1, зафіксовано 2 неусунених порушення, а саме порушення:
- пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - оздоблення стін на шляхах евакуації з торгового залу застосовано матеріал з невизначеним показником щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності горіння;
- пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - підсобні приміщення не відокремлено від торгівельного залу протипожежними перегородками.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує про усунення вказаних порушень до подання позовної заяви.
При цьому, за приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Однак, станом на час розгляду справи судом відповідачем не було надано належних доказів усунення вказаних порушень.
Відповідач не звертався до Головного управління із заявою про проведення заходу державного нагляду (контролю) на підтвердження зафіксованих в акті № 1 порушень.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
У постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі №160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі №140/12199/21 вказано, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 року у справі №2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виявлені порушення є суттєвими, становлять загрозу для безпеки життя і здоров'я людей, а тому відсутність належних доказів усунення таких порушень є підставою для зупинення експлуатації об'єкта, на якому такі порушення допущені.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної не спростовують висновки суду першої інстанції.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ УКРАЇНА» - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку