22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15980/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 ( суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/15980/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області №2431793-2412-0462-UA12020010000033698 від 25.09.2024 року на суму 6 625 грн 88 коп.;
визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області №2395226-2412-0462-UA2020010000033698 від 25.09.2024 року на суму 1 650 грн. 65 коп.;
визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області №2431792-2412-0462-UA12020010000033698 від 25.09.2024 року на суму 7 995 грн. 80 коп.;
визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області №2395227-2412-0462-UA12020010000033698 від 25.09.2024 року на суму 21 973 грн. 90 коп
Позивач посилається на те, що одне із податкових повідомлень рішень складено щодо об'єкта житлової нерухомості, яке не перебуває у власності позивача.
Також, відповідачем допущена помилка в розрахунку сумарної загальної площі об'єктів нерухомості, що призвело до невірного розрахунку питомої ваги площі всіх об'єктів та сум нарахованого податку. Також, на думку позивача, відповідачем протиправно не застосовано податкову пільгу, передбачену підпунктом 266.4.1 Податкового кодексу України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 вимоги позову задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), громадянин України, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №400713876, у позивача ОСОБА_1 перебувають або перебували у власності наступні об'єкти нерухомого майна, які підлягали або підлягають оподаткуванню:
-житловий будинок загальною площею 286, 8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дата набуття права власності 05.09.2022;
-квартира загальною площею 260.9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дата набуття права власності 14.12.2021; Розмір частки 1/2, а саме 130,45 кв.м.;
-частка домоволодіння 8/100 (21,54 кв.м.) від загальної площі 269,30 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Дата набуття права власності 12.09.2012;
-квартира загальною площею 108.1 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Дата набуття права власності 15.12.2008.
Загальна площа житлових об'єктів нерухомого майна, квартир/житлових будинків становить 546, 89 кв.м.
26 вересня 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло спірні податкові повідомлення-рішення, якими здійснило нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об'єкти житлової нерухомості (житловий будинок) за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .
Зокрема, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: №2431793-2412-0462-UA12020010000033698 від 25.09.2024 на суму 6 625,88 грн.; №2395226-2412-0462-UA2020010000033698 від 25.09.2024 на суму 1 650,65 грн.; №2431792-2412-0462-UA12020010000033698 від 25.09.2024 на суму 7 995,80 грн.; №2395227-2412-0462-UA12020010000033698 від 25.09.2024 на суму 21 973,90 грн.
Вважаючи ці рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України встановлено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Положеннями підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
З аналізу наведених приписів ПК України слідує, що підставою для обчислення бази оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або оригінали документів платника податків на право власності.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, визначено відповідачем, виходячи з бази оподаткування, обчисленої на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційних довідок : 265193615, 265292095, 265206535 від 09.07.2021), копії яких позивачем надано до матеріалів справи.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №400713876, у позивача ОСОБА_1 перебувають або перебували у власності наступні об'єкти нерухомого майна, які підлягали або підлягають оподаткуванню:
-житловий будинок загальною площею 286, 8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дата набуття права власності 05.09.2022;
-квартира загальною площею 260.9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дата набуття права власності 14.12.2021; Розмір частки 1/2, а саме 130,45 кв.м.;
-частка домоволодіння 8/100 (21,54 кв.м.) від загальної площі 269,30 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Дата набуття права власності 12.09.2012;
-квартира загальною площею 108.1 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Дата набуття права власності 15.12.2008.
Загальна площа житлових об'єктів нерухомого майна, квартир/житлових будинків становить 546, 89 кв.м.
Разом з тим, суд першої інстанції послався на те, що позивач не є власником об'єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_5 , відносно якого відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №2431792-2412-0462-UA12020010000033598 від 25.09.2024, а тому знайшли підтвердження обставини винесення податкового повідомлення рішення стосовно майна, яке позивачу не належить
Водночас, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказано, що у зв'язку з технічними проблемами ІКС «Податковий блок» в ППР №2431792-2412-0462-UА12020010000033698 від 25.09.2024 на суму 7995,80 грн. за 2023 рік дійсно невірно зазначена адреса нерухомого майна: АДРЕСА_6 у зв'язку із чим було сформовану нове податкове повідомлення-рішення №2431792-2412-0462-UА12020010000033698 від 25.09.2024 на суму 7995,80 грн., відповідно до детального розрахунку за 2023 рік, сформовано по квартирі за адресою АДРЕСА_7 , загальна площа 260,9 кв.м.
Обставини належності позивачу на праві приватної власності об'єктів нерухомого майна, проведення державної реєстрації речових прав на перелічені вище об'єкти, показник розміру площі об'єктів, місця дислокації сторонами не оспорюються, визнаються, а тому не підлягають додатковому доказуванню.
Згідно з пунктом 55.1 статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266ПК України у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Дійо, для фізичних осіб помилка в загальній площі може призвести до невірного застосування пільги (неоподатковуваної площі: 60 мІ для квартир, 120 мІ для будинків).
Питома вага кожного об'єкта розраховується як частка його площі у загальній сукупній площі всіх об'єктів платника.
Позивач мав право звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для проведення звірки даних на підставі оригіналів документів на право власності (згідно з пп. 266.7.3 ПКУ)
Якщо, на думку позивача, розрахунок у ППР очевидно є хибним, він мав надати власний контррозрахунок як доказ.
Суд не зобов'язаний самостійно виконувати математичні розрахунки замість податкового органу, оскільки розрахунок податкового зобов'язання - це виключна прерогатива контролюючого органу, але може призначити експертизу або зобов'язати ДПС надати детальний алгоритм обчислення.
Суд лише перевіряє законність та обґрунтованість розрахунку, проведеного ДПС. Якщо податкова припустилася арифметичної помилки або неправильно визначила «питому вагу» об'єктів у спільній власності, суд може визнати податкове повідомлення-рішення (ППР) протиправним та скасувати його.
Питома вага об'єкта в загальній сумі податку зазвичай розраховується як відношення площі конкретного об'єкта до сумарної площі всіх об'єктів відповідного типу (житлових або нежитлових). Пільга (60 або 120 кв. м) застосовується до сумарної площі об'єктів, а потім податок розподіляється пропорційно площі кожного з них.
Щодо позиції позивача про застосування пільги з податку на нерухомість (ст. 266 ПКУ) залежить від типу об'єкта, його площі та способу використання.
База оподаткування об'єктів житлової нерухомості зменшується один раз на рік на таку площу:
60 кв. м - для квартир (незалежно від їх кількості);
120 кв. м - для житлових будинків;
180 кв. м - якщо у власності одночасно є і квартира, і будинок
В даному випадку, не встановлено, що власник нерухомості належить до пільгової категорії або володіє нерухомістю в межах неоподатковуваної площі.
Враховуючи вищезазначене, а також приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 в адміністративній справі №160/15980/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 січня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко